Рішення № 125337463, 21.02.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8890/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8890/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

23.07.2024 адвокат Юрченко Аліна Валентинівна, здійснюючи представництво інтересів ОСОБА_1 , направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - ГУПФ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ в Полтавській області), в якому просить суд визнати протиправними дії ГУПФ в Запорізькій області щодо відмови у допризначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, зобов`язавши ГУПФ в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 для призначення дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій, період його навчання на денній формі в Луганському державному педагогічному інституті імені Т.Г.Шевченка з 18.08.1996 по 05.06.1987 та з 01.08.1989 по 30.06.1993.

В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у безпідставному неприйнятті до уваги документів на підтвердження періодів навчання позивача під час вирішення питання про призначення пенсії, що призвело до неврахування таких періодів до страхового стажу.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 позовну заяву залишено без руху.

30.07.2024 представник позивача через систему "Електронний суд" подала заяву про усунення недоліків, до якої додала уточнений позов, який вже заявлений лише до ГУПФ в Запорізькій області, а ГУПФ в Полтавській області просила залучити до участі у справі як третю особу.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) Цією ж ухвалою суд відмовив у залученні до участі справі в якості третьої особи ГУПФ в Полтавській області.

У відзиві представник ГУПФ в Запорізькій області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Щодо вимоги про зарахування періоду навчання до страхового стажу вказував, що на підтвердження навчання позивачем було подано довідку від 13.06.2024 №32, видану Луганським національним університетом ім. Тараса Шевченка, на підставі якої не зарахований період навчання, оскільки відсутні дати і номери наказів про зарахування і закінчення періоду навчання, форму навчання. Надані позивачем документи не відповідають вимогам п. 8 Постанови №637 та потребують дооформлення. Заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспівмірними складності справи, а документи на їх підтвердження не містять посилання на адміністративну справу (а.с. 60-62).

Розгляд справи, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , з ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.06.2024 звернувся до Кременчуцького ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 82-84).

Рішенням від 11.06.2024 №163950029244 позивачу призначено пенсію за віком згідно з абз. 6 п. 3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (учасник бойових дій) з 27.05.2024 (а.с. 73-74).

У подальшому, 17.06.2024 ОСОБА_1 звернувся із заявою про допризначення пенсії (а.с. 64-66), в якій наполягав на необхідності зарахування періоду строкової служби. До заяви додав довідку від 15.03.1994, видану деканом Луганського державного інституту (а.с. 85) та довідку від 13.06.2024 №32, видану Луганським національним університетом імені Тараса Шевченка (а.с. 31).

За наслідками розгляду заяви в порядку екстериторіальності рішенням ГУПФ в Запорізькій області відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії, оскільки документи потребують дооформлення з огляду на обставини того, що у довідці від 13.06.2024, виданої Луганським національним університетом ім. Тараса Шевченка №32 відсутні дані про форму навчання, номери і дати наказів про зарахування і закінчення періоду навчання (а.с. 27).

Не погоджуючись із правомірністю підстав відмови у зарахуванні до загального страхового стажу періоду навчання з 18.08.1986 по 05.06.1987 та з 01.08.1989 по 30.06.1993, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, оскільки і Закон №1058-IV, і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.ч. 3, 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 8 Порядку № 637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

З аналізу наведених вище норм видно, що період навчання за денною формою здобуття освіти підлягає зарахуванню до страхового стажу особи в разі його підтвердження, зокрема, довідками про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується правомірності рішення пенсійного органу про відмову позивачу у перерахунку пенсії за віком, який не зарахував до загального страхового стажу період навчання в Луганському державному педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка з 18.08.1986 по 05.06.1987 та з 01.08.1989 по 30.06.1993 у зв`язку з відсутністю у виданій позивачу довідці Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка від 13.06.2024 №32 даних про форму навчання, номери і дати наказів про зарахування і закінчення періоду навчання.

Досліджуючи письмові докази зі справи, суд встановив, що на підтвердження факту навчання у період з 18.08.1986 по 05.06.1987 та з 01.08.1989 по 30.06.1993 в Луганському державному педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка позивач надав до заяви про призначення пенсії диплом серії НОМЕР_1 , виданий 30.06.1993 Луганським державним педагогічним університетом (зворот а.с. 81), а до заяви про перерахунок пенсії - довідку від 15.03.1994 за підписом декана природничо-географічного факультету Луганського державного інституту Міністерства освіти України (а.с. 85) та довідку від 13.06.2024 №32, видану ректором Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України Оленою Караман, яка видана ОСОБА_1 на підтвердження обставин того, що він дійсно навчався у Ворошиловградському державному педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка з 18.09.1986 по 05.06.1987 на спеціальності "Географія і біологія". У 1987 році був відрахований у зв`язку зі службою в армії. 01.08.1989 ОСОБА_1 був поновлений на навчанні. У 1993 році закінчив навчання, отримав диплом НОМЕР_1 від 30.06.1993 і на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії від 23.06.1993 йому було присвоєно кваліфікацію і звання вчитель географії і біології СШ (а.с. 31).

Відповідно до цієї ж довідки, Указом Президії Верховної Ради Української РСР №9169-ХІ від 04.05.1990 у 1990 році місто Ворошиловоград було перейменовано у м. Луганськ, а Ворошиловоградський державний педагогічний інститут ім. Т.Г. Шевченка став іменуватися Луганським державним педагогічним інститутом ім. Т.Г. Шевченка.

Аналізуючи зміст вищенаведеної довідки суд вбачає слушним зауваження відповідача з приводу того, що документ не містить інформації про форму навчання, номери і дати наказів про зарахування і закінчення періоду навчання.

Разом з тим, як видно зі змісту іншої довідки, доданої до заяви про допризначення пенсії, а саме - від 15.03.1994 (а.с. 85), така видана ОСОБА_1 про те, що він навчався на курсі денного навчання природничо-географічного факультету Луганського держпедінституту, спеціальність "географія і біологія"; зарахований на І курс наказом №110с від 18.08.1986; академічна відпустка у зв`язку з призовом в РА наказом №83С від 01.08.1989; повернення із академічної відпустки наказ №89с від 01.08.1989; закінчив курс навчання, наказ №98с від 30.06.1993.

Суд також з`ясував, що підставою для внесення відомостей до трудової книжки ОСОБА_1 від 16.08.1994 серії НОМЕР_2 (а.с. 90) була ця ж довідка від 15.03.1994.

Тож відомостями довідки від 15.03.1994, яка є належним та допустимим доказом, цілком підтверджується факт навчання позивача на денній формі навчання у вищому навчальному закладі, а тому періоди навчання позивача з 18.08.1986 по 05.06.1987 та з 01.08.1989 по 30.06.1993 мають бути зараховані йому до загального страхового стажу.

Надана позивачем лише до суду довідка Луганського національного університету імені Тараса Шевченка видану 19.07.2024 за №43 (а.с. 32) судом до уваги не приймається, оскільки така не була предметом аналізу ГУПФ в Запорізькій області під час вирішення питання про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Незважаючи на це суд констатує висновок, відповідно до якого надані позивачем до ГУПФ в Запорізькій області документи в сукупності підтверджують періоди навчання ОСОБА_1 з 18.08.1986 по 05.06.1987 та з 01.08.1989 по 30.06.1993 на денній формі навчання в Луганському державному педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка.

За таких обставин суд вважає, що відповідач прийняв необґрунтоване рішення про відмову у зарахуванні спірного періоду навчання до загального страхового стажу для призначення пенсії за віком, у зв`язку з чим таке рішення відповідача необхідно скасувати як протиправне.

Як встановлено судом вище, позивач вже отримує пенсію за віком відповідно до абз. 6 п. 3 розд. XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV з 27.05.2024.

Відтак позовна вимога щодо зобов`язання ГУПФ зарахувати ОСОБА_1 саме для призначення дострокової пенсії за віком періоду його навчання задоволенню не підлягає.

Натомість суд, обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ в Запорізькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 18.08.1986 по 05.06.1987 та з 01.08.1989 по 30.06.1993 у Луганському державному педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка.

Відтак позов у цілому слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з позовом в силу закону як учасник бойових дій.

Разом з цим позивач заявив до відшкодування судові витрати, понесені ним на оплату професійної правничої допомоги з боку адвоката Юрченко А.В., які оцінені ним у 6500,00 грн.

Згідно зі ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

На підтвердження розміру витрат, понесених на оплату послуг з правничої допомоги з боку адвоката Юрченко А.В., позивач надав: договір №50/24 про надання правничої допомоги від 25.06.2024 (а.с. 35), акт приймання-передачі правничих послуг від 23.07.2024 на суму 6500,00 грн (а.с. 36), розрахунок витрат на правничу допомогу клієнту ОСОБА_1 (а.с. 37) платіжну інструкцію №Р24А3026082940D1190 від 23.07.2024 (а.с. 34).

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує обставини того, що справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.

Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, з урахуванням принципів обґрунтованості, співмірності і пропорційності дійшов висновку про необхідність зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн, а з урахуванням часткового задоволення позову на користь ОСОБА_1 слід стягнути 1/2 від обґрунтованої суми витрат на оплату правничої допомоги, що становить 500,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/8890/24 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.06.2024 №163950029244.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 18.08.1986 по 05.06.1987 та з 01.08.1989 по 30.06.1993 у Луганському державному педагогічному інституті ім. Т.Г. Шевченка.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 обґрунтовану частину витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, у сумі 500 (п`ятсот) грн 00 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012; пр-кт Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун