Рішення № 125360590, 21.02.2025, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2480/24

Номер провадження 2/289/284/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2025 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Кириленка О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором позики №1373861 від 15.04.2021 у розмірі 20278 грн., понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 23.12.2024 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 66). Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

06.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивачем не надано належних доказів повідомлення боржника про передачу права вимоги, що є порушенням ст. 516 ЦК України. Акти прийому-передачі за договорами факторингу не містять підтвердження фактичного переходу прав за боргом відповідача. Відповідач вважає безпідставне нарахування відсотків після завершення 90-денного періоду. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитному договору. Доданий до позовної заяви роздрукований розрахунок заборгованості, на думку відповідачки, є необґрунтованим,оскільки він є внутрішнім документом фінансової установи (а.с. 70).

08.01.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначила, що на її думку доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у ньому наявні умови щодо пролонгації або авто пролонгації строку користування позикою. Закінчення строку дії договору не є підставою для односторонньої відмови відповідачки для виконання договору. Представник позивача вважає неприйнятними доводи відповідачки щодо безпідставного нарахування заборгованості, оскільки таке нарахування здійснювалось у відповідності до умов договору, і саме через неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань. Позивач просить стягнути суму заборгованості за договором позики лише до моменту відступлення права вимоги первісними кредиторами, інших нарахувань позивачем не заявлено. Відповідно до реєстру прав вимог від 03.04.2023 до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20278 грн. (а.с. 71-76).

09.01.2025 відповідачем надіслано заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують особу позичальника та позивачем не доведено, що позичальнику надано кредитні грошові кошти (а.с. 77).

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України,суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.04.2021 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір позики №1373861 на суму 6000 грн., на строк 30 дні, з процентною базовою ставкою 1,99%, процентна ставка понадстрокове користування позикою становить 2,70%. Вказаний договір підписано електронними підписами сторін з відповідними одноразовими ідентифікаторами, що підтверджується копією даного договору та довідкою про ідентифікацію (а.с. 13, 25).

Згідно з п. 6 договору позики, договір укладений в результаті зваженого рішення сторін, на взаємовигідних умовах, на принципах ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог розумності та справедливості. Договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим договором.

ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов договору позики, шляхом перерахування суми позики на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», що підтверджується електронною платіжною інструкцією від 15.04.2021 (а.с. 27).

26.10.2021 між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено договір факторингу № 2610 за яким фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток № 1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості (а.с. 28 зворот -36).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу від 26.10.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» набуло право вимоги до відповідача, № 5733 (а.с. 36 зворот 37).

Згідно з актом звірки між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» за договором факторингу №2610 від 26.10.2021, заборгованість у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» відсутня (а.с. 39).

03.04.2023 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №030423-ФК, за умовами якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених в реєстрі заборгованостей (додаток № 1 до цього договору), в розмірі портфеля заборгованості (а.с. 40-47).

Згідно з акту звірки між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за договором факторингу від 03.04.2023 № 030423-ФК, заборгованість у ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» відсутня (а.с. 49).

Відповідно до Реєстру заборгованості до договору факторингу від 03.04.2023 № 030423-ФК ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до відповідача, № 26747 за договором від 15.04.2021 №1373861 (а.с. 47 зворот - 48).

З розрахунку суми заборгованості вбачається, що відповідач за договором позики від 15.04.2021 №1373861 за період з 15.04.2021 по 17.12.2024 має загальну суму заборгованості в розмірі 20278 грн, яка складається з: заборгованості за тілом позики - 6000,00 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 14278 грн (а.с. 7-9).

За правилом частини першоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина другастатті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1054 ЦК України).

Тобто, позичальник 1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та 2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти.

Натомість у позичальника виникає зобов`язання 1) повернути грошові кошти у встановлений строк та 2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10 квітня 2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2статті 1054 ЦК Українита до відносин із комерційного кредиту - в силу частини 2статті 1057 цього Кодексу.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

При цьому, між сторонами в п. 6 договору позики було обумовлено, що договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно ч. 1 ст.1077ЦКУкраїни за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК Українипередбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК Українидоговір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Відповідно до ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» втратили такі права.

Виходячи із вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи вбачається, що відповідачем було укладено в електронній формі договір позики №1373861 від 15.04.2021 на суму кредиту 6000 грн та отримано кредитні кошти за договором у вказаному розмірі на зазначений відповідачем картковий рахунок.

Таким чином, оскільки відповідач порушила свої зобов`язання, передбачені договором позики №1373861 від 15.04.2021, не повернула взятих коштів, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та в запереченнях не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються дослідженими судом доказами.

Суд звертає увагу на те, що відповідач не надала суду жодних належних та допустимих доказів на спростування обставин та доказів наданих позивачем.

Представник позивача при зверненні до суду з даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.

Згідностатті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першоїстатті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третястатті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8статті 141 ЦПК України).

01.11.2024 між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір №01-11/24 про надання правової допомоги (а.с. 50-53,58).

Згідно акту №1-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 адвокатом Ткаченко Ю.О. надано ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» у справі за його позовом до ОСОБА_3 правову допомогу на загальну суму 3500 грн. (а.с. 54-57).

Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною четвертою, п`ятоюстатті 137 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно пункту 1 частини 2статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи задоволення позовних вимог позивача, принципи розумності і співмірності, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені і документально підтвердженні витрати на правничу допомогу в сумі 3500 грн.

Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн. (а.с. 59).

Керуючись ст. ст.204,526, 610, 611,629,634, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, Житомирська обл., 12265, код ЄДРПОУ 43311346)до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 )про стягненнязаборгованості задоговором позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики №1373861 від 15.04.2021 в сумі 20278 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО