Рішення № 125471216, 27.02.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15802/24

пр. № 2/759/5011/24

27 лютого 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Хвостенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 . 25.02.2021 року відкрито спадкову справу №355/2021. Після смерті чоловіка залишилась спадщина. 29.04.2021 року рішенням суду втановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Рішенням суду від 27.07.2023 року усунуто громадян росіїської федерації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від права на спадкування першої черги за законом всього майна померлого ОСОБА_2 внаслідок ухилення від надання допомоги спадкодавцеві. Постановою від 22.12.2023 року №658602/31 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцвта про право на спадщину за законом) у зв`язку з відсунтістю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно. Вказує, що її право оспорюється у зв`язку з чим вимушена звернутись до суду із позовом про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2024 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.10.2024 року замінено первісного відповідача на належного - Київську міську раду.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.01.2025 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , та її представник ОСОБА_6 вимогу позову підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направили відзив на позовну заяву в яокму просять ухвалити законне рішення.

Представник треьої особи Дванадцятої київської нотаріальної контори в судове засідання не з`явився.

Вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно : земельна ділянка площею 0, 2500 га., кадастровий номер 1825886401:01:002:0430, яка розташована: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0, 2500 га., кадастровий номер 1825886401:01:002:0431, яка розташова: АДРЕСА_2 ; житловий будинок, загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 34,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва задоволено заяву ОСОБА_1 , встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, починаючи з 26.05.2017 року по день смерті ОСОБА_2 .

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.07.2023 року усунуто громадян російської федерації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від права на спадкування першої черги за законом щодо майна померлого ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори від 22.12.2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я за законом на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно.

Інші спадкоємці після смерті померлого відсутні.

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Підтвердження в суді права власності на майно здійснюється шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншого речового права.

Позивач у позові зазначає, що її права порушуються з огляду на те, що державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, і як наслідок вважає, що її право оспорюється.

Однак, суд зазначає, що рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно не свідчить про наявність підстав не визнання такого права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як визначено ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ст.392 ЦК України «власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності».

Відповідно до п.37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

У той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 328, ст. 392 ЦК України).

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав).

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом в порядку четвертої черги спадкування, спадщину прийняла.

Належність спадкодавцю спадкового майна доведено належними та допустимими доказами.

Таким чином, не дивлячись на той факт, що позивач фактично прийняла спадщину, однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, вона не в змозі оформити своє право на спадщину.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленного позову.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про визнання права власності - задвольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Журибеда