Рішення № 125293579, 23.01.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12786/24

Провадження № 2/643/833/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2025 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засідання Ісоєва К.М., представника позивача - адвоката Ципліцького Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом адвоката Ципліцького Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

Адвокат Ципліцький Д.О. (представник позивача), який діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з АТ «Сенс Банк» (відповідач) на користь позивача безпідставно отримані грошові кошти за виконавчим написом нотаріуса в розмірі 37054,17 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. був вчинений виконавчий напис № 18389 від 21.05.2020 про стягнення з позивача на користь АТ «Альфа Банк» (наразі АТ «Сенс Банк) заборгованості у розмірі 76007,60 грн.

За заявою представника відповідача приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області було відкрито виконавче провадження № 62477447 від 05.07.2020 по виконанню згаданого вище виконавчого напису. В ході виконавчого провадження з позивача на користь відповідача стягнуті грошові кошти в розмірі 37054,17 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 643/13552/20 (провадження № 2/554/4206/2024) від 12.08.2024 виконавчий напис визнаний таким, що не підлягає виконанню.

17.10.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Пашковим Ю.Д. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з наявністю рішення Октябрського районного суду м. Полтави у справі 643/13552/20 від 12.08.2024.

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позиція учасників справи в ході судового провадження

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно з яким просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що позивачем не заперечується, що між сторонами укладено кредитний договір. Взяті за кредитними договором зобов`язання банк виконав належним чином та у повному обсязі, кредитні кошти були отримані позивачем у повному обсязі. Позивачем умови кредитного договору виконувалися неналежним чином, порушувалися строки повернення кредитів та сплати процентів. Неналежне виконання позивачем взятих за кредитним договором зобов`язань призвело до виникнення простроченої заборгованості. Посилання позивача в позовній заяві на те, що погашення заборгованості за кредитним договором відбулось в примусовому порядку під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, не оспорюється сторонами. За виконавчим написом в примусовому порядку проводилось стягнення заборгованості з 05.07.2020 (дата відкриття виконавчого провадження), а рішення суду, на яке посилається позивач по справі, ухвалено 12.08.2024, тобто стягнення заборгованості в примусовому порядку в рамках виконавчого провадження відбулось до ухвалення рішення по справі, в якій оскаржувався виконавчий напис нотаріуса. Банком було отримано 37054,17 грн. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України. Крім того, між позивачем та АТ «Альфа-Банк» існують договірні правовідносини кредитний договір. Як на момент стягнення грошових коштів в рамках виконавчого провадження, так і на теперішній час кредитний договір є чинним. Судових рішень про визнання зобов`язань припиненими не існує. Таким чином, спірні кошти не можуть визнаватися такими, що були набуті безпідставно, а ст. 1212-1214 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Представником позивача надана відповідь на відзив, згідно з якою він заперечував доводи, зазначені у відзиві. Заначив, що в даному випадку правовою підставою набуття відповідачем коштів, утриманих з заробітної плати позивача, став виконавчий напис нотаріуса, який було визнано судом таким, що не підлягає виконанню. Тому правова підстава для отримання відповідачем грошових коштів відпала, і вказані кошти підлягають поверненню відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України. Додатково вказав, що 20.11.2024 суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак звернула увагу на те, що факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з боржника) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України (постанови ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц і КЦС ВС від 8 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20).

Представник позивача у судовому засіданні 23.01.2025 підтримав позовну заяву та викладені в ній доводи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Виходячи з чинного процесуального законодавства України, зокрема положень ч. 5 ст. 4, ст. 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 43, ч. 1, 3 ст. 223, ч. 4 ст. 268 ЦПК, участь в судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

Ураховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності її учасників.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 05.07.2020 у ВП № 62477447 відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису від 21.05.2020 № 18389, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення з позивача на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в загальному розмірі 76007,60 грн. (а.с. 21).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 29.07.2020 у ВП № 62477447 звернене стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача (а.с. 24-25).

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12.08.2024, ухваленим у справі № 643/13552/20, яке набрало законної сили 12.09.2024, визнаний таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 18389 від 21.05.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з позивача заборгованості на користь АТ «Сенс Банк». (а.с. 17-20).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 17.10.2024 у ВП № 62477447 закінчено виконавче провадження у зв`язку з ухваленням вказаного вище рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12.08.2024 (а.с. 23).

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також інших матеріалів справи вбачається, що код ЄДРПОУ АТ «Альфа-Банк» та АТ «Сенс Банк» є тотожним, тобто відповідач є правонаступником АТ «Альфа-Банк».

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Суд зобов`язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування неможе ґрунтуватисяна припущеннях (ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 12 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першоїстатті 3 Цивільного кодексу України). Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів. Результат тлумачення приватно-правових норм, тобто діяльності зі з`ясування їхнього змісту (сенсу), має бути розумним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 385/321/20, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 661/2532/17, від 11.08.2021 у справі № 723/826/19, від 13.08.2021 року в справі № 638/20102/16, від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (глави 83 ЦК України) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеним в постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі 201/6498/20, судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно достатті 1212 ЦК Україниу такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Позивач в остаточній редакції позову просить стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 37054,17 грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що відповідач отримав від позивача на підставі вказаного вище виконавчого напису грошові кошти в розмірі 37054,17 грн.

Оскільки факт отримання відповідачем від позивача грошових коштів у розмірі 37054,17 грн. визнаний відповідачем у відзиві, вказана обставина згідно з ч. 12 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню. Обґрунтовані сумніви щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання у суду відсутні.

Правова підстава, на якій відповідач отримав вказані грошові кошти від позивача (виконавчий напис нотаріуса), згодом відпала через ухвалення рішення суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим наявні передбачені ст. 1212 ЦК України підстави для повернення відповідачем безпідставно отриманих від позивача грошових коштів у розмірі 37054,17 грн.

Заперечення відповідача, висловлені у відзиві, та посилання на наявність укладеного між сторонами чинного кредитного договору та відсутність рішення суду про визнання зобов`язань за вказаним договором припиненим, суд відхиляє з огляду на таке.

На переконання суду, можлива наявність у позивача заборгованості за кредитним договором не може бути підставою для відмови в позові, оскільки, виходячи із предмету доказування в даній справі, у суду в межах її розгляду відсутні правові підстави встановлювати факт наявності або відсутності укладених між сторонами кредитних договорів, їх чинності, виконання або невиконання зобов`язань за вказаними договорами, наявності або відсутності у позивача заборгованості за кредитом, її розміру тощо.

Вказані обставини можуть встановлюватись судом у разі, зокрема, пред`явлення відповідачем позову до позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Між тим в даній справі відповідач будь-яких вимог до позивача не пред`являв.

Ураховуючи наведене, в межах розгляду даної справи у суду відсутні підстави надавати оцінку по суті доводам відповідача, які стосуються виконання або невиконання позивачем зобов`язань за кредитним договором.

Виходячи з предмету позовних вимог, для справедливого вирішення даної справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення ключове значення має встановлення сукупності двох юридичних фактів: факту отримання відповідачем грошових коштів від позивача та факту наявності або відсутності правової підстави для отримання вказаних грошових коштів.

Правовою підставою для отримання грошових коштів був виконавчий напис, який визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Суд звертає увагу, що грошові кошти списувались з рахунку позивача в безспірному порядку, в зв`язку з чим у суду відсутні підстави вважати, що грошові кошти були сплачені позивачем добровільно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, як вбачається з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, викладених в постанові від 08.09.2021 у справі 201/6498/20, факт визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є самостійною та достатньою підставою для застосування положень ст. 1212 ЦК України і повернення грошових коштів, які стягнуті на підставі виконавчого напису.

У цій же постанові Верховний суд зазначив, що висновки апеляційного суду про те, що між сторонами виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору, що виключає можливість застосуваннястатті 1212 ЦК України, є помилковими, оскільки факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів; при цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

Ураховуючи наведене, суд відхиляє аргументи відповідача та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позов адвоката Ципліцького Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 37054,17 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені останньою судові витрати в розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 20.02.2025.

Суддя Д.А. Крівцов