Рішення № 125357441, 19.02.2025, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/4833/24

провадження № 2-а/610/11/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Тімонової В.М.,

при секретарі Черепахи А.А.,

розглянувши в приміщенні суду м. Балаклія у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2024 ОСОБА_1 подав до Балаклійського районного суду Харківської області вказану позовну заяву, у якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3348943 від 26.10.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП; провадження у справі закрити.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 26.10.2024, керуючи транспортним засобом Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , по пров. Весняному, поблизу б. 6 у м. Балаклія його було зупинено працівниками поліції, які зазначили, що начебто він керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3в ПДР. Жодні його пояснення щодо того, що під час руху він був пристебнутий, співробітник поліції до уваги не взяв. На місці зупинки оскаржувану постанову йому не вручали та те, що на нього буде накладено адміністративне стягнення не роз`яснювали.

Вважає дану постанову незаконною та необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено з порушенням процедури та порядку розгляду справи, оскільки інспектором не виконано умови визначені ст.ст. 251, 258, 268, 278, 279 КУпАП. За викладених обставин позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 27.12.2024 вказаний адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

В установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

16.01.2025 інспектором ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Слюсаревим А.В. подано письмові пояснення.

16.01.2025 представником ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області подано відзив на позовну заяву та долучено відеозапис зі службового портативного відеореєстратора.

Ухвалою суду від 23.01.2025 клопотання представника позивача - адвоката Гуменного Т.З. про заміну відповідачів задоволено, замінено відповідачів - ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, інспектора ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Слюсарева Артема Віталійовича на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Харківській області.

28.01.2025 представником відповідача ГУНП в Харківській області подано відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. 26.10.2024 о 17:30 год. інспектором відділу поліції № 1 (м. Балаклія) Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Слюсарєвим А.В. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3348943 від 26.10.2024, відповідно до якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідно до змісту вказаної постанови, позивач 26.10.2024 о 17 годині 17 хвилин по провул. Весняний (Фурманова), 6, м. Балаклія, керував транспортним засобом, обладнаний засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3 «В» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 ст. 121 КУпАП.

При спілкування з позивачем у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражена тремтіння пальців рук, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився на місці зупинки, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.п. 2.5 ПДР України ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначений вище обов`язок користуватися засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки) в автомобілях, обладнаними такими засобами є безальтернативним та не може звільнити водія від виконання такого у будь-який спосіб чи за наявності різного роду суб`єктивних причин.

Винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадової інструкції інспектора і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху.

Представник позивача адвокат Гуменний Т.З. подав заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, зазначив, що відео, надані відповідачами, фіксують рух автомобіля з його задньої частини, тобто не фіксують безпосередньо позивача не пристебнутим. При цьому, поліцейський підходить до автомобіля в момент, коли він зупинився і у позивача був час на те, щоб відстебнути ремінь безпеки. Вважає висновок поліцейського припущенням та таким, що не доведений належними та допустимими доказами.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, у відзиві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Згідно з частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України з огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, що узгоджується із п.1.3 Правил, згідно з яким учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Судом встановлено, що постановою, серії ЕНА № 3346943 від 26.10.2024, інспектора ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Слюсарєва А.В., водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. за те, що він 26.10.2024 о 17 годині 17 хвилин по провул. Весняному (Фурманова), 6, м. Балаклія, керував транспортним засобом Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3 «В» ПДР України.

Факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовано на записі з бодікамер № 113031965/25, який долучено відповідачем до відзиву.

При дослідженні запису з бодікамер поліцейського встановлено, що позивач ОСОБА_1 під час розгляду справи та складання стосовно нього адміністративної ї постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності перебував з ознаками сп`яніння.

Тому суд не приймає до уваги посилання представника позивача про те, що з моменту зупинки автомобіля та коли до позивача підійшов поліцейський, у позивача був час на те, щоб відстебнути ремінь безпеки, оскільки за своїм станом позивач не мав можливості за період з 17:22:55 по 17:23:08, тобто за 13 сек., відстебнути ремінь безпеки.

Приєднаний до матеріалів справи відеозапис дає можливість ідентифікувати державний номерний знак автомобіля, що на ній зображений, а також його марку, колір, модель, та відсутність користування водієм ременем безпеки, що є порушенням вимог п.2.3 (в) ПДР України, є належним та допустимим доказом наявності в діях позивача ознак адміністративного правопорушення експлуатації транспортного засобу без користування водієм ременем безпеки, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КУпАП. Сам позивач, на питання поліцейського, чому він не пристебнутий ременем безпеки, вибачався перед ними.

Крім того, як убачається з Постанови державного виконавця Балаклійського ВДВС в Ізюмському районі Харківської області СМУ МЮ, 10.12.2024 закінчено ВП № 76689789 з примусового виконання постанови ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, серії ЕНА № 3348943 від 26.10.2024, у зв`язку із виконанням вимог виконавчого документа у повному обсязі.

Тобто, позивач погодився з постановою, серії ЕНА № 3348943 від 26.10.2024 та сплатив штраф.

Згідно пп.«в» п.2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частиною 5 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення правил дорожнього руху, визначені частиною 5 статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема особу правопорушника та наявність його вини у вчиненні такого правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відеозапис, що зроблено на портативний відео-реєстратор інспектора, а саме бодікамеру № 113031965/25, на якому зображений позивач, який керує транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем безпеки, повністю відповідають вимогам ст.ст.72-74 КАС України та є належним та допустимим доказом у даній справі.

Не знайшли підтвердження і не відповідають дійсності зауваження позивача про те, що інспектором порушені вимоги ст.ст. 268, 278, 278, 280 КУпАП.

З вказаного відеозапису вбачається, що справа про адміністративне правопорушення була розглянута поліцейським ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області з дотриманням вимог КУпАП.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень інспектором поліції відносно позивача. Зміст постанови відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КпАП України.

Отже, виходячи з зазначених обставин справи, в даному випадку було обґрунтовано і доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки останній керував автомобілем та був не пристебнутий ременем безпеки, що свідчить про належність оскаржуваної постанови, тому суд не вбачає правових підстав для її скасування.

Суд також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р. постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, беручи до уваги вищевказане, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3348943 від 26.10.2024, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки винесена на підставі доказів, які доводять факт вчинення правопорушення, а тому підлягає залишенню без змін, а позовна заява без задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, виходячи з положень ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 251, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 5, 7-10, 19, 72, 77, 229, 241-246, 250, 255, 268, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження: м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599.

Повний текст рішення виготовлено 24.02.2025.

Суддя В. М. Тімонова