Ухвала суду № 125482043, 27.02.2025, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

за результатами розгляду заяви про відвід

27 лютого 2025 рокуСправа № 495/4231/24 Номер провадження 2-ві/495/4/25

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф., розглянувши заяву Федоренко Олени Сергіївни про відвід головуючої судді у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

21.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відвід головуючої судді Топалової А.Л. у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява про відвід мотивована тим, що постановляючи ухвалу від 29.01.2025 суддя Топалова А.Л., ґрунтуючись на припущеннях, не дослідила докази та інші матеріали справи від позивача (не встановила їх недостатність), не прийняла до уваги відзив на позов від 13.11.2024 року, клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності від 13.11.2024 року (надіславши повістку про виклик до суду), клопотання про витребування доказів від 26.11.2024, а отже порушила норми процесуального і матеріального права. Вказані обставини викликають у відповідача сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Топалової А.Л.

Ухвалою від 25.02.2025 суд у складі головуючого судді Топалової А.Л. заяву про відвід визнав необґрунтованою; 26.02.2025 за результатами автоматизованого розподілу заяви між суддями, для її розгляду визначено суддю Ю.Ф. Волкову.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (частини сьома, восьма статті 40 ЦПК).

Питання про відвід судді вирішено без повідомлення учасників справи.

Оцінивши наведені заявником підстави для відводу судді, необхідно дійти висновку про необґрунтованість заявленого відводу, керуючись таким.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частинами другою, третьою статті 39 ЦПК з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді … може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як встановлено, головуюча суддя Топалова А.Л. 29.01.2025 постановила ухвалу про прийняття до свого провадження цивільної справи № 495/4231/24 (після зміни складу суду); розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін; у справі призначене судове засідання на 03.09.2025.

Вказану ухвалу в електронний кабінет користувача системи «Електронний суд» ОСОБА_1 доставлено 04.02.2025. Відвід судді Топаловій А.Л. заявлено 21.02.2025.

Заява про відвід не містить мотивів про те, що підстави для відводу заявниці ОСОБА_1 не були відомі і не могли бути відомі до спливу десятиденного строку з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження; також не зазначено доводів, які б вказували на дотримання дводенного строку, із дня, коли заявник дізнався про заявлені підстави для відводу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24.02.1993, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10.06.1996, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10.12.2009 у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм. На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Отже, перевіривши наведені заявником підстави для відводу головуючого судді у справі, суд не знайшов підстав для висновку про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді; Федоренко О.С. не заявила, суд не встановив наявність у судді особистих переконань та поведінки, які б вказували на упередженість або необ`єктивність судді Топалової А.Л.; інших фактів, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді не наведено і не підтверджено (судом враховано, що вказана справа у провадженні судді Топалової А.Л. перебуває із 29.01.2025, у справі призначено судове засідання на 03.03.2025; стадія судового розгляду (станом на 29.01.2025) не передбачає вирішення клопотань, оцінки доказів, поданих сторонами; за правилами частини п`ятої статті 279 ЦПК суд наділений правом власної ініціативи здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін).

Незгода певної сторони судового провадження з процесуальними діями чи процесуальними рішеннями судді чи інших учасників в рамках відповідного провадження, не може слугувати підставою для висновку про наявність підстав для відводу цього судді від розгляду справи. У даному випадку не надано доказів про упереджену, заінтересовану позапроцесуальну поведінку головуючого.

За вказаних обставин, перевіривши наведені у заяві доводи для відводу головуючого у справі, всебічно та повно проаналізувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суддя дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для задоволення такої заяви.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 258, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України суддя

постановив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Топалової А.Л. у цивільній справі № 495/4231/24 за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя Ю.Ф. Волкова