Ухвала суду № 125305125, 20.02.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"20" лютого 2025 р. справа № 809/1797/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши матеріали заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про видачу дубліката виконавчого листа в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатська криниця» про стягнення заборгованості в сумі 3 137,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 позов управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі задоволено повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатська криниця» (код ЄДРПОУ 20535335, вул. Івана Франка,1/5, с. Узин, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77434) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 3 137,20 грн. (три тисячі сто тридцять сім гривень 20 коп.).

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 11.02.2025 надійшла заява про видачу дубліката виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа у справі №809/1797/15 та поновлення строку його пред`явлення до виконання.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, суду подав клопотання про розгляд заяви за відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Відповідач по справі в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд виходить із наступного.

Подана заява обґрунтована тим, що при здійсненні звірки документів, які перебувають на виконанні в органах ДВС, було виявлено, що виконавче провадження щодо стягнення з ТзОВ «Прикарпатська криниця» на користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3137,20 грн, на виконанні не перебуває. Постанова про закінчення/повернення виконавчого провадження до органу Пенсійного фонду не надходила.На запит Головного управління, 12.12.2024 надійшла відповідь Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій зазначено про те, що на виконанні у Тисменицькому відділі ДВС знаходилось виконавче провадження №53271351 по виконавчому листу №809/1797/15 від 16.06.2015 виданому Івано-Франківським окружним адміністративним судом щодо стягнення з ТзОВ «Прикарпатська криниця» на користь управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3137,20 грн. 25.01.2018 виконавчий лист повернуто стягувачу згідно пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", під час примусового виконання кошти з ТзОВ «Прикарпатська криниця» не стягнутіта виконавчий лист повернуто.Оскільки виконавчий лист по справі №809/1797/15 від 16.06.2015 щодо стягнення з ТзОВ «Прикарпатська криниця», пред`являвся та був на виконанні у 2018 році, станом на вказану дату строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущено, а в подальшому ГУ ПФУ було позбавлене можливості своєчасно пред`явити виконавчий лист до виконання у зв`язку з його ненадходженням на адресу Головного управління, тому вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений з поважних причин. Таким чином, заявник просить поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа по справі №809/1797/15.

Судом встановлено, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом 16.06.2015 видано виконавчий лист №809/1797/15 та у ньому зазначено строк пред`явлення останнього до виконання до 11.06.2016.

Частинами 1, 2 статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд зазначає, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання це період часу, в межах якого стягувач має право пред`явити виконавчий документ до примусового виконання. У разі спливу зазначеного строку стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, пропущений строк може бути поновлено за наявності причин, визнаних судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання можуть вважатися обставини, які були об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача (стягувача) і були пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного пред`явлення його до виконання.

Як зазначалося вище, виконавчий лист у цій справі був виданий 16.06.2015, коли діяв Закон України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999, який втратив чинність 05.10.2016.

Статтею 22 Закону були встановлені строки пред`явлення виконавчих документів до виконання. Так, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Так, у своїй заяві Головне управління зазначає, що в жовтні 2024 року направило запит щодо виконавчого листа №809/1797/15 до органу виконавчої служби. В грудні 2024 року заявнику стало відомо про повернення виконавчого документу стягувачу, однак такий виконавчий документ до територіального органу Пенсійного фонду України не надходив, жодних доказів про направлення виконавчого листа стягувачу не надано.

Стосовно вказаних доводів заявника, суд зазначає таке.

В силу норм Закону України "Про виконавче провадження" заявник як учасник виконавчого провадження, наділений правом ознайомлення із виконавчим провадженням. При цьому суд бере до уваги, те що сторона виконавчого провадження повинна у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатися про хід виконавчого провадження.

Згідно інформації наведеної у листі в.о. начальника Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 12.12.2024 №269130, «виконавче провадження ВП №53271351 з примусового виконання виконавчого листа №809/1797/15 виданого 16.06.2015 Івано-Франківським окружним адміністративним судом про стягнення з ТзОВ «Прикарпатська криниця`на користь Управління ПФУ в Тисменицькому районі борг в розмірі 3137,20 грн. 14.06.2017 винесено постанову про повернення ВД стягувачу на підставі п.1 ч.1ст 37 (за письмовою заявою стягувача).»

Отже, пенсійний орган повинен був бути обізнаний про повернення виконавчого листа ще з червня 2017 року, оскільки як вказаному листі ДВС такий виконавчий лист був повернутий за письмовою заявою стягувача.

Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не надано доказів, які дії ним вживалися у період після приєднання управління ПФУ в Тисменицькому районі до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області по 2024 рік, для встановлення результатів виконавчого провадження та місця знаходження виконавчого документу.

Отже, наведені заявником причини, фактично, залежали від його власного волевиявлення та не створювали йому об`єктивних перешкод щодо з`ясування стану виконавчого провадження, а тому не можуть бути розцінені судом як поважні.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не зверталося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документа більш ніж 6 років поспіль, поважності причин пропуску строку звернення у своїй заяві не довело, а тому суд приходить до висновку, що заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа задоволенню не підлягає.

Також суд вважає за необхідне вказати на необхідність дотримання принципу правової визначеності, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення «resjudicata» (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися, при цьому стадія виконання рішення суду охоплюється поняттям "Справедливий суд". Тобто, кожна сторона виконавчого провадження має цікавитися та бути обізнана із рухом виконання судового рішення, водночас, як на думку суду, боржник у виконавчому провадженні також має право лише у певний час мати обмеження та зобов`язання, які встановлюються у виконавчому провадженні, але лише протягом строку, протягом якого можливе примусове виконання судового рішення.

Заявник не зазначив об`єктивних причин пропуску цього строку, які могли б бути визнані судом поважними. Лише посилання на неотримання Управлінням постанови державного виконання про повернення виконавчого документа, не може бути визнана судом поважною причиною поновлення цього строку, оскільки не виправдовує не вжиття стягувачем відповідних і залежних від нього дій з метою з`ясування стану виконання виконавчого листа в межах відповідних строків тощо. Судячи із заяви, стягувач обмежився лише направленням запиту на інформацію у січні та жовтні 2024 року, після того як закінчився строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, як стягувач у виконавчому провадженні не вжив усіх заходів стосовно виконання судового рішення, тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа у цій справі, то суд зазначає наступне.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого листа до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначений п.п.18.4 п.18 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, підпунктом 18.4 пункту 18 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

З аналізу вказаних положень слід дійти висновку, що із заявою про видачу дубліката виконавчого документа можна звернутися лише в межах строків пред`явлення його до виконання. Жодних виключень наведена норма Кодексу не передбачає.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11, у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

З огляду на те, що строк для пред`явлення виконавчого листа №809/1797/15 до виконання сплив, а суд не поновив цей строк, тому у задоволенні заяви про видачу дублікату цього виконавчого документа, слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 376, підпунктом 18.4 пункту 18 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом в адміністративній справі №809/1797/15.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.