Рішення № 125413055, 31.01.2025, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5333/24

2/405/990/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі головуючого судді Драного В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 9630,00 грн. та судових витрат у справі. В обґрунтування зазначив, що 24.04.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» таОСОБА_1 укладено кредитний договір № 189326 про надання фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «ЗАЙМЕР» надав відповідачу у фінансовий кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом, у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання за даним договором в повному обсязі.В свою чергу, ТОВ «ЗАЙМЕР», правонаступником якого є ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» надав відповідачу грошові кошти на наступних умовах: сума виданого кредиту 2 000,00 грн., дата надання кредиту 24.04.2021, строк кредиту - 6 днів, валюта кредиту - UAH, стандартна процента ставка - 2% в день або 730% річних.Факт отримання відповідачем коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 20.05.2024 року, відповідно до якої 24.04.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2 000,00 гривень.17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» і ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу № 01-17/02/2022 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача.Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 9630,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 7630,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 9630,00 грн., та понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн. та орієнтовний розмір витрат на правову допомогу в сумі 10500,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.08.2024 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду, з копією позовної заяви та доданими до неї документами були направлені за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцю проживання відповідача.

08.10.2024 року за вх. № 26622 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача адвокат Виноградова Л.Г. позовні вимоги визнала в сумі 2240,00 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 240,00 грн. (2000 грн./2 %/ 6 днів). Пославшись на судову практику, вказала, що кредит був наданий на 6 днів, дата закінчення договору 30.04.2021 року, пролонгація договору не відбувалась, тому проценти за користування кредитними коштами слід стягнути в межах строку дії договору за 6 днів. Також заперечила проти суми судових витрат понесених на правову допомогу в розмірі 10500,00 грн. вважаючи його завищеним, та погодилась з сумою витрат на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн, який співмірний та пропорційний позовним вимогам, які підлягають задоволенню.

12.11.2024 року за вх. № 30225 до суду від представника позивача Пархомчука С.В. надійшла заява, в якій він просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.04.2021 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» таОСОБА_1 укладено кредитний договір № 189326 про надання фінансового кредиту, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Сума виданого кредиту 2 000,00 гривень, дата надання кредиту - 24.04.2021 року, строк кредиту - 6 днів, валюта кредиту - UAH, стандартна процента ставка - 2% в день або 730% річних (а.с. 17-21), що визнається відповідачем.

Із змісту положень п. 2.3 договору вбачається, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.

Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

На виконання вимог кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахунку кредитних коштів.

Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн» № 3520/05 від 20.05.2021 року було перераховано кредитні кошти в сумі 2 000,00 грн. за реквізитами вказаної платіжної картки.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону ОСОБА_1 . Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає доведеним, що договір був підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий первісним кредитором на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатор відповідача АV8318, що і є його безпосереднім підписом.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

17.02.2022 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» і ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 41-48).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу № 01-17/02/2022 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги доОСОБА_1 в сумі 9630,00 грн.(а.с. 14).

Випискою з особового рахунку за договором № 189326 від 24.04.2021 року встановлено, що станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 9630,00 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 7630,00 грн. (а.с. 15).

Згідно ч.1ст.512ЦК Україникредитор узобов`язанні можебути заміненийіншою особоювнаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позичальнику, а потім новому кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стороною відповідача в заперечення позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами вказано, що строк дії договору 6 днів, в межах яких і мають бути стягнуті відсотки за користування кредитом, проте такі доводи відповідача спростовані умовами кредитного договору, які погоджені сторонами, шляхом підписання договору, а саме, п. 2.3 договору яким передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно.

Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Згідно ст.123ЦПК Україниперебіг процесуальногостроку починаєтьсяз наступногодня післявідповідної календарноїдати абонастання події,з якоюпов`язано йогопочаток.

Таким чином, враховуючи дату видачі кредиту 24.04.2021 року, строк кредиту - 6 днів, період прострочення не більше 180 днів, строк до якого підлягає нарахування відсотків за користування кредитом до 28.10.2021 року (187 днів).

Враховуючи суму кредиту 2000,00 грн., стандартну процентну ставку - 2% в день та кількість днів фактичного користування кредитними коштами 187, сума відсотків за користування кредитними коштами складає 7480,00 грн.

Стороною відповідача вказано, що ОСОБА_1 сплачено суму заборгованості за кредитним договором № 189326 від 24.04.2021 року в сумі 2240,00 грн, на підтвердження чого у матеріалах справи міститься квитанція до платіжної інструкції № 0.0.3928718443.1 від 08.10.2024 року, платник ОСОБА_1 , отримувач ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (а.с. 65).

Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведена обставина порушення відповідачем передбаченого договором обов`язку погашення заборгованості, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення коштів, сплати відсотків, у зв`язку з чим заборгованість в сумі 7240,00 грн. (2000,00 + 7480,00 2240,00) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.

У питаннях відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд притримується позиції, що право на задоволення чи відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року адвокат Пархомчук С.В. надає правову допомогу ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (а.с. 37-40).

Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача адвокатом Пархомчук С.В. надано до суду копію акту про отримання правової допомоги від 11.11.2024 року до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, який укладено ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» з адвокатом Пархомчуком С.В., згідно якого розмір судових витрат, які включають надання адвокатом послуг, складають:

1) зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 у рамках кредитного договору від 24.04.2021 року (1 година - 2000,00 грн.);

2) складення та подання до суду позовної заяви (2,5 години - 5000,00 грн.);

3) інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень щодо процесуального статусу судової справи (1,5 години - 3000,00 грн.);

4) канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500,00 грн., а всього 10500,000 грн. (а.с. 75).

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» послуг адвоката та понесення витрат на правову допомогу, які позивачем сплачено, що підтверджується платіжною інструкцією № 3 2794 від 11.11.2024 року (а.с. 80).

При цьому, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що можливо зменшити розмір витрат на правову допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 10500,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом Пархомчуком С.В. обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності учасників справи), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та реальної вартості послуг на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень.

Крім того, враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов задоволено на 75 % (7240,00 грн. х 100 : 9630,00 грн.), то судовий збір, що підлягає відшкодуванню позивачу становитиме 1816,80 грн. (2422,40 грн. х 75 %), а також 3000,00 грн. (4000,00 грн. х 75 %) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю«ФК «КЕШТУ ГОУ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 7, код ЄДРПОУ 42228158) заборгованість за кредитним договором № 189326 від 24.04.2021 року в сумі 7240 (сім тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., а також судові витрати: судовий збір в сумі 1816,80 грн.; витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда В.В. Драний