Ухвала суду № 125451194, 27.02.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/948/25

Провадження № 1-кс/489/336/25

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

27 лютого 2025 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання ОСОБА_3 , погоджене з прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №62024150010003419 від 19.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна,

встановив:

Згідно з клопотанням, Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом одержання 02.01.2025 та 13.02.2025 начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , за попередньою змовою з інспектором УПП в Миколаївській області ОСОБА_6 , із залученням медичного директора КНП ММР «Міська лікарня № 1» ОСОБА_7 , неправомірної вигоди на загальну суму 8000 доларів США за вчинення дій, направлених на визнання ОСОБА_8 тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров`я та безпідставного надання йому відстрочки від мобілізації.

Слідчий просить накласти арешт на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «ПУМБ», відкритих на ім`я підозрюваного ОСОБА_7 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Прокурор до суду не з`явився, надіславши заяву про підтримання клопотання та проведення розгляду за його відсутності. Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі прокурора.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання проводиться без повідомлення підозрюваного, оскільки вирішується питання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, що є необхідним з метою забезпечення арешту такого майна.

Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПКУкраїни, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Виходячи зі змісту зазначених норм закону, накладення арешту на майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання передбачає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою, щодо якої застосовується такий захід забезпечення кримінального провадження, відповідного кримінального правопорушення, санкцією якого передбачено покарання у виді конфіскації майна.

З досліджених матеріалів вбачається, що в кримінальному провадженні №62024150010003419 від 19.12.2024, в межах якого подане вказане клопотання, 18.02.2025 ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в тому, що ОСОБА_5 , будучи військовою службовою особою, 02.01.2025 та 13.02.2025 за попередньою змовою з інспектором УПП в Миколаївській області ОСОБА_6 , із залученням медичного директора КНП ММР «Міська лікарня № 1» ОСОБА_7 , одержали неправомірну вигоду на загальну суму 8000 доларів США за вчинення дій, направлених на визнання ОСОБА_8 тимчасово непридатним до військової служби за станом здоров`я та безпідставного надання йому відстрочки від мобілізації.

Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами клопотання, в тому числі заявами про вчинене кримінальне правопорушення, копіями протоколів огляду місця події, допиту свідків, огляду речей та документів, затримання, обшуку, огляду та вручення грошових коштів, проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заяви про добровільну видачу майна, довідками. При цьому, обґрунтованість підозри на даному етапі кримінального провадження не вимагає доведення вказаних фактів та вини підозрюваного у вчиненому діянні поза розумним сумнівом.

Натомість, санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, за якою ОСОБА_7 оголошено про підозру, передбачене покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Із декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, яка особисто подана підозрюваним, вбачається, що у ОСОБА_7 наявні у власності грошові кошти, розміщені на банківських рахунках АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «ПУМБ».

Таким чином, при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке суд може призначити передбачене санкцією статті закону про кримінальну відповідальність покарання у виді конфіскації майна, тому вказане свідчить про наявність достатніх підстав для накладення арешту на належні підозрюваному грошові кошти з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, відчуження, що, у свою чергу, забезпечить можливість виконання рішення суду в частині конфіскації майна.

За такого, встановлені обставини вказують на необхідність задоволення клопотання.

Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

У кримінальному провадженні №62024150010003419 від 19.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, накласти арешт на кошти, розміщені на банківських рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) та АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ 14282829), відкритих на ім`я підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ),

шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користуванняними, до скасування арешту у встановленомуКПК України порядку.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1