Рішення № 125471454, 26.02.2025, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1623/24

провадження № 2/492/379/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 лютого 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

при секретарі судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 131000,02 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позову посилається на те, що 02 грудня 2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (далі АТ «Ідея Банк») та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Р51.25124.006028090, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 49997,00 грн. строком на 36 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 19,50 % річних. 25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк». Позивач зазначає, що ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку щодо повернення суми кредиту, має прострочену заборгованість за кредитним договором у розмірі 131000,02 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, оскільки остання ухиляється від добровільного погашення заборгованості.

Представниця позивача про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, однак у судове засідання не з`явилася, але в позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності, у разу повторної неявки в судове засідання відповідачки не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки за останньою відомою адресою реєстрації, проте вона повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «адресат відсутній за вказаною адресою», тому відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК Українивідповідачка вважається повідомленою належним чином. Відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Інших заяв і клопотань від відповідачки на адресу суду не надходило.

Судом враховуєтьсярішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідачки за допомогою інших засобів зв`язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачці до суду за місцем її реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.

Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідачка не скористалася, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк була повідомлена в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності достатті 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18.

Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18 березня 2021 року за справою № 911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св33), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17), якщо адресат відсутній за вказаною у повістці адресою, то вона вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Враховуючи позицію Верховного Суду, суд вважає, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи та справу можливо розглянути за її відсутності.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленої відповідачки у судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно достатті 280 ЦПК Українисуд, за згодою представниці позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, пов`язані з ухиленням боржниці від виконання своїх обов`язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

02 грудня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Р51.25124.006028090, відповідно до якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 49997,00 грн. для власних потреб строком на 36 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 19,50 % річних, а відповідачка зобов`язалася повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування у строки встановлені договором. Відповідачкою також підписано Паспорт споживчого кредиту, заяву на видачу кредиту.

25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕС УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23, відповідно якого АТ «Ідея Банк» відступило права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № Р51.25124.006028090 від 02 грудня 2019 року.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до договору факторингу, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 131000,02 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідачки станом на 25 липня 2023 року складає 131000,02 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 49997,00 грн.; заборгованість по відсоткам - 32158,76 грн.; заборгованість по комісії - 48844,26 грн..

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями частини 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, не спростовано факт укладення між нею та АТ «Ідея Банк» кредитного договору, не спростовано розмір заборгованості за кредитним договором, не доведено своєчасність сплати кредитних коштів, а тому суд вважає, що позивачем доведений факт неналежного виконання позичальницею ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідачка у справі, кредитні кошти отримала, якими в подальшому розпорядилася на власний розсуд, однак свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала, тобто кредитні кошти не повернула.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за вказаним договором суду також не надано, чим не виконані вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України, тому вказаний розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 , відповідачка у справі, відзиву на позов та доказів на спростування позовних вимог суду не надала, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду.

Керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: бульв. Вацлава Гавела, буд. № 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором кредиту та страхування № Р51.25124.006028090 від 02 грудня 2019 року у розмірі 131000 (сто тридцять одна тисяча) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: бульв. Вацлава Гавела, буд. № 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідачка, якій повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.