Ухвала суду № 125407221, 25.02.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справi

Іменем України

25 лютого 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/34906/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа Ружинська селищна (сільська) рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (далі відповідач), третя особа Ружинська селищна (сільська) рада (далі третя особа), в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації прийняте 08.06.2021 про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовував його тим, що 06 травня 2021 року Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації було зареєстровано місце проживання позивача в АДРЕСА_1 разом з одночасним зняттям з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

08 червня 2021 року Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації було прийняте рішення про скасування реєстрації місця проживання позивача в АДРЕСА_1 .

Підставою для скасування реєстрації став лист Ружинської селищної ради від 24.05.2021 № 1204, в якому містилась інформація про те, що за адресою: АДРЕСА_2 залишились зареєстрованими малолітні діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, позивач зазначив, що перебував у шлюбі з ОСОБА_4 .

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 16.12.2016 № 291/1247/16-ц шлюб було розірвано.

Від цього шлюбу були народжені діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Після розірвання шлюбу діти залишились проживати разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 , на утримання яких позивачем сплачуються аліменти.

3 2016 року діти фактично проживають за адресою: АДРЕСА_3 , ходять до школи, відвідують гуртки.

Після розлучення позивач створив нову сім`ю, працює та проживає в АДРЕСА_1 .

З цього часу у позивача виникла потреба щодо зняття з реєстрації місця проживання в смт. Ружин та зареєструвати в м. Києві.

Виконавчий орган Ружинської сільської ради (орган реєстрації) відмовив позивачу у знятті з реєстрації місця проживання, у зв`язку з тим, що за адресою: АДРЕСА_2 залишаються зареєстрованими малолітні діти.

У зв`язку з тим, що мирно домовитись з матір`ю дітей про перереєстрацію їх місця проживання за адресою фактичного проживання позивачу не вдалось, останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 29.04.2020 №291/1432/19 було відмовлено у задоволенні позову.

Дане рішення обґрунтовано тим, шо факт не проживання малолітніх дітей з липня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 не може бути підставою для зняття їх з реєстрації у вказаній квартирі.

Позивач вважає, що реєстрація за адресою: АДРЕСА_1 разом з одночасним зняттям з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 жодним чином не порушує права дітей, зокрема їх право користування квартирою в смт. Ружин та право дітей на проживання в сім`ї або з одним із батьків, що визначено ч. 2 ст. 11 Закону України Про охорону дитинства.

Також, рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 26.07.2017 № 291/395/17 було визначено способи участі ОСОБА_1 у вихованні і спілкуванні з дітьми.

Даним рішенням суду було також встановлено факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не за місцем їх реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач при винесені оскаржуваного рішення мав врахувати факт не проживання дітей за місцем їх реєстрації, який встановлено двома рішеннями суду, що набрали законної сили.

Позивач вважаючи рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації прийняте 08.06.2021 про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року справу №640/34906/21 прийнято до провадження.

Судом на розгляд поставлено питання про закриття провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини третьої статті 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Матеріалами справи підтверджено, що 06 травня 2021 року Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації було зареєстровано місце проживання позивача в АДРЕСА_1 разом з одночасним зняттям з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

08 червня 2021 року Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації було прийняте рішення про скасування реєстрації місця проживання позивача в АДРЕСА_1 , - на підставі пунктів 28, 29 Правил реєстрації місця проживання, а саме: реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України регулює Закон України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон №1382-IV).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону №1382-IV реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні на час спірних між сторонами правовідносин визначали Правила реєстрації місця проживання, на виконання вимог статті 10 Закону №1382-IV, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 (далі - Правила).

Приписами пунктів 28, 29 Правил передбачено, що реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

У разі виявлення такого порушення керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.

Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення за формою згідно з додатком 17, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до органу реєстрації для внесення відповідних відомостей до документа, до якого вносяться відомості про місце проживання/перебування.

Працівник органу реєстрації:

формує і вносить дані про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи до реєстру територіальної громади;

формує інформацію про скасування реєстрації/ зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Реєстру відповідно до Порядку.

У разі виявлення ДМС або її територіальними органами порушень законодавства органом реєстрації під час здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи такому органу надсилається повідомлення щодо необхідності проведення відповідної перевірки. У разі підтвердження зазначених порушень реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи те, що предметом спірних правовідносин є рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.06.2021 про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язання здійснити реєстрацію місця проживання позивача за вказаною адресою, тому цей позов подано на поновлення права позивача у сфері житлових правовідносин і він має приватноправовий характер.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертої статті 11 ЦК України у випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення/припинення цивільних прав та обов`язків.

До способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

На підставі частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) та скасування таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таким чином правовідносини, які склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, оскільки в цьому випадку існує спір про майнове право, а саме: про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із права на житло.

Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 21 вересня 2020 року в справі № 260/1539/19, від 22 травня 2019 року в справі №826/10011/16, від 18 червня 2019 року в справі №537/3653/16-а, від 30 липня 2019 року в справі №826/7335/17, від 31 липня 2019 року в справі №2340/3949/18, від 18 вересня 2019 року в справі №826/15287/17, від 05 серпня 2020 року в справі №265/3034/19, від 20 жовтня 2022 року у справі № 640/549/21, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/3620/17, від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/2017, від 18 вересня 2019 року в справі №826/15287/17, від 20 листопада 2019 року у справі №646/8672/17.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).

З урахуванням встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже наявні підстави для закриття провадження у справі.

Суд роз`яснює позивачу, що згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 243, 248, 256, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа Ружинська селищна (сільська) рада про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяН.М. Басова