Рішення № 125474038, 27.02.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 рокуСправа № 160/24502/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» до Львівської митниці, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100556/2 від 12.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.09.2023 для митного оформлення імпортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» (далі також ТОВ «РІПЛЕЙ») товару було подано до Львівської митниці митну декларацію, у якій митну вартість товару № 1 визначено на рівні 6,1380 дол. США/кг за основним методом визначення митної вартості товару (за ціною договору). 12.09.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100556/2, яким митну вартість товару № 1 скориговано за резервним методом на рівні 17,01 дол. США/кг. Товар було випущено у вільний обіг за поданою 12.09.2023 митною декларацією № 23UA209230096795U8 з доплатою митних платежів на суму 1004630,11 грн (мито на суму 234895,53 грн, ПДВ на суму 769734,58 грн). Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості товарів було надано митному органу всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі також МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів та не містили розбіжностей. Зокрема, було подано платіжні доручення про оплату вартості товару експортеру та документи на підтвердження транспортних витрат. Наявність підстав для витребування додаткових документів митницею не обґрунтовано. Коригування митної вартості товару № 2 митницею не здійснювалося, хоча для її підтвердження було подано ті самі документи, що і для товару № 1. В експортній митній декларації Республіки Корея № 2023421875802 від 06.07.2023 містяться відомості про вартість товару, кількість, одержувача, інвойс, які відповідають вказаним у митній декларації № 23UA209230096391U2. Відповідачем здійснено коригування митної вартості на підставі митної декларації № UA209150/2023/007649 від 01.08.2023, однак у рішенні не зазначено характеристик товару, оформленого за цією митною декларацією, комерційних умов його поставки та виду зовнішньоекономічного контракту. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару та не підтверджено неможливість застосування інших методів визначення митної вартості, що передують резервному методу.

Ухвалою суду від 28.09.2023 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

05.10.2023 до суду надійшла подана представником позивача заява з документом про сплату судового збору.

Ухвалою від 10.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

12.10.2023 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 16.10.2023 у задоволенні вказаного клопотання відповідача було відмовлено.

У відзиві, який надійшов 17.10.2023, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що декларантом не було надано документи, необхідні для перевірки витрат на транспортування товару, специфікацію до контракту, доповнення до зовнішньоекономічного контракту щодо продовження строку його дії, заявку до договору про надання транспортно-експедиційних послуг. На вимогу митного органу про надання додаткових документів декларант жодного документа не надав. Львівською митницею не було визнано заявлену митну вартість та скориговано вартість товару за резервним методом у зв`язку з неможливістю застосування попередніх методів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала митна декларація від 01.08.2023 № UA209150/2023/007649, відповідно до якої вартість подібного товару становила 17,01 дол. США/кг. Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100556/2 від 12.09.2023 у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні митниці зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не були застосовані попередні методи. Митний орган вказав митні декларації, які слугували джерелом інформації для коригування митної вартості товару. Оскільки митна вартість була визначена Львівською митницею за резервним методом (відповідно до положень статті 64 МК України), посилання в рішенні на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи відповідає вимогам чинного законодавства. Митна декларація, на яку міститься посилання у графі 33 рішення про коригування митної вартості, була оформлена митним органом на момент прийняття рішення про коригування митної вартості, та посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість за відповідною митною декларацією не була в подальшому відкоригована; рішення про коригування митної вартості за даними партіями товарів не приймалися та, відповідно, до суду не оскаржувалися. Документи, що були подані до митного оформлення містили розбіжності, були відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо і в рішенні про коригування митної вартості. Витребування документів є способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Однак сумнів митного органу декларантом не було спростовано.

19.10.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що митна вартість товару, імпортованого ТОВ «РІПЛЕЙ», включає в себе лише дві складові: ціну товару та витрати на транспортування. Відповідачу було надано документи, які підтверджують зазначені складові. Оскаржуване рішення та відзив не містять обґрунтування числового значення митної вартості на рівні 17,01 дол. США/кг (спосіб її формування та складові). Відповідачем здійснено коригування митної вартості на підставі митної декларації № UA209150/2023/007649 від 01.08.2023, відповідно до якої імпортер придбав товар у посередника, що зумовлює торгову посередницьку надбавку та призводить до збільшення ціни товару і митної вартості. Відповідачем не надано відомості про складові митної вартості товарів за вказаною митною декларацією, за якою товар був застрахований, на відміну від товару, імпортованого позивачем. Крім того, наявність трьох договорів про перевезення свідчить про залучення декількох перевізників для транспортування товарів за митною декларацією № UA209150/2023/007649 від 01.08.2023. Позивач вважає, що відповідачем не підтверджено відсутність відомостей про митні оформлення ідентичних/аналогічних товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3304990000, виготовлених та придбаних у Республіці Корея. Зауважує, що товаротранспортна накладна (CMR), специфікація та заявка на перевезення не належать до документів, які підтверджують митну вартість. Строк зовнішньоекономічного контракту № 01-02/21 від 02.01.2021 був пролонгований відповідно до пункту 12.1 цього контракту за відсутності заяв сторін про його розірвання або зміну.

Ухвалою суду від 20.10.2023 за клопотанням позивача, що надійшло 19.10.2023, було витребувано докази у відповідача.

24.10.2023 на виконання зазначеної ухвали надійшло клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.

У поданих представником позивача поясненнях, які надійшли 31.10.2023, зазначено, що наданими відповідачем витягами з АСМО «Інспектор» підтверджується наявність у Львівської митниці відомостей про раніше визначену митну вартість, нижчу за рівень застосованої в оскаржуваному рішенні.

Станом на час розгляду справи заперечення до суду не надійшло. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02.01.2021 між компанією «BEAUTYNSIDE CO., LTD», Корея (постачальником) і ТОВ «РІПЛЕЙ» (покупцем) було укладено контракт поставки товарів № 01-02/21, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця продукцію (товар), в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у виставлених постачальником інвойсах, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 2.1 умов контракту місце поставки товару відповідно до Інкотермс-2010 FOB - доставка товару здійснюється за рахунок постачальника до порту Бусан Кореї.

Пунктом 2.3 контракту визначено порядок оплати товару: 100% - предоплата при повідомленні щодо готовності товару, за умови отримання покупцем повного комплекту товарно-супровідних документів.

Ціна товару погоджується сторонами та встановлюється у специфікації, включає в себе вартість продукту (продукції), тари (палет), упаковки та/або термоусадочної упаковки, вартість робіт, пов`язаних із упаковкою товару, маркуванням, навантаженням та доставкою товару в місце поставки, якщо інше не узгоджено між сторонами (пункти 4.1, 4.3).

Згідно з пунктом 4.5 контракту оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового грошового переказу на рахунки постачальника, вказані у цьому контракті.

Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця; доказом оплати є копія платіжного доручення, надіслана постачальнику факсом/електронною поштою (пункт 4.6 контракту).

11.09.2023 ТОВ «РІПЛЕЙ» для митного оформлення в режимі імпорту товарів №№ 1, 2 до Львівської митниці було подано митну декларацію № 23UA209230096391U2.

Разом з декларацією ТОВ «РІПЛЕЙ» надано Львівській митниці документи, які підтверджують митну вартість товару: зовнішньоекономічний контракт № 01-02/21 від 02.01.2021; пакувальний лист № RB-230607 від 07.06.2023; рахунок-проформу № RPY-100-01 від 07.06.2023; рахунок-проформу № RPY-99-01 від 07.06.2023; рахунок-фактуру № RB-230607 від 07.06.2023; коносамент № CJSCGDN2307016А від 12.07.2023; автотранспортну накладну № 7016А від 05.09.2023; декларацію про походження товару № RB-230607 від 07.06.2023; платіжне доручення № 18 від 04.07.2023; платіжне доручення № 20 від 14.07.2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 3297 від 06.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 0609/11 від 06.09.2023; договір про надання послуг митного брокера № 70 від 02.05.2022; договір (контракт) про перевезення № 15039-17 від 15.03.2019; копію митної декларації країни відправлення № 2023421875802 від 06.07.2023.

Відповідно до митної декларації № 23UA209230096391U2 ціна товару № 1 52340,16 дол. США, ціна товару № 2 5937,80 дол. США, усього на суму 58277,96 дол. США, що відповідає відомостям, зазначеним в інвойсі № RB-230607 від 07.06.2023 та експортній декларації країни відправлення № 2023421875802 від 06.07.2023.

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті № 18 від 04.07.2023 ТОВ «РІПЛЕЙ» сплатило компанії «BEAUTYNSIDE CO., LTD» 53285,96 дол. США як передоплату за контрактом № 01-02/21 від 02.01.2021, інвойсом № RPY-99-01 від 07.06.2023.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 20 від 14.07.2023 ТОВ «РІПЛЕЙ» сплатило компанії «BEAUTYNSIDE CO., LTD» 4992,00 дол. США як передоплату за контрактом № 01-02/21 від 02.01.2021, інвойсом № RPY-100-01 від 07.06.2023.

Згідно з довідкою № 0609/11 від 06.09.2023, виданою позивачу ТОВ ««ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі договору № 15039-17 від 15.03.2019, вартість транспортування вантажу BEAUTYNSIDE CO., LTD за маршрутом Бусан, Південна Корея Гданськ, Польща в контейнері № OOLU9291774 (40НС) становить 53285,28 грн без ПДВ. Локальні витрати, навантажувально-розвантажувальні роботи за межами митної території України у порту Гданськ, Польща вантажу BEAUTYNSIDE CO., LTD становлять 50553,41 грн без ПДВ. Міжнародні транспортні послуги за маршрутом Гданськ (Польща) митний перехід Рава Руська (Україна) а/м НОМЕР_1 / AC6317XT 31809,02 грн без ПДВ. Міжнародні транспортні послуги за маршрутом митний перехід Рава Руська (Україна) - Дніпро (Україна) а/м AC4926CI/ AC6317XT 40496,76 грн без ПДВ. Страхування вантажу не проводилось.

12.09.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100556/2, яким скориговано митну вартість товару № 1: Косметичні препарати, засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою, без вмісту озоноруйнуючих речовин, не містить наркотичних, психотропних засобів та прекурсорів, не в аерозольній упаковці, перелік яких наведено у рішенні, вартість визначено декларантом за ціною 6,1380 дол. США/кг, на умовах поставки FOB KR Busan, за резервним методом - вартістю 17,01 дол. США/кг.

У пункті 33 оскаржуваного рішення зазначено обставини його прийняття, а саме:

1) згідно з наданою до митного контролю CMR № 7016А від 05.09.2023 у графах 16 та 23 вказано, що перевізником вантажу є PRIVATE COMPANY «KLIMTRANS PLUS», за вказаним маршрутом декларантом не надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг, платіжні документи, заявку, рахунок-фактуру та інші транспортні документи, що унеможливлює перевірку вартості таких послуг;

2) відповідно до пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту № 01-02/21 від 02.01.2021 вартість товару визначається у специфікації до контракту, яка має узгоджуватися сторонами, проте декларантом не надано такий документ до митного оформлення;

3) згідно з пунктом 12.1 зовнішньоекономічного контракту № 01-02/21 від 02.01.2021 термін його дії до 31.12.2021, однак доповнення до контракту декларантом не надано;

4) відповідно до пункту 1.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 15039-17 від 15.03.2019 послуги з організації перевезення товару обумовлюються у заявці, яка підписується сторонами, проте такий документ до митного оформлення декларантом не надано.

Також у рішенні зазначено, що декларанту було виставлено вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. На вимогу митного органу декларантом не було надано додаткових документів. Львівською митницею не визнано заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом. Неможливо застосувати методи визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) та 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, метод 2в (ст. 62 МК України) та метод 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 1 слугувала митна декларація № UA209150/2023/007649 від 01.08.2023, відповідно до якої вартість подібного товару становить 17,01 дол. США за кг.

До відзиву додано копію повідомлення до митниці від декларанта ФОП ОСОБА_1 від 11.09.2023 про те, що всі наявні документи для підтвердження митної вартості надано в повному обсязі та додатково у 10-денний строк надаватись не будуть.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості Львівською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002331 та зазначено про необхідність подання нової митної декларації з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100556/2 від 12.09.2023.

Товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 23UA209230096795U8 від 12.09.2023. У зв`язку з коригуванням митної вартості товару № 1 було донараховано митних платежів на суму 1004630,11 грн (мито на суму 234895,53 грн, ПДВ на суму 769734,58 грн).

Правомірність та обґрунтованість прийнятого Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100556/2 від 12.09.2023 є предметом спору у цій справі.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами першою, другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною третьою статті 58 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За змістом ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин восьмої, дев`ятої статті 58 МК України термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою, другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Оскаржуване рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100556/2 від 12.09.2023 прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає, що відповідно до наданих до митного оформлення документів поставка оцінюваного товару здійснювалася на комерційних умовах поставки FOB Busan згідно з Інкотермс 2010.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс за терміном FОВ продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта.

Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Як вже було зазначено, пунктом 4.3 контракту № 01-02/21 від 02.01.2021, укладеного між компанією «BEAUTYNSIDE CO., LTD», Корея і ТОВ «РІПЛЕЙ», встановлено, що ціна товару включає в себе вартість продукту (продукції), тари (палет), упаковки та/або термоусадочної упаковки, вартість робіт, пов`язаних із упаковкою товару, маркуванням, навантаженням та доставкою товару в місце поставки, якщо інше не узгоджено між сторонами.

Відповідно до пункту 1.1 контракту постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця продукцію (товар), в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у виставлених постачальником інвойсах, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар (пункт 1.1).

Пунктом 12.1 контракту № 01-02/21 від 02.01.2021 передбачено, що цей контракт набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, вказаного у преамбулі, і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за контрактом. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити цей контракт за шість місяців до закінчення терміну його дії, цей контракт вважається продовженим на невизначений строк.

Як зазначено у відповіді на відзив, строк зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2021 № 01-02/21 був пролонгований відповідно до пункту 12.1 за відсутності заяв сторін про розірвання або зміну контракту.

Разом з митною декларацією було надано платіжні доручення в іноземній валюті № 18 від 04.07.2023 та № 20 від 14.07.2023, якими підтверджується сплата ТОВ «РІПЛЕЙ» компанії «BEAUTYNSIDE CO., LTD» передоплати за контрактом № 01-02/21 від 02.01.2021, інвойсами № RPY-99-01 та № RPY-100-01 від 07.06.2023 на загальну суму 58277,96 дол. США, що відповідає відомостям, зазначеним в інвойсі № RB-230607 від 07.06.2023 та експортній декларації країни відправлення № 2023421875802 від 06.07.2023.

Декларантом було подано митниці довідку ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» № 0609/11 від 06.09.2023 про вартість транспортування вантажу за договором № 15039-17 від 15.03.2019. ТОВ «ХІЛДОМ ЛОГІСТІКС» позивачу виставлено рахунок на оплату № 3297 від 06.09.2023. Вартість транспортно-експедиційних послуг включена декларантом до митної вартості як окрема складова.

Положеннями п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не передбачено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надана перевізником довідка про транспортно-експедиторські витрати є допустимим доказом розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 815/2501/18, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Щодо зазначення у CMR № 7016А від 05.09.2023 перевізником вантажу PRIVATE COMPANY «KLIMTRANS PLUS» суд звертає увагу на положення договору транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 15039-17 від 15.03.2019, укладеного між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» (виконавцем) і ТОВ «РІПЛЕЙ» (замовником).

Пунктом 2.1.1 договору № 15039-17 від 15.03.2019 передбачено, що виконавець за дорученням замовника організовує перевезення вантажів замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення замовника.

Згідно з пунктом 2.1.2 договору № 15039-17 від 15.03.2019 виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги. За рахунок коштів замовника проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов`язкові платежі.

Аналіз наведених положень договору, укладеного між ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» і ТОВ «РІПЛЕЙ», дає підстави для висновку, що можливість залучення інших перевізників (третіх осіб) виконавцем договору за рахунок коштів замовника прямо передбачено сторонами у договорі.

Відповідачем не спростовано відсутність договірних відносин щодо перевезення вантажу безпосередньо між ТОВ «РІПЛЕЙ» і PRIVATE COMPANY «KLIMTRANS PLUS».

За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат, пов`язаних з перевезенням, є неправомірними.

Щодо відсутності документа, передбаченого пунктом 1.1 договору № 15039-17 від 15.03.2019, а саме заявки, суд зазначає, що вказаний документ у розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, що підтверджує митну вартість, тому його ненадання до митного оформлення не є підставою для висновку про непідтвердження числових значень митної вартості або для сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом.

Щодо інших запитуваних митницею під час проведення консультації додаткових документів, суд вважає за необхідне зазначити, що виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини в силу положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України також є додатковими документами та надаються декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості за резервним методом на підставі митної декларації № UA209150/2023/007649 від 01.08.2023, відповідно до якої поставлялися виготовлені та придбані у Республіці Корея товари, у тому числі товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3304990000. Товари поставлялися на умовах FOB Busan, як імпортовані позивачем товари №№ 1, 2. Відправник і одержувач за митною декларацією № UA209150/2023/007649 від 01.08.2023 не збігаються із зазначеними у поданій позивачем митній декларації. Відомості про складові митної вартості, зокрема транспортні витрати, за митною декларацією № UA209150/2023/007649 від 01.08.2023 у матеріалах справи відсутні, відповідачем такі не повідомлено. Ціна оформленого за митною декларацією № UA209150/2023/007649 від 01.08.2023 товару № 1 за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3304990000 становить 14,3273 дол. США/кг, тоді як митну вартість імпортованого позивачем товару скориговано до 17,0100 дол. США/кг. Рішення митниці не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за обраним декларантом методом, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 15069,45 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7846 від 29.09.2023.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100556/2 від 12.09.2023.

Стягнути зі Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15069,45 грн (п`ятнадцять тисяч шістдесят дев`ять гривень 45 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ», місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 15, код ЄДРПОУ 37807341.

Відповідач: Львівська митниця, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Тадеуша, буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343.

Повний текст рішення суду складено 27.02.2025.

Суддя В.В. Рянська