Вирок № 125361884, 20.02.2025, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/935/24

Номер провадження 1-кп/555/93/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Березне кримінальне провадження №12014180060000347 від 29.07.2014 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.1 ст.252 України,

В СТ АН ОВ ИВ :

ОСОБА_5 , діючи умисно та за попередньою домовленістю із невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч п 4 ч.3 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», яка передбачає надання дозволу (ліцензії) на видобуток дорогоцінного каміння органогенного утворення, до якого згідно Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», відноситься бурштин, в порушення вимог ст. 19 Кодексу України про надра, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), 08 лютого 2014 року приблизно о 13 годині 30 хвилин в урочищі «Круги», що знаходиться неподалік від с.Лінчин Березнівського району Рівненської області, а саме на території виділу 30 кварталу 14 обходу 1 Бобрівського лісництва Державного підприємства «Березнівське лісове господарство», яке відноситься до об`єкту природно-заповідного фонду заказника місцевого значення урочище «Брище», за допомогою мотопомпи спорядженої дизельним двигуном, призначеної для подачі води під тиском, шляхом гідророзмиву ґрунту, здійснював незаконне видобування корисних копалин державного значення, а саме дорогоцінного каміння органогенного утворення - бурштину-сирцю, який відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, в результаті чого ними було видобуто 288,44 г бурштину-сирцю, загальною вартістю 240,17 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.240 КК України - незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене на об`єктах природно-заповідного фонду.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно та за попередньою домовленістю із невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч п. 4 ч. З ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», яка передбачає надання дозволу (ліцензії) на видобуток дорогоцінного каміння органогенного утворення, до якого згідно Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», відноситься бурштин, в порушення вимог ст. 19 Кодексу України про надра, без отримання спеціального дозволу на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не маючи спеціального дозволу (ліцензії), 08 лютого 2014 року приблизно о 13 годині 30 хвилин в урочищі «Круги», що знаходиться неподалік від с. Лінчин Березнівського району Рівненської області, а саме на території виділу 30 кварталу 14 обходу 1 Бобрівського лісництва Державного підприємства «Березнівське лісове господарство», яке відноситься до об`єкту природно-заповідного фонду - заказника місцевого значення урочище «Брище», за допомогою мотопомпи спорядженої дизельним двигуном, призначеної для подачі води під тиском, шляхом гідророзмиву ґрунту, здійснював незаконне видобування корисних копалин державного значення, а саме дорогоцінного каміння органогенного утворення - бурштину-сирцю, який відповідно до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», відноситься до дорогоцінного каміння органогенного утворення та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, в результаті чого допустив умисне пошкодження ґрунтового покриву території, що відноситься до об`єкта природно-заповідного фонду, спричинивши шкоду об`єкту природно-заповідного фонду, загальний розмір якої склав 5 161 гривня 18 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.252 КК України - умисне пошкодження території об`єкту природно-заповідного фонду.

Обставиною, яка відповідно ст.66 КК України пом`якшує покарання, - є щире каяття.

Обставини, які відповідно ст.67 КК України обтяжують покарання, - відсутні.

30 квітня 2024 року між прокурором Березнівського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_7 за згодою представника потерпілої особи та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника адвоката ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Згідно даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій особи ч.3 ст.240, ч.1 ст.252 КК України та призначення ОСОБА_5 покарання:

-- за ч.3 ст.240 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) рік;

-- за ч.1 ст.252 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів узгоджено шляхом часткового складання призначених покарань у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців. Також сторони угоди погодили звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням відповідно до положень ст.75 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.1 ст.252 КК України, в обсязі, викладеному у обвинувальному акті, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Вирішуючи питання про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно положень ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину та кримінального проступку, беззастережно визнав свою винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, яка щодо змісту та порядку її укладення відповідає вимогам ст.470, 472 та ст.469 КПК України, а також положенням ч.3 ст.240, ч.1 ст.252 КК України (в редакції Закону, чинній на час вчинення діяння) щодо міри узгодженого покарання.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених п.п.1-6 ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

З урахування вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 30 квітня 2025 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Березнівського відділу Здолбунівської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12014180060000347 від 29.07.2014.

ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.3 ст.240 КК України, ч.1 ст.252 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:

-- за ч.3 ст.240 КК України (в редакції Закону, чинній на час вчинення діяння) у виді обмеження волі на строк 2 (два) рік;

-- за ч.1 ст.252 КК України (в редакції Закону, чинній на час вчинення діяння) у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 за сукупністю злочинів призначити шляхом часткового складанняпризначених покараньу виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України обов`язків :

-- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області з підстав, визначених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1