Рішення № 125294336, 18.02.2025, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/220/25

Провадження №2/148/285/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 лютого 2025 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,

при секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства зобмеженою відповідальністю"Споживчийцентр" (надалі ТОВ "Споживчий центр") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 21.12.2023між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем було укладено кредитний договір№21.12.2023-100003526,за умовамиякогопозичальнику було надано кредит у розмірі 13000 грн, строком на 70 днів, процентна ставка - фіксована у розмірі 1% в день..

ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі.

Відповідач жесвої зобов`язанняза договормналежним чиномне виконує,у зв`язкуз чимстаном на28.02.2024утворилась заборгованістьу розмірі19476,65 грн,з яких:12485,07 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6991,58 грн - заборгованість по процентах.

Через дані обставини позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №21.12.2023-100003526 від 21.12.2023 в розмірі 19476,65 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позовних вимог останній просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги визнає, проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутность учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.12.2023між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем був укладений кредитний договір №21.12.2023-100003526шляхом підписання заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 21.12.2023, про що свідчить копія даної заявки (а.с.16-18), копія підтвердження укладення кредитного договору (а.с.18), копія додатку до анкети позичальника (а.с.11-12).

За умовами договору сторони погодили наступні умови:

- сума кредиту - 13000 грн;

- строк на який надається кредит - 70 дні з дати його надання;

- дата повернення (виплати) кредиту) - 28.02.2024;

- період користування кредитом - кожна наступні 14 днів з дня надання кредиту;

- процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього періоду, на який надається кредит;

- проценти розраховуються шляхом множення кредиту/залишку кредиту (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді;

- графік платежів: проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються не пізніше останнього дня чергового періоду; кількість платежів зі сплати процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються проценти. Сума кредиту сплачується 5 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у наступних розмірах: 1 платіж у розмірі 4284,93 грн, 2 платіж у розмірі 4284,93 грн, 3 платіж у розмірі 4284,93 грн,42 платіж у розмірі 4284,93 грн, 5 платіж у розмірі 4284,93 грн;

- реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4441-11ХХ-ХХХХ-4608. Даний договір було підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Е722.

ТОВ "Споживчий центр" виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору, про що свідчить копія квітанції №2406667043 від 21.12.2023 про видачу коштів в сумі 13000 грн за договором №21.12.2023-100003526 (а.с.9).

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконував.

Відповідно докопії довідки-розрахункупро станзаборгованості закредитним договором №21.12.2023-100003526від 21.12.2023(а.с.9)вбачається,що позичальник ОСОБА_1 має заборгованістьу розмірі19476,65 грн,з яких:12485,07 грн - основний борг; 6991,58 грн - проценти за період з 21.12.2023 по 28.02.2024.

У зв`язку з невиконанням відповідачем його зобов`язань за кредитнимдоговором№21.12.2023-100003526від 21.12.2023представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, оскільки не надавав своєчасно ТОВ "Споживчийцентр" грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору.

Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатив, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №21.12.2023-100003526 від 21.12.2023 в розмірі 19476,65 грн.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, враховуючи положення ч.4 ст.206 ЦПК України, суддійшов висновку про обґрунтованість позовнихвимогпредставника позивача в заявлених ним межах тапро існування правових підстав дляїх задоволення.

Відповідно до вимог ст. 141ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн ( а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст.207, 526, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, ст.4,12,13,19,76-81, 141, ч.4ст.206,ст. 223,247, 263-265ЦПКУкраїни,суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"Споживчийцентр"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Споживчийцентр",ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження якого:вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032, заборгованість закредитним договором№21.12.2023-100003526від 21.12.2023в розмірі19476,65грн (дев`ятнадцятьтисяч чотиристасімдесят шістьгривень шістдесятп`ятькопійок),з яких:12485,07 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6991,58 грн - заборгованість по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Споживчийцентр",ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження якого:вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, 01032, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційноїінстанції. Учасниксправи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження нарішення суду-якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Суддя: