Рішення № 125354407, 29.01.2025, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/240/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 Справа № 908/3223/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3223/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» (01609, Вінницька область, Гайсинський район, місто Ладижин, вул. Слобода буд. 141, ЄДРПОУ 35878908)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЕСК 1НВЕСТ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Космодемянської Зої, буд. 1, код ЄДРПОУ 44170351)

про стягнення 150800,00 грн.

за участі представників сторін:

від позивача: Сєркова С.Г. (в режимі відео конференції), довіреність від 16.09.2021

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕСК 1НВЕСТ» про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 150800,00 грн, яка складається з: 100800,00 грн - сума основного боргу, 50 000,00 грн - штраф.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 11.12.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3223/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором поставки № БА-010722 від 01.07.2022, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 100800,00 грн, що було перераховано відповідачу як попередня оплата. У зв`язку з простроченням передачі товару, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у розмірі 50000,00 грн. у відповідності до п. 6.4. договору. Просить суд на підставі ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 265 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3223/24 присвоєно справі номер провадження 24/240/24, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 03.01.2025.

26.12.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції.

Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 03.01.2025 відкладено розгляд справи на 29.01.2025.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 29.01.2025 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Своїм правом бути присутніми у судовому засіданні відповідач не скористався. Письмового відзиву не надав.

Ухвала суду від 24.12.2024 про відкриття провадження у справі № 908/3223/24 направлялась судом відповідачу на його поштову адресу та повернута суду з відміткою Укрпошта «за закінченням терміну зберігання».

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3223/24.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

В засіданні 29.01.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

01.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЕСК 1НВЕСТ» (Контрагент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» (МХП) укладено договір поставки № Б/А 010722, за умовами якого (п. 1.1.) Контрагент зобов`язується у встановлені строки передати у власність МХП для подальшого використання у господарській діяльності Товар зазначений у Додатку №2 до договору, а МХП прийняти та сплатити певну грошову суму за Товар.

Відповідно до п. 1.2. договору, невід`ємними частинами Договору, які визначають зобов`язання Сторін та регулюють його окремі положення є: Додаток № 1 - «Умови, застосовні до договорів, укладених між МХП та Контрагентами, в яких МХП виступає платником за виконані Контрагентом зобов`язання (далі - Умови) в редакції від 01.10.2020 року» і які обов`язкові до виконання Сторонами договору; Додаток № 2, який визначає предмет Договору та його характеристики, вимоги до Товару та поставки, строки поставки, порядок приймання та оплати Товару; Специфікації, що містять найменування (вид Товару), вартість, кількість, одиницю виміру, термін, умови та місце поставки, та ін. Укладаються для кожної сторони договору, що іменується МХП окремо, якщо інше не погоджено сторонами у Специфікації; Технічне завдання/Технічні параметри, які містять додаткові вимоги щодо Товару або умови його поставки, приймання - передачі, монтажу. Укладаються для договору в цілому та/або під конкретну Специфікацію. У випадку розбіжностей між додатком до Договору та Специфікацією - додаток/угода до Специфікації має переважну силу.

За умовами п. 2.1. договору, порядок та умови оплати Товару зазначено в Додатках до Договору. Ціна на Товар зазначається в кожній Специфікації та видаткових накладних на кожну партію поставки Товару окремо.

Відповідно п. 1 Додатку №2 Договору, предметом Договору поставки є Товар, конкретний перелік партій якого визначений у відповідній Специфікації.

Згідно Специфікації №1 від 01.07.2022 до Договору поставки № Б/А 010722 від 01.07.2022, предметом Договору поставки є: Ротор насіннє-рушки РЦ-200 у кількості 8 шт. за ціною 336000,00 грн, у т.ч. ПДВ (20%) 56000,00 грн.

Пунктом 3 Додатку №2 Договору визначено наступні умови оплати з пріоритетним урахування положень додатку № 1 до Договору, крім випадку передплати у розмірі, що перевищує суму платежу без ПДВ: передплата у розмірі 30% від вартості Товару, вказаної у відповідній Специфікації, протягом 5 банківських днів з дати підписання відповідної Специфікації, а 70% від вартості не пізніше першого платіжного дня по закінченню строку 5 банківських днів з моменту підписання Сторонами видаткової накладної на Товар.

Вартість (ціна) Договору встановлюється окремо для кожної із сторін, що іменуються МХП, та не перевищує 200 000 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що Контрагент здійснює поставку Товару, згідно умов передбачених у відповідній Специфікації, із визначеними умовами поставки згідно Додатку 2 до даного Договору.

Кінцева дата поставки Товару відповідно до погодженої сторонами Специфікації №1 від 01.07.2022 до Договору поставки №Б/А 010722 було встановлено 01.09.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, 15.07.2022 МХП було здійснено перерахування 30% оплати Товару в розмірі 100800,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3716530001 від 15.07.2022.

Проте, у визначений Специфікацією термін, Контрагент свої зобов`язання не виконав, Товар не поставив. Тому позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 11.10.2024 про неналежне виконання зобов`язань по поставці Товару та застосування до відповідача штрафних санкцій у зв`язку з порушенням умов виконання зобов`язання у відповідності до п. 6.4 Договору у розмірі 50 000.00 грн. Вимагав повернути кошти протягом 5 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги.

Також 11.10.2024 МХП направило до Контрагента заяву-повідомлення про розірвання Договору № БА 010722 від 01.07.2022

У відповідь на претензію відповідач повідомив про неможливість виконати замовлення та повернути попередню оплати у зв`язку з погіршенням ситуації за містом розташування виробництва в смт Степногірськ.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором та неповернення коштів після отримання вимоги стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена правова норма передбачає можливість пред`явлення до продавця альтернативних вимог або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Отже, у відповідача виникло зобов`язання по передачі позивачу оплаченого товару.

Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки товар поставлено не було, грошові кошти не повернуті, позивач звернувся до відповідача з претензією з вимогою протягом 5 календарних днів з моменту отримання даної претензії перерахувати на рахунок МХП, вказаний в реквізитах в даній претензії, суму сплаченого авансу на штраф. Результати розгляду претензії повідомити шляхом надсилання листа на адресу МХП, вказану в реквізитах в даній претензії.

Контрагент листом повідомив МХП про те, що не може виконати умови Договору та поставити Товар.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлені строки відповідачем товар поставлений не був, у зв`язку з чим позивач реалізував своє право, у порядку встановленому ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, шляхом виставлення відповідачу вимоги щодо повернення суми попередньої оплати та відмови від поставки Товару.

При цьому за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання щодо поставки товару не виконав, попередню оплату, не повернув, доказів суду не надав, внаслідок чого заборгованість становить 100800,00 грн.

З огляду на приведені вище обставини справи та норми чинного законодавства, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог про стягнення попередньої оплати у розмірі 100800,00 грн, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 50000,00 грн з посиланням на п. 6.4. договору, яким сторони обумовили, що у разі неналежного виконання зобов`язання, передбачених Додатком до Договору, із строком їх виконання що перевищує 15 календарних днів та/або по яким МХП здійснює передоплату, Контрагент замість неустойки, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 10 % від загальної вартості зобов`язань вказаної у Додатку до Договору, але у будь-якому випадку не менше 50000,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано штраф у розмірі 50000,00 грн, оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕСК 1НВЕСТ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Космодемянської Зої, буд. 1, код ЄДРПОУ 44170351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» (01609, Вінницька область, Гайсинський район, місто Ладижин, вул. Слобода буд. 141, ЄДРПОУ 35878908) 100800 (сто тисяч вісімсот) грн 00 коп. попередньої оплати, 50000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. штрафу та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 24.02.2025.

СуддяТ.А. Азізбекян