Рішення № 125344615, 19.02.2025, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №317/6088/24

Провадження №2/333/1261/25

ЗАОЧНЕ рішення

Іменем України

19 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник позивача Романенко М.Е. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 200502779 від 13.04.2016 року у загальному розмірі 38228,84 грн., яка складається з: суми заборгованості 25046,48 грн., суми інфляційних втрат 10925,73 грн., суми 3% річних - 2256,63 грн., а також суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем укладено кредитний договір №200502779, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти у сумі 12649,75 грн., з встановленим строком користування з 13.04.2016 по 13.04.2019, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування. 20.07.2020 на підставі договору №7_БМ ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за вказаним кредитним договором. ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Станом на 17.11.2024 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 25046,48 грн., з яких: 8898,51 грн. заборгованість за кредитом; 16147,97 грн. заборгованість за відсотками. Крім цього, позивач бажає стягнути з відповідача суму збитків з урахуванням 3% річних 2256,63 грн. та суму збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 10925,73 грн. Разом заборгованість становить 38228,84 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить суд розглядати справу за його відсутності та згоден на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлений судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на сайті суду, повторно у судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.04.2016 відповідач звернувся до ПАТ «Банк Михайлівський» з заявою №200502779 у якій просив надати кредит готівкою у загальній сумі 12649,75 грн. Заява складена таким змістом, що вона є письмовою формою кредитного договору.

Отже, 13.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем укладено кредитний договір №200502779, відповідно до умов якого (повернення, платності, строковості) банк надав відповідачу у користування кредитні кошти у сумі 12649,75 грн., з встановленим строком користування з 13.04.2016 по 13.04.2019, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Умови кредитування викладені у довідці від 13.04.2016, підписані відповідачем.

20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «Діджи Фінанс» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, що підтверджується копією вказаного договору.

З реєстру боржників (витягу) встановлено, що боржником є ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №200502779 від 13.04.2016 року, становить 25046,48 грн.

Також суд встановив, що 23.05.2016 згідно з рішенням Правління НБУ України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладання такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог.

20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором.

Як передбачено ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл.52 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до положень ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором №200502779 від 13.04.2016 року в сумі 25046,48 грн., з яких: 8898,51 грн. - заборгованість за кредитом; 16147,97 грн. - заборгованість за відсотками доведена належними доказами, тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути 2256,63 грн. 3% річних, 10925,73 грн. інфляційні втрати. Щодо стягнення 3% річних згідно положень ст. 625 ЦК України, суд зазначає.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту договору позики вбачається, що строк виконання зобов`язання припадає на 13.04.2019, відтак вимоги згідно положень ст. 625 ЦК України можуть бути пред`явлені лише з часу закінчення строку дії договору, тобто із 14.04.2019.

Крім того, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Виходячи із наведеного, суд вважає за можливе стягнути 3% річних за період з 23.10.2021 (як просить позивач) до 23.02.2022 року в сумі 255,26 грн. (25046,48*3%*124 дні/365/100) та стягнути інфляційні витрати за період з листопада 2021 р. по січень 2022 в сумі 682,03 грн.

Згідно ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

15 лютого 2024 року між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав договір №26 від 15.02.2024, в якому міститься детальний опис робіт, акт підтвердження факту надання правничої допомоги на суму 7000 грн.

Відповідач не подав жодних заперечень з приводу не співмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Суд не вправі самостійно перебирати на себе обов`язок сторони щодо оспорювання понесених іншою стороною витрат на правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

З огляду на викладене, в зв`язку із задоволенням позову, виходячи з приписів ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог (67,96%) в розмірі 1646,26 грн. судового збору та 4757,20 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 626,627, 806 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (04212, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за договором № 200502779 від 13.04.2016 року у загальному розмірі 25983,78 грн., яка складається з: суми заборгованості 25046,48 грн., суми інфляційних втрат 682,03 грн., суми 3% річних 255,26 грн., в іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ДІДЖИФІНАНС» (04212,м.Київ,вул.АвіаконструктораІгоря Сікорського,8,код ЄДРПОУ:42649746)1646 гривні 26 копійок судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 4757,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська