Ухвала суду № 125352745, 07.02.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5993/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 за підозрами:

1) ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;

2) ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України;

3) ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України;

4) ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України;

5) ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212 та ст. 219 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

З матеріалів клопотання вбачається, що Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ЄДРПОУ 31599557) є одним із найпотужніших державних вугледобувних підприємств України, що належить до сфери управління Міністерства енергетики України, видобуває рядове вугілля марок Г, Ж, яке використовується для потреб коксування та енергетики.

Відповідно до п. 7.5 Статуту ДП «ВК «Краснолиманська», затвердженого наказом Міненерговугілля України від 01.06.2011 № 174 передбачено, що основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток.

З 2003 року, з метою залучення недержавних інвестицій та подальшого розвитку гірничих робіт, з балансу ДП «ВК «Краснолиманська» на баланс ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519) Державною службою геології та надр України передано запаси вугілля загальним обсягом 65 400 тис. тонн у межах шахтного поля ДП «ВК «Краснолиманська», з отриманням усіх необхідних погоджень центральних органів виконавчої влади. Товариство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 3316 від 19.12.2003 та в подальшому здійснювало виробничу діяльність лише на договірних засадах з ДП «ВК «Краснолиманська».

На баланс Товариства передані запаси, які заздалегідь були розкриті та підготовлені капітальними гірничими виробками державною шахтою і мають із нею спільну технічну межу. Крім того, забезпечення функцій вентиляції, водовідливу, спукс-підйом працівників Товариства здійснюються виключно ДП «ВК «Краснолиманська», оскільки Товариство не має власних шляхів доступу з поверхні до отриманих ним вугільних запасів.

Відповідно до умов Договору № 287/05 від 13.05.2005, укладеного між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» щодо врегулювання економічних, технічних і правових відносин при будівництві об`єктів нового блоку, передбачалось силами ТОВ «Краснолиманська» провести 27,62 км гірничих виробок для розкритття та підготовки запасів похилого поля пласта m42 до ізогіпси - 650 метрів, похилого поля заскидової частини пласта 13 до ізогіпси - 1080 метрів - для забезпечення своєчасної підготовки лінії очисних вибоїв ДП «ВК «Краснолиманська» до пласта m42 з обсягом промислових запасів 32 900 тис. тонн та пласта 13 з обсягом запасів 42 500 тис. тонн. Термін дії договору встановлено до 01.01.2014.

Однак, ТОВ «Краснолиманська» проведено тільки 7,4 км виробок, у зв`язку з чим став технологічно неможливий доступ державного підприємства до продуктивних запасів вугілля, які фактично заблоковано Товариством.

Умовами Договору передбачено, що Сторони, які уклали договір, діють у єдиному виробничо-технологічному комплексі і у своїй діяльності керуються законодавством України. Крім того, Сторони зобов`язані виконувати сумісно встановленні плани та графіки ведення робіт із розкриття та підготовки запасів, визначених Договором, та несуть відповідальність за несвоєчасне виконання сумісно встановлених планів та графіків робіт із розкриття та підготовки запасів. ТОВ «Краснолиманське» організовує роботи, у відповідності до розроблених та узгоджених сторонами графіків з виконання інтенсивного розкриття, підготовки і відпрацювання запасів в межах свого гірничого відводу, надає всю необхідну технічну документацію, здійснює оплату всіх видів послуг, наданих на підставі актів виконаних робіт.

Також між Сторонами укладено договір від 30.12.2003 № 569/12 про надання послуг виробничого характеру, за яким ДП «ВК «Краснолиманська» надає послуги для здійснення всіх процесів виробництва, починаючи від виконання операцій технологічного комплексу на поверхні до розкриття і підготовки запасів вугілля, їх видобутку в межах гірничого відводу ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519), збагачення і охорони праці, правил техніки безпеки, правил технічної експлуатації, промсанітарії і екології, виконання складських операцій, надання послуг соціального характеру, тощо.

У листопаді 2013 року до спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Краснолиманське» № 3316 внесено відповідні зміни щодо продовження строку його дії до 19.12.2032 на підставі наказів Державної служби геології та надр України № 174 від 28.04.2012 та № 440 від 30.08.2013.

У зв`язку з цим між Сторонами укладено додаткову угоду від 27.12.2013 до Договору від 13.05.2005 № 287/05, якою продовженно строк його дії до 19.12.2032.

Крім того, укладено Договір від 30.12.2013 № 30/12-06 щодо врегулювання економічних, технічних та правових взаємовідносин при будівництві об`єктів нового блоку, за умовами якого ТОВ «Краснолиманське» зобов`язувалось за рахунок власних джерел фінансування провести 76,8 км гірничих виробок для розкриття та підготовки запасів Компанії.

При цьому, на момент укладання цього договору Товариством не виконано зобов`язання за договором № 287/05 від 13.05.2005, а саме фактично проведено лише 7,3 км, або 26,5% від передбачених договором 27,62 км.

Так, ОСОБА_7 , не раніше вересня 2018 року, через підконтрольне йому ТОВ «Укрдонінвест» став кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Краснолиманське», почав фактично контролювати діяльність та здійснювати поточне керівництво Товариства.

Станом на 01.10.2021 ТОВ «Краснолиманське» пройдено гірничі виробки довжиною 9,3 км, що складає 12,1 % від запланованого обсягу у 76,8 км гірничих виробок за договором № 30/12-06 від 30.12.2013, що фактично заблокувало доступ державному підприємству до 285,2 млн тонн корисних копалин.

Таким чином, надання надр у користування ТОВ «Краснолиманське» на підставі спеціального дозволу № 3316 від 19.12.2003, наявність договірних зобов`язань ДП «ВК «Краснолиманська» перед ТОВ «Краснолиманське» щодо надання послуг для здійснення всіх процесів виробництва, а також фактичне невиконання ТОВ «Краснолиманське» у необхідних обсягах своїх зобов`язань перед ДП «ВК «Краснолиманська» за договорами про здійснення гірничих виробок зумовило залежність існування ДП «ВК «Краснолиманська» як діючого державного підприємства з видобування вугілля від ТОВ «Краснолиманське», та отримання останнім надприбутків внаслідок такої залежності.

Крім того, встановлено, що до 2021 року ДП «ВК «Краснолиманська» працювала без дотацій з державного бюджету.

Маючи можливість видобувати рядове вугілля з власних запасів, враховуючи виробничий та трудовий потенціал, державне підприємство мало можливість щорічно отримувати дохід від реалізації вугільної продукції розрахунково до 1,1 млрд гривень, натомість його діяльність є збитковою.

Так, не пізніше 01.01.2022, точна дата, час та місце органом досудового розслідування не встановлено, кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Укрдонінвест» ОСОБА_7 , який у період до 10.04.2023 являвся кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Краснолиманське», а в подальшому продовжив неформальне керівництво цим Товариством, яке у період до 10.04.2023 входило до групи компаній «Укрдонінвест», достовірно знаючи, що ДП «ВК «Краснолиманська» перебуває в залежності від ТОВ «Краснолиманське», оскільки не має можливості проводити видобуток кам`яного вугілля з власних пластів, свідомо ставши на шлях злочинної діяльності, створив злочинну організацію, а саме стійке ієрархічне об`єднання декількох осіб, до якого увійшли його довірена особа ОСОБА_8 , директор ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_9 , головний бухгалтер ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_10 , головний інженер ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_11 , інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, в тому числі серед службових осіб Міністерства енергетики України та службових осіб ДП «ВК «Краснолиманська», які за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких злочинів учасниками цією організацією, керівництва та координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, забезпечення функціонування злочинної організації, підшукання співучасників, об`єднання їх зусиль, детальний розподіл між ними обов`язків, складення плану, визначення способів його виконання. Внаслідок чого ОСОБА_7 досягнуто основної мети такої організації, а саме утворення стійкого об`єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, зокрема, ухилення від сплатити податків, доведення ДП «ВК «Краснолиманська» до стійкої фінансової неспроможності та банкрутства, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, забезпечення взаємозв`язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.

Так, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022, більш точна дата слідством не встановлена, під час розробки плану діяльності злочинної організації, собі, як організатору і керівнику, відвів роль управління функціонуванням злочинної організації як стійкого об`єднання осіб (забезпечення існування, відповідного рівня організованості, дотримання загальних правил поведінки і дисципліни; вербування нових учасників, розподіл або перерозподіл між ними функціональних обов`язків; планування конкретних злочинів і злочинної діяльності в цілому; організація заходів щодо прикриття останньої, вдосконалення структури об`єднання) та здійсненням ними злочинної діяльності (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об`єднання, його структурних частин або окремих учасників, координація їхніх дій; ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів тощо), забезпечення фінансування та організації приховування злочинної діяльності злочинної організації.

Після цього, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022, більш точна дата слідством не встановлена, залучив свою довірену особу ОСОБА_8 , якій відвів роль співвиконавця вчинення кримінальних правопорушень, та яка виступала посередником між організатором та виконавцями в ієрархічній структурі злочинної організації і відповідала за координацію дій учасників групи та своєчасне виконання ними протиправних дій, погоджених з ОСОБА_7 . Зокрема на неї покладено обов`язок щодо здійснення загального керівництва діяльністю ТОВ «Краснолиманське» та підконтрольного ДП «ВК «Краснолиманська», погодження питань правової та фінансової діяльності цих підприємств.

При цьому, робоче місце ОСОБА_8 , на час здійснення активних дій щодо досягнення основної мети злочинної організації знаходилось за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки 7Б, (Печерський р-н) де остання здійснювала загалене керівництво, на виконання вказівок ОСОБА_7 , групами компаній господарська діяльність яких, станом на 01.01.2022, контролювалась ОСОБА_7 .

На виконання плану злочинної організації, створеної ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022, більш точна дата слідством не встановлена, залучено директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_9 , якому доведено план злочинної діяльності, з яким він погодився, таким чином вступивши до злочинної організації і ставши її учасником з метою вчинення тяжких злочинів. ОСОБА_9 , відповідно до розробленого плану, відведено роль керівника над підлеглими співробітниками ТОВ «Краснолиманське» та службовими особами ДП «ВК «Краснолиманська», з яким повинні погоджуватись питань правової та фінансової діяльності цих товариств та контроль над діяльністю ДП «ВК «Краснолиманська» стосовно видобування вугілля. Останній в свою чергу до вчинення протиправної діяльності залучив головного бухгалтера ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_10 , яка підпорядковується йому в силу службових обов`язків та повинна була виконувати його незаконні вказівки.

При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України на час вчинення кримінальних правопорушень були службовими особами, так як виконували організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022 до злочинної організації ОСОБА_9 залучено головного інженера ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_11 , який відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України на час вчинення кримінальних правопорушень був службовою особою державного підприємства, при цьому отримуючи офіційний дохід від ТОВ «Краснолиманське». У період 2022-2023 років ОСОБА_11 фактично виконував обов`язки генерального директора та здійснював загальне керівництво державним підприємством, у зв`язку із постійним перебуванням діючого виконувача обов`язків генерального директора ОСОБА_1, матеріали щодо якої вилідено в окреме провадження, на території Київської області, та враховуючи підконтрольність державного підприємства приватній структурі, на виконання злочинного плану повинен був беззаперечно виконувати вказівки директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_9 , вчиняти дії на користь ТОВ «Краснолиманське», забезпечувати вчинення дій працівниками ДП «ВК «Краснолиманська» для доведення державного підприємства до стійкої фінансової неспроможності, не вчиняти дій щодо повернення запасів з балансу ТОВ «Краснолиманське» на баланс ДП «ВК «Краснолиманська» та анулювання спеціального дозволу ТОВ «Краснолиманське» на право користування надрами від 19.12.2003 № 3316, не забезпечувати, з огляду на наявність простроченої дебіторської заборгованості, своєчасне повернення обігових коштів державного підприємства та належний рівень претензійно-позовної роботи.

Поряд з цим, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022 до злочинної організації залучено невстановлених інших службових осіб ДП «ВК «Краснолиманська», які враховуючи підконтрольність державного підприємства приватній структурі, на виконання злочинного плану повинні були гальмувати питання щодо повернення запасів з балансу ТОВ «Краснолиманське» на баланс ДП «ВК «Краснолиманська» та анулювання спеціального дозволу ТОВ «Краснолиманське» на право користування надрами від 19.12.2003 № 3316, не забезпечувати, з огляду на наявність простроченої дебіторської заборгованості, своєчасне повернення обігових коштів державного підприємства та належний рівень претензійно-позовної роботи.

Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022, до злочинної організації залучено невстановлених службових осіб Міністерства енергетики України та інших службових осіб ДП «ВК «Краснолиманська», дії яких були направлені на невиявлення органами, які здійснюють та контролюючу функцію господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське», порушень у сфері господарської діяльності та забезпечували можливість в подальшому здійснювати кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності.

Умисні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які виразилися у незаконному застосуванні податкової пільги (код податкової пільги, згідно з довідником пільг, 14060521) в період з 01.01.2022 по 31.12.2023, призвели до заниження сум податку на додану вартість та фактичного ненадходження до бюджету коштів в сумі 170 194 331 грн, що відповідно до примітки ст. 212 КК України є особливо великим розміром.

Виконувач обов`язків генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_1, матеріали щодо якої вилідено в окреме провадження, який не був обізнаний зі злочинним планом ОСОБА_7 , фактично самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків, будучи посадовою особою Підприємства з правом підпису, зобов`язаною дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідальною за правильність нарахування податкових платежів та особою, яка несе повну відповідальність за стан, діяльність, формування і виконання фінансових планів очолюваного ним Підприємства у період з 12.11.2021 по 04.10.2023, діючи умисно, сприяв функціонуванню злочинної організації, забезпечив реалізацію розробленого ОСОБА_7 злочинного плану щодо умисного ухилення Підприємства від сплати податків, шо призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у сумі 1 124 095 182,2 грн.

Отже, умисні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБИ_1, матеріали щодо якої вилідено в окреме провадження, який не був обізнаний зі злочинним планом ОСОБА_7 призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у розмірі 1 124 095 182,2 грн, що відповідно до примітки ст. 212 КК України є особливо великим розміром.

Поруч з наведеним, виконувач обов`язків генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_1, матеріали щодо якої вилідено в окреме провадження, у період з 12.11.2021 по 04.10.2023, діючи умисно, але будучи не обізнаним із кінцевою метою злочинного плану ОСОБА_7 , фактично самоусунувшись від керівництва державним підприємством, сприяв реалізації злочинного плану ОСОБА_7 щодо умисного доведення ДП «ВК «Краснолиманська» до стійкої фінансової неспроможності, забезпечивши вчинення дій по нереєстраціїі ДП «ВК «Краснолиманська» податкових накладних, що потягнуло за собою нарахування пені та штрафів, тобто умисного порушення податкового законодавства із метою застосування до підприємства фінансових санкцій, не проведення службовими особами ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 належних розрахунків з ДП «ВК «Краснолиманська» за надані послуги, умисного невжиття службовими особами ДП «ВК «Краснолиманська» заходів щодо реального стягнення існуючих боргів, що призвело до настання шкоди у виді боргових зобов`язань та несплати податків до бюджетів різних рівнів, що призвело до великої матеріальної шкоди державі на суму 2 536 552 022,05 грн у вигляді несплати податку на додану вартість, штрафів за не зареєстровані податкові накладні та несплачені грошові зобов`язання перед бюджетом, а також несплати заборгованості за спожиту електричну енергію перед державними підприємствами та компаніями.

Отже, описані дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1, матеріали щодо якої вилідено в окреме провадження, який не був обізнаний зі злочинним планом ОСОБА_7 призвели до умисного доведення ДП «ВК «Краснолиманська» до стійкої фінансової неспроможності та до настання шкоди у розмірі 2 536 552 022,05 гривень.

Службові особи ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_9 , діючи у співучасті з ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , на виконання вказівок ОСОБА_7 , в період 2022-2023 років незаконно набули майно, яке прямо та повністю одержано злочинним шляхом внаслідок вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК України (доведення до стійкої фінансової неспроможності ДП «ВК «Краснолиманська»), здійснили фінансові операцій щодо перерахування на рахунки ТОВ «Укрдонінвест» дивідендів та вчинили відповідні правочини з купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, маскуючи його походження.

Загалом, за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 реалізували свій злочинний умисел направлений на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на загальну суму 991 828 887 грн, що відповідно до примітки 2 до статті 209 КК України є особливо великим розміром.

Разом з тим, закінчити розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою підозрюваного, немає можливості, оскільки для прийняття законного процесуального рішення у кримінальному провадженні необхідно виконати певний перелік процесуальних дій.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Адвокат ОСОБА_12 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.

Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив відмовити, або застосувати запобіжний захід непов`язаний з триманням під вартою, або заставу.

Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовуються, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Копії клопотання та доданих до нього матеріалів у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному.

17.05.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ст. 219, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ст. 219, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ст. 219, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Надалі, 27.06.2024 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ст. 219, ч. 3 ст. 212 КК України.

У подальшому, 27.06.2024 та 13.09.2024 та 17.12.2024, 31.01.2025 вказаним особам, а ОСОБА_8 також 25.10.2024. повідомлено про зміни раніше повідомлених підозр.

04.07.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2024 постановленою у справі № 757/29709/24-к строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 9 (дев`яти) місяців, тобто до 17.02.2025.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, викладено в матеріалах кримінального провадження і підтверджуються доказами, які долучені до матеріалів даного кримінального провадження.

18.05.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 15.07.2024 включно.

Надалі, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2024 продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 до 10.09.2024 включно.

06.09.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва продовжено строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 продовжено до 02.11.2024 включно.

13.09.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 визначено за Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України.

01.10.2024 заступником Генерального прокурора ОСОБА_13 , у зв`язку із неефективністю досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 доручено іншому органу досудового розслідування - Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.

Надалі, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2024 строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 продовжено до 28.12.2024. А ухвалою від 19.12.2024 до 16.02.2025 включно.

31.01.2025 стороною обвинувачення здійснено повідомлення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 у зв`язку з тим, що зібрані під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні докази є достатніми для складання обвинувального акту, та відкриття матеріалів кримінального провадження, стороні захисту та потерпілому згідно вимог ст. 290 КПК України.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні закінчується 16.02.2025, однак на даний час триває ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Прокурором у клопотанні та доданих документів, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ст. 219, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

За правилами ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування, передбачені статтею 219 КПК України.

Як вбачається з матеріалів провадження, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до підозрюваного з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про його особу.

Крім того прокурором в судовому засіданні доведено наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Посилання підозрюваного та його захисників на відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про продовження запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.

Таким чином, підозрюваним та його захисниками не було спростовано доводи прокурора та не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою.

Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, характер та обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони сформульовані в повідомленні про підозру, наявність суспільного інтересу в забезпеченні об`єктивності досудового розслідування, і приходить до висновку про наявність підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного в подальшому при здійсненні досудового розслідування належить утримувати його під вартою.

Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

При цьому, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України.

З огляду на викладене, враховуючи те, що ОСОБА_7 підозрюється у організації та керуванні злочинною організацією, у сторони обвинувачення достатньо підстав для звернення з клопотанням до суду про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного без альтернативи визначення розміру застави.

За таких обставин, слідчий суддя вважає недостатніми підстави для відмови в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , або застосування запобіжного заходу непов`язаного з триманням під вартою, або застави, як про це ініційовано питання захисником та підозрюваним.

Слідчий суддя при розгляді клопотання приймає до уваги, що у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів. Разом з тим у даній справі необхідно провести слідчі процесуальні дії, що потребують додаткового часу, а підстав для скасування або зміни запобіжного заходу підозрюваному не встановлено, вважаю необхідним продовжити строк його тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 219 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

клопотання - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 02.04.2025 включно (в межах строку досудового розслідування).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1