Рішення № 125330677, 21.02.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1875/24

провадження № 2/631/355/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Трояновської Т. М.,

за участі секретаря судового засідання Семенко А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» - Шкапенко Олександр Віталійович, який діє на підставі довіреності № 22908652-К-Н-О від 23 січня 2024 року, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором від 04 серпня 2021 року у розмірі 23723 гривні 55 копійок та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04 серпня 2021 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Як вказав представник банку, ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до пунктів 2.1.1.1.3 «Умов та правил надання банківських послуг», клієнт надав згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-заява про приєднання до «Умовами та правилами надання банківських послуг» разом з Умовами та правилами, які викладені на сайті банку http://а-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Як вказав представник позивача, при укладанні договору сторони керувалися частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України, відповідач була ознайомлена та погодилась з «Умовами та правилами надання банківських послуг» й банком, в свою чергу, була надана повна інформація про умови кредитування, про що позичальник зазначила у своїй заяві.

На суму фактичного використаного кредитного ліміту (кредиту) банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за процентними ставками, зазначеними в Тарифах банку, що підтверджується пунктом 2.1.4.3.2 Умов та правилами надання банківських послуг.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку, згідно з пункту 1.1.3.1.10 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Відповідно до пункту 2.1.3.2.2.1 «Умов та правил надання банківських послуг» позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, та оплачувати послуги банку в повному обсязі, відповідно до Договору, в тому числі в разі пред`явлення претензій по зроблених операціях до моменту прийняття остаточного рішення щодо задоволення таких претензій.

Як зазначив представник позивача, клієнт зобов`язаний контролювати дотримання кредитного ліміту та всі операції, що здійснюються за платіжними картками, і звіряти свої дані з деталями кредиту згідно з пунктами 2.1.3.2.2.2. та 2.1.3.2.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг».

Згідно з пункту 2.1.4.6.9 «Умов та правил надання банківських послуг» за порушення -строків сплати обов`язкового щомісячного платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки визначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потрується.

Представник банку у позові зазначив, що АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК» зобов`язання за договором виконані в повному обсязі, а саме: надано відповідачу кредит (встановлено кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору, проте в порушення умов вказаного договору відповідач не виконала належним чином свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 22 листопада 2024 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 23723 гривні 55 копійок, яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі 12407 гривень 75 копійок та заборгованості за відсотками у розмірі 11315 гривень 80 копійок.

Оскільки позичальником ОСОБА_1 так і не були повернені кошти за кредитним договором, представник позивача змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення зазначених коштів у судовому порядку.

Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 16 грудня 2024 року позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін..

Інших процесуальних дій (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) у цивільній справі судом не вживалось.

Уповноважений представник АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися завчасно та відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. В наданому до позову клопотанні представник позивача просить суд розгляд справи провести за відсутності представника банку, зазначивши, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідач, ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилась, хоча про дату, час і місце розгляду справи була сповіщена завчасно відповідно до приписів статті 128 Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, передбаченим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_1 звернулась на адресу суду з письмовою заявою, що була зареєстрована за вхідним № 974/25-вх від 21 лютого 2025 року, у якій вказала, що позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, розгляд справи просила провести за її відсутності.

Відповідно до положень частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, частина 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов`язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частина 2 статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічні приписи передбачені частиною 3 статті 12 та частиною 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, 29 серпня 2017 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання останньою Анкети-заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «А-БАНК». У вказаній анкеті-заяві ОСОБА_1 зазначила свої персональні дані, такі як прізвище, ім`я та по батькові, дата народження, індивідуальний податковий номер, дані свого паспорта, адресу місця проживання та реєстрації, номер мобільного телефону, сімейний та соціальний статус. Своїм підписом в анкеті-заяві відповідач погодилась з тим, що дана заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також «Тарифами банку», які викладені на сайті банку http://а-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, та зобов`язалась виконувати вимоги «Умов та правил надання банківських послуг» та регулярно самостійно ознайомлюватися з їх змінами на сайті банку.

Також ОСОБА_1 простим електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком 04 серпня 2021 року о 09 годині 38 хвилин з номера телефону НОМЕР_1 підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», в якому передбачені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, де вказано: сума/ліміт кредиту - до 200000 гривень 00 копійок (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит), строк кредитування - 240 місяців; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються споживачу шляхом кредитування рахунку на споживчі потреби, у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку кредитодавця, на підставі договору про споживчий кредит. Строк надання кредиту протягом одного дня; пільгова процентна ставка 0, 000001. Пільговий період до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Базова процентна ставка, відсотків річних - 3,4 % на місяць, 40,8 % річних. Тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит).

При цьому відповідачем не заперечувався факт підписання вказаних вище анкети-заяви про отримання банківських послуг та паспорту споживчого кредиту.

На підставі вказаної анкети-заяви ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок, відкритий у банку № 26200012558377 та видано банківську карту № НОМЕР_2 стром дії до квітня місяця 2027 року.

З довідки за лімітами картки, оформленої на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що старт карткового рахунку відбувся 04 серпня 2021 року - розмір кредитного ліміту 13100 гривень 00 копійок.

Таким чином, із наданих позивачем доказів встановлено, що ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З виписки про рух коштів по рахунку відкритого на ім`я відповідача вбачається, що вказаними кредитними картками ОСОБА_1 активно користувалась, починаючи з 04 серпня 2024 року, а саме проводила операції з зняття готівки у банкоматах, сплачувала товари та послуги тощо.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у погодженому сторонами розмірі.

Крім мотивів, викладених вище, суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 357/12292/16-ц, в якій зазначено, що неоспорювання кредитного договору, часткове його виконання відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України свідчить про правомірність цього правочину. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття умов цього договору.

Отже, між сторонами було укладено договір приєднання відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Пунктами 2.1.1.2.1 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. ЇЇ вид визначений у Договорі. Договір - укладений між банком та клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», Заяви про відкриття поточного рахунку та Тарифів. Датою укладення договору є дата отримання картки, зазначена в заяві. Договір укладається терміном на двадцять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не відмовилася від договору, він продовжується на такий же термін. При відсутності відмови клієнта від договору, банк має право самостійно на підставі аналізу платіжної і кредитної історії прийняти рішення про можливість продовження терміну дії договору. Про це клієнт повідомляється каналами комунікаційного зв`язку.

У відповідності до приписів пункту 2.1.1.2.2 картка є власністю банку і видається у тимчасове користування. Після одержання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви банк виконує перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

У пункті 1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» визначено можливість банку здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно з пунктом 4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.

При цьому, держатель карти зобов`язаний стежити за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, що передбачено пунктом 2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг».

Як визначено у пункті 2.1.1.12.7.1.2 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі непогашення заборгованості минулого місяця до 25-го числа поточного місяця (по карткам «Універсальна» та «Універсальна Gold») або до останнього місяця (по картці «Зелена»), клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у пільговому періоді у розмірі місячної процентної ставки від розміру загального розміру видаткових операцій за попередні періоди клієнта за договором, в тому числі тих, строк сплати яких не настав.

Відповідно до пункту 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Судом встановлено, що позивач виконав усі взяті на себе зобов`язання, встановивши ліміт на кредит відповідачу, проте відповідачем, ОСОБА_1 , були порушені зобов`язання, встановлені умовами кредитного договору, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, що вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором. Таким чином, умови кредитного договору щодо дати кінцевого розрахунку по погашенню кредиту та відсотків за користування кредитом відповідачем порушені.

Як вже зазначалось, з виписки про рух коштів по рахунку відкритого на ім`я відповідача, ОСОБА_1 , вбачається, що вказаною кредитною карткою відповідач активно користувалась.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_1 виконання зобов`язань за кредитним договором від 04 серпня 2021 року, станом на 22 листопада 2024 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 23723 гривні 55 копійок, яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі 12407 гривень 75 копійок та заборгованості за відсотками у розмірі 11315 гривень 80 копійки.

Вказаний розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та у встановленому законом порядку не спростовано.

Вирішуючи даний спір суд виходить з положень Цивільного кодексу України, що регулюють спірні правовідносини.

Так, відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язав (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Із матеріалів справи вбачається, що з моменту укладання кредитного договору від 04 серпня 2021 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 ніхто зі сторін до цього часу не заявив про намір його припинити. У свою чергу, відповідач не надала суду доказів щодо звернення до банку з письмовою заявою про закриття карткового рахунку.

Приписи частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлюють обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самі сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самі кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплатити проценти, належні йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Стаття 1056-1 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплює, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

При цьому, згідно вимог статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України у встановлений строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України. Так, згідно вищевказаної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями статті 614 Цивільного кодексу України регламентовано, що яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Отже, після підписання договору позики у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у позичальника виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що вимоги договору відповідачем належним чином не виконані, що є порушенням статтей 526 - 530 Цивільного кодексу України.

Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за вказаними вище договором у добровільному порядку відповідачем ОСОБА_1 за час розгляду справи в суді не надано.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідно до яких відповідач отримавши кошти у кредит, своїх зобов`язань з їх повернення і сплати процентів за користування грошима належним чином не виконала.

Також, суд бере до уваги заяву ОСОБА_1 , яка визнала позовні вимоги у повному обсязі та не заперечувала факту укладання нею договору та наявність непогашеної перед банком заборгованості у розмірі 23723 гривні 55 копійок.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право відповідача, передбачене нормами Цивільного процесуального кодексу України

При цьому, суд зазначає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, оскільки заява відповідача не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає заяву відповідача про визнання позову.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 23723 гривні 55 копійки, яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі 12407 гривень 75 копійок та заборгованості за відсотками у розмірі 11315 гривень 80 копійок, підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, підтверджені належними доказами.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК», суд відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір на загальну суму 3028 гривень 00 копійок, що підтверджено платіжним дорученням № 6005315456672 від 22 листопада 2024 року.

Частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» підлягають задоволенню в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14 - 16, 202, 204, 509, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 76 - 81, 83, 128 - 131, 133, 137, 141, частиною 1 статті 142, статтями 206, 211, 214, частиною 1 статті 223, статтею 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 04 серпня 2021 року у розмірі 23 723 (двадцять три тисячі сімсот двадцять три) гривні 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду безпосередньо, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК»: адреса місцезнаходження: місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок № 11, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т. М. Трояновська