Ухвала суду № 125399312, 25.02.2025, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/174/25

Провадження № 1-кп/542/52/25

У Х В А Л А

Іменем України

25 лютого 2025 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника адвокат ОСОБА_9

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного 04.10.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112023170480000251 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2025 начальник Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 звернувся до суду з обвинувальним актом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України.

Ухвалою судді від 06.02.2025 призначено підготовче судове засідання у справі.

Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_7 подані заяви у яких вони просять суд закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, оскільки обвинувачений щодо потерпілого ОСОБА_7 вчинив злочин невеликої тяжкості вперше, визнав свою вину, відшкодував потерпілому шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, із потерпілим примирилися.

Прокурор у підготовчому засіданні проти задоволення поданих заяв заперечував, оскільки, злочин, про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 286 КК України, у якому потерпілим є ОСОБА_7 не є злочином, який вчинено вперше. ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні двох злочинів, і злочин, щодо якого подано заяву про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності скоєно ним пізніше.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , та представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 проти задоволення заяв заперечували, підтримавши думку прокурора.

Потерпілий ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_8 , та його захисник адвокат ОСОБА_9 заяви підтримали, та просили їх задовольнити.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи дійшов таких висновків.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286 та ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно з обвинувальним актом злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_8 , - був скоєний 03.10.2023, злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, був скоєний - 08.04.2024.

Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 зазначено, що особою яка вчинила злочин уперше вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів, або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.

Крім того, Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного Кримінального Суду, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України, обов`язковою умовою застосування якої є вчинення злочину вперше, у постанові від 12 серпня 2020 року (справа № 127/31068/19) зазначив, що особою, яка вчинила злочин вперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів вищевказаної тяжкості, які утворюють сукупність, не перешкоджає для застосування ст 47 КК лише за умови, що вони не складають реальної сукупності.

Сукупність злочинів може бути ідеальною та реальною.

Ідеальна сукупність виникає, коли особа однією дією вчиняє одночасно два або більше злочинів, відповідальність за які передбачено різними статтями КК. Ознаками ідеальної сукупності є вчинення злочину: а) одним діянням; б) в одному місці; в) одночасно, а також г) наявність усіх необхідних ознак, передбачених двома чи більше різними статтями КК. Реальна сукупність має місце, коли особа в різний час кількома різними та відокремленими одне від одного діяннями вчинила два або більше злочинів. Кожен зі злочинів, які становлять сукупність, кваліфікується окремо за відповідною статтею (частиною статті) КК.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 33 КК, якщо особою вчинено два або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено, вчинене визнається сукупністю злочинів.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачено у вчиненні у різний час кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України, які складають реальну сукупність.

При цьому злочин, передбачених ч. 1 ст. ст. 286 КК України щодо якого обвинувачений та потерпілий звернулись із заявами про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, вчинений у часі пізніше.

Оскільки статтею46КК Українипередбачено,що відкримінальної відповідальностізвільняється особа,яка впершевчинила кримінальнеправопорушення, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, тому у задоволенні заяв, поданих обвинуваченим ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_7 слід відмовити.

Керуючись ст. 314, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_8 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 2 ст. 286 КК України та потерпілому ОСОБА_7 - у задоволенні заяв про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Полтавського апеляційного суду.

Суддя

Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1