Рішення № 125432519, 25.02.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 25.02.2025Справа № 553/4272/24 Провадження № 2/554/1790/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2025 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтаві в складі:

головуючого судді - Михайлової І.М.

за участю секретаря судового засідання - Васюти А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №Z06.00502.003746586 від 12.03.2018 року в загальному розмірі 84438,41 грн., а також вирішити питання розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 12.03.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00502.003746586, на підставі якого відповідачу надано кредит в розмірі 45 000,00 грн. строком на 36 місяців, встановлено розмір процентної ставки 22%.

25.07.2023 року між Акціонерним Товариством «Ідея Банк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (попередня назва «Росвен Інвест Україна») було укладено договір Факторингу №01.02-31/23, відповідно до розділу 2 якого АТ «Ідея Банк» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників.

Зокрема, за цим договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед АТ «Ідея Банк» за договором №Z06.00502.003746586 від 12.03.2018 року.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору №Z06.00502.003746586 від 12.03.2018 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на дату подачі позову, складає 84438,41 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 29312,46 грн.; заборгованість за відсотками - 21053,34 грн.; заборгованість за іншими процентними платежами - 34072,61 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09.01.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Представник позивача до суду не з`явився, в прохальній частині позову просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. Разом із позовом, від представника позивача надійшло клопотання, у якому останній просив розглядати дану цивільну справу за відсутності представника позивача. Не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення (а.с.5, 48).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином. Зокрема, надіслані на адресу відповідача рекомендовані листи з копією ухвали про відкриття провадження у справі, судовими повістками про виклик до суду, ОСОБА_1 не було вручено, а поштові відправлення повернуто з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.65-66, 74-75). Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд судом цивільної справи, учасником якої він є.

Крім того, відповідач повідомлений про розгляд справи відповідно до ч. 11 ст.128ЦПК України шляхом опублікування 04.02.2025 року оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення (а.с.73).

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.02.2025 року постановлено про заочний розгляд зазначеної справи за відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст.ст.280, 281 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 12.03.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z06.00502.003746586.

Відповідно до розділу 1 договору, банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 45 000,00 грн. на поточні потреби, включаючи витрати на страховий платіж (у разу наявності). В свою чергу ОСОБА_1 отримав кредит і доручив Банку сплатити за рахунок отриманих кошів страховий платіж на вказаний в договорі рахунок страховика. Кредит надано строком на 36 місяців, розмір процентної ставки 21,99 % (а.с.7-13).

25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Свеа Фінанс» (попередня назва ТОВ «РОСВЕН ІНВЕС УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступило права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором №Z06.00502.003746586 від 12.03.2018 року (а.с.24-28).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 25.07.2023 № 01.02-31/23, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 84438,41 грн., з яких: 29312,46 грн. заборгованість за основним боргом; 21053,34 грн. заборгованість по відсоткам; 34072,61 грн. заборгованість за комісіями (а.с.34).

Статтями 15, 16ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.612ЦК України божник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост. 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання.

Положенням ч. 1 ст.1049ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

За положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Статтею 1054ЦК України визначено, що за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що АТ «Ідеа Банк» свої зобов`язання за договором кредиту виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а саме у сумі 45 000 грн строком на 36 місяців. Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 45 000 грн підтверджується паспортом споживчого кредиту, наявною у матеріалах справи копією ордера-розпорядження № 1 про видачу кредиту (а.с.12-13, 16).

Отримання відповідачем кредитних коштів також підтверджується наданою позивачем випискою з рахунка ОСОБА_1 (а.с.20-23).

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц (провадження № 61-998св24) зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.00502.003746586 від 12.03.2018 року внаслідок неналежного виконання кредитних зобов`язань заборгованість відповідача перед ТОВ «Свеа Фінанс» станом на 25.07.2023 року становить 84438,41 грн., з яких: 29312,46 грн. заборгованість за основним боргом; 21053,34 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 34072,61 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с.19).

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, як і заперечень з приводу вказаного розрахунку, відповідач до суду не надав.

З огляду на зазначене, суд вважає поданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом в частині нарахування та стягнення основного боргу та відсотків, оскільки такий не спростовано відповідачем.

Отже, суд вважає що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» в частині стягнення з ОСОБА_1 29312,46 грн - тіла кредиту, 21053,34 - нарахованих і несплачених відсотків, є обґрунтованими.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у справі № 487/6342/18 (провадження № 61-2433св24) зазначено, що обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, права вимоги за кредитним договором №Z06.00502.003746586 від 12.03.2018 року, укладеним між первісним кредитором АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідно до ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у частині тіла кредиту та відсотків.

Разом із тим, суд вважає, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача комісій у розмірі 34072,61 грн задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1.11 кредитного договору за обслуговування кредиту банком, що включає в себе: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом, опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором.

Споживач є вразливою стороною договірних відносин, тому законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняттяЗакону України «Про захист прав споживачів»таЗакону України «Про споживче кредитування».

За положеннями частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним,вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодоплати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.

Послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»);

Споживчий кредит(кредит)-грошові кошти,що надаютьсяспоживачу (позичальникові)на придбаннятоварів (робіт,послуг)для задоволенняпотреб,не пов`язанихз підприємницькою,незалежною професійноюдіяльністю абовиконанням обов`язківнайманого працівника (пункт 11 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини восьмоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно достатті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Рішенням КонституційногоСуду Українивід 10листопада 2011року №15-рп/2011у справіщодо офіційноготлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»у взаємозв`язку з положеннями частини четвертоїстатті 42 Конституції України(справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті1, статті11 Закону України «Про захист прав споживачів»з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертоїстатті 42 Конституції Українитреба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають якпід час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такі правові висновки, викладені Верховним Судом України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16, у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16.

Враховуючи наведені правові висновки, суд вважає за необхідне відмовити у стягненні залишку нарахованих і несплачених комісій, плати за обслуговування кредитної заборгованості, оскільки такі вимоги є необґрунтованими. При цьому банк не мав права встановлювати до кредитного договору щомісячну комісію за обслуговування кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором №Z06.00502.003746586 від 12.03.2018 року в загальному розмірі 50365,8 грн., з яких: 29312,46 грн. - заборгованість за основним боргом; 21053,34 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на підставі вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1444,96 грн., оскільки позовні вимоги задоволено на 59,65 %.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №Z06.00502.003746586 від 12.03.2018 року в розмірі 50365,8 грн., з яких: 29312,46 грн. - заборгованість за основним боргом; 21053,34 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1444,96 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: http://www.ok.pl.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса місцезнаходження юридичної особи: 03126, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.М. Михайлова