Рішення № 125293520, 20.02.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"20" лютого 2025 р.

Справа № 639/1821/24

Провадження № 2-о/642/20/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 р. Ленінський районний суд м. Харкова в складі

головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Гойко Т.Є.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи ХМР Рєзанова А.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м.Харкова з заявою в порядку окремого провадження про становлення факту проживання однією сім`єю та просила встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, з жовтня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця є племінницею ОСОБА_4 (рідна сестра матері заявниці), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Чоловік ОСОБА_4 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про його смерть. З дати смерті її тітки ОСОБА_4 , заявниця почала проживати однією сім`єю з чоловіком померлої - ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після поховання ОСОБА_3 заявниця залишилась проживати в цій квартирі та до 24.02.2022р. готувала документи для звернення до нотаріуса та до суду, але до початку введення воєнного стану не встигла цього зробити та змушена була виїхати з м. Харкова в більш безпечне місце на заході України, а в подальшому до Словаччини, що підтверджується відмітками в закордонному паспорті про перетин кордону. ОСОБА_5 15.01.2024р. звернулась з заявою до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , однак отримала відмову, оскільки не є родичкою померлого та його спадкоємцем, а факт проживання однією сім`єю потребує відповідного рішення суду. Заповіту ОСОБА_3 не складав, інші спадкоємці за законом відсутні. Вважала, що має право на спадкування після померлого ОСОБА_3 за четвертою чергою на підставі ст.1264 ЦК України. Встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 необхідно для підтвердження права заявниці на спадкування.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 02 квітня 2024р. цивільну справу передано до Ленінського районного суду м. Харкова за підсудністю.

26 квітня 2024р. представником заявника ОСОБА_2 заяву уточнено, просили встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, з жовтня 2008 року по 02.12.2021 року та фактичного прийняття спадщини.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2024р. відкрито провадження у цивільній справі окремого провадження, а ухвалою суду від 30 квітня 2024р. витребувано з Першої Харківської міської державної нотаріальної контори завірені копії матеріалів спадкової справи №718847411 номер у нотаріуса 9/2024 від 15.01.2024р.

Ухвалою суду м. Харкова від 09 липня 2024р. виключено з кола заінтересованих осіб у справі Першу Харківську міську державну нотаріальну контору та залучено до участі в справі в якості заінтересованої особи Харківську міську раду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2024 р. в задоволенні клопотання представника заінтересованої особи Харківської міської ради, ОСОБА_6 про залишення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду відмовлено.

В письмових поясненнях представник заінтересованої особи ХМР проти задоволення заяви заперечував у повному обсязі повністю, вважав її такою, що не підлягає задоволенню. ОСОБА_1 звертаючись до суду зазначає, що з 31.10.2008р. почала проживати однією сім`єю з ОСОБА_3 за адресою його реєстрації по АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що він потребував постійного догляду. Вона прала постільні приналежності, за спільні кошти їх бюджету робила закупки продуктів, товарів та одягу, готувала їжу на двох, сплачувала рахунки за комунальні послуги. Проте, будь яких фактичних доказів на підтвердження обставин викладених у заяві матеріали справи не містять. Заявник посилається на те, що організувала поховання ОСОБА_3 та на наявність свідків, які нібито можуть підтвердити доводи, викладені в заяві. Згідно усталеною практикою та правових висновків Верховного Суду лише надання допомоги одинокій особі похилого віку (спадкодавцю), яка за станом здоров`я потребувала постійного стороннього догляду, не є достатньою підставою для встановлення факту проживання з нею однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Власне ставлення позивача до нині померлої особи, яка була особою похилого віку, надання їй допомоги, а згодом і участь у її похованні (замовлення на організацію та проведення поховання, тощо) не є безумовними підтвердженнями (доказами) факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та не свідчить про наявність підстав для застосування ст.1264 ЦК України. Показання свідків, допитаних за ініціативою позивача не можуть бути достатніми і беззаперечними доказами проживання позивача разом зі спадкодавцем однією сім`єю протягом п`яти років до дня відкриття спадщини і не можуть мати вирішального та переважного значення.

В матеріалах справи відсутні належні, достовірні та достатні докази, які б прямо та беззаперечно підтверджували факт спільного проживання позивача однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , спільного бюджету, ведення спільного господарства, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах (в т.ч. на утримання житла або його ремонт), надання взаємної допомоги, домовленостей про порядок організації побуту і користування житловим приміщенням, а також інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, що свідчить про недоведеність факту спільного проживання заявника та спадкодавця. Звертав увагу суду на те, що померлий ОСОБА_3 за життя не скористався своїм правом на складання заповіту і не вирішив призначити своїм спадкоємцем ОСОБА_1 . Відповідно Реєстру територіальної громади міста Харкова на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований лише ОСОБА_3 , інших осіб за вказаною адресою зареєстровано не було. Натомість відповідно до паспорту ОСОБА_1 місце реєстрації останньої зареєстровано з 12.06.2019р. за адресою: АДРЕСА_2 . Вказану адресу проживання зазначає сама ОСОБА_1 в своїй заяві (графа «реквізити заявника»), ця ж адреса проживання останньої зазначена і в копіях документів долучених до справи: у договорі - замовленні №001055 від 04.12.2021р. на організацію та проведення похорон ОСОБА_3 , акті на ритуальні послуги та предмети ритуального призначення від 04.12.2021р., постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.01.2024р. №47/02-31. Вищезазначене повністю суперечить викладеним в заяві доводам ОСОБА_1 та свідчить про безпідставність вимог останньої.

В судовому засіданні заявник та її представник підтримали заяву та просили її задовольнити.

Заявник ОСОБА_1 показала, що проживала з жовтня 2008 р. зі спадкоємцем ОСОБА_3 однією сім`єю після смерті його дружини ОСОБА_4 , яка приходилась їй рідною тіткою. Тітка ОСОБА_4 хворіла та просила щоб вона піклувалася за чоловіком у разі її смерті. Через деякий час після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 попрохав її допомагати по господарству та переїхати до нього, щоб піклуватися, на що вона погодилась. Відносини з ОСОБА_3 були добрі і він відносився до неї як до дочки. Вона в шлюбі не находилась і проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , при цьому у них був спільний бюджет (на момент переїзду у пенсія ОСОБА_3 складала приблизно 3000 грн., а її зарплата 4-5 тис. грн., а в подальшому 7-8 тис. грн.). Вони за період з 2009 р. по 2016 рік сумісно придбали телевізор, мікрохвильову піч, мультиварку та пральну машину. Квитанцій про придбання майна вона не має, технічні паспорти та квитанції про сплату не залишилися. Вона ходила на базар та в магазини, купувала продукти харчування, ОСОБА_3 надавав їй свою банківську картку, вона знімала з банкомату гроші та сплачувала по квитанціям комунальні послуги за квартиру, в якій проживала. На кухні в квартирі вони сумісно робили невеликий ремонт, оскільки відвалились декілька плиток.

У 2009 - 2010 р. здоров`я ОСОБА_3 погіршилося, він не міг пересуватись, вона готувала, прибирала та доглядала за ОСОБА_3 , який потребував стороннього догляду, однак документів про це немає. Заяву про соціальну допомогу ОСОБА_3 не писав і така допомога не здійснювалася. Вони з ОСОБА_3 запрошували її матір та тітку, які неодноразово до них приїздили, також їх провідували друзі та колеги покійної ОСОБА_4 у 2009 - 2011 р., та друзі ОСОБА_3 . Після того як у ОСОБА_3 погіршився зір вона підписувала квитанції про сплату комунальних послуг. В документах купівлі майна та квитанціях про сплату комунальних послуг її прізвище не зазначене, однак це можуть підтвердити свідки. Загалом ОСОБА_3 недочував, погано бачив та погано ходив.

У 2021 р. ОСОБА_3 потрапив до 17 лікарні у зв`язку з захворюванням на COVID-19 і вона на протязі двох тижнів приїздила до нього, купувала ліки, однак ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. Коли ОСОБА_3 знаходився у лікарні вона вдруге звернулася до нотаріуса, але у зв`язку з неможливістю відвідування, будь яких документів щодо майна не було укладено. В подальшому вона уклала договір на ритуальні послуги, сплатила його, віддала паспорт ОСОБА_3 в подальшому отримавши від працівників ритуальної контори свідоцтво про смерть і займалась похованням ОСОБА_3 біля своєї дружини ОСОБА_4 . Поминок не робили у зв`язку з COVID. Також вона отримала і подвійну пенсію ОСОБА_3 .

Після початку військової агресії рф в березні 2022р. вона виїхала на західну Україну в найбільш безпечне місце. 17.06.2022 р. виїхала до Словаччини та повернулась 20.06.2022 р., потім виїжджала 23.09.2022 р. і повернулась 26.09.2022 р., а також 18.06.2023 р. та повернулась 23.06.2023 р. До кінця 2023р. вона знаходилась на західній Україні і за цей час до нотаріальної контори чи приватного нотаріуса не зверталася. 15 січня 2024р. вона звернулася до нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про спадщину, однак їй було в цьому відмовлено. Чи зазначала вона в своїй заяві що прийняла спадщину не пам`ятає.

Вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , де також зареєстрована її мати ОСОБА_7 . З жовтня 2008 р. вона проживала по АДРЕСА_3 у двокімнатні квартирі на 9 поверсі. Її кімната знаходилась прямо від входу у квартиру, де була шафа і де зберігались її речі. Вона постійно ночувала у вказаній квартирі. На момент переїзду у жовтні 2008 р. квартира належала ОСОБА_3 , оскільки останній після смерті дружини оформив спадщину на частину яка їй належала, при цьому заповіту не було. ОСОБА_3 відносився до неї як до доньки зазначаючи, що крім неї у нього родичів не має та бажає передати квартиру їй і вона проти цього не заперечувала. Будь яких дій щодо вказаної квартири, а саме дарування чи заповіту ОСОБА_3 не робив, однак просив про це запитати у нотаріуса, як це зробити. Вона прийшла до нотаріуса, яка зазначила, що оскільки у спадкодавця плохий зір, то будь який договір не може бути укладений. Вона не реєструвалася за адресою по АДРЕСА_3 , оскільки ОСОБА_3 це не пропонував, тому вона сплачувала комунальні послуги сумісно з ОСОБА_3 за квартиру АДРЕСА_4 та частково за квартиру чи будинок де була зареєстрована за цей період.

Представник заявника заяву підтримав на підставі доводів зазначених у заяві. Щодо уточненого заяви зазначив, що в резолютивній частині після слів «…з жовтня 2008 року по 02.12.2021 року» слова «та фактичного прийняття спадщини» зазначені помилково і це не треба брати до уваги.

Представник 3-ї особи: Харківської міської ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, при цьому зазначив, що усталеною практикою Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, з врахуванням Сімейного кодексу України визначено, що для доведення факту спільного проживання зі спадкодавцем необхідно довести, зокрема, сукупність спільного проживання, спільного побуту, наявність спільних витрат. При цьому обов`язок надання доказів покладається на заявника. Однак заявник вказує, що вона проживала за місцем проживання спадкодавця, займалась його доглядом, прала, готувала їжу, купляла продукти, що можуть підтвердити лише свідки, при цьому матеріали провадження будь яких доказів з цього приводу не містять. Заявник зазначає, що здійснила поховання ОСОБА_3 , що також не є доказом сумісного проживання зі спадкодавцем. Заявником не доведено обставини на які він посилається на підставу своїх вимог, при цьому за великий проміжок часу спадкоємець не вирішив долю спадкового майна, в т.ч. на користь заявника. Крім того, реєстрація заявника різниться з реєстрацією спадкодавця. При цьому заявник у всіх документах поданих до суду (заяві, документах на поховання, у нотаріальній конторі) зазначає адресу свого проживання, а саме АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_7 показала, що проживає за адресою АДРЕСА_2 і заявниця є її донькою. Її рідна сестра ОСОБА_4 , яка знаходилась у шлюбі з ОСОБА_3 і яка хворіла, просила не залишати ОСОБА_3 на одинці. ОСОБА_4 , у якої дітей не було, померла восени 2008р. На початку 2009 р. ОСОБА_3 переніс операцію на шлунку, не міг себе обслуговувати та потребував постійного догляду.

Після чого її донька, у якої не було сім`ї, переїхала до ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_5 . Питання щодо переїзду ОСОБА_3 до будинку АДРЕСА_2 не вирішувалося. Ініціатором переїзду доньки до ОСОБА_3 була вона з чоловіком та ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 був не проти та хотів щоб за ним піклувались, оскільки у нього був хворий шлунок та загальне захворювання. Вона не знає чи був документ про те, що ОСОБА_3 потребує стороннього догляду.

Вона з чоловіком часто приходила в гості до ОСОБА_3 та доньки. Квартира знаходилась на 9 поверсі. Донька постійно проживала та ночувала у ОСОБА_3 і займала кімнату (зал), яка знаходиться справа від входу в квартиру і в цій кімнаті були її речі. Донька з ОСОБА_3 вела спільне господарство, купувала харчі, готувала, прибирала, прала та доглядала за ОСОБА_3 . Коли було потрібно донька супроводжувала ОСОБА_3 до лікарні. За спільні кошти донька з ОСОБА_3 купували мікрохвильову піч, тостер та телевізор. Документи на побутову техніку були, вона їх бачила, однак скоріш в них було зазначено про заказ ОСОБА_3 . Під час спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в кухні та ванній кімнаті був проведений косметичний ремонт, покладена нова плитка. ОСОБА_3 заповнював квитанції, а ОСОБА_1 сплачувала комунальні послуги, також донька сплачувала комунальні послуги за квартиру по АДРЕСА_6 разом з братом. Донька до 2019 р. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_7 , у квартирі її ( ОСОБА_7 ) чоловіка, де крім неї був зареєстрований також і брат ОСОБА_1 . Після 2019 року донька була зареєстрована по АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , який був власником квартири міг зареєструвати доньку, однак питання щодо реєстрації доньки за адресою проживання та реєстрації ОСОБА_3 не вирішувалося, оскільки останній розмірковував, але будь яких дій не вчинив. ОСОБА_3 зазначав, що оформить все своє майно на ОСОБА_1 , однак цього не зробив.

З моменту спільного проживання до 2021р. ні ОСОБА_3 ні її донька з приводу успадкування майна до нотаріуса не звертались і ОСОБА_3 не просив ОСОБА_1 запитати у нотаріуса як передати спадкове майно. У 2021р. ОСОБА_3 потрапив у лікарню, у нього був COVID та гангрена, донька звернулася до нотаріуса, однак укласти будь які документи було неможливо, оскільки до ОСОБА_3 не пускали. В подальшому ОСОБА_3 помер у 17 лікарні. Будинок по АДРЕСА_2 , площею 89 кв.м. де вона проживає належить по частині їй та доньці ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_8 показала, що проживає у АДРЕСА_8 , заявник є її двоюрідною племінницею, а ОСОБА_4 доводилась їй двоюрідною сестрою. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ) знаходились у шлюбі та в 1970 роках отримали двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . У ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка була хресною заявниці, дітей не було і вони маленьку ОСОБА_10 возили до моря. Зі слів ОСОБА_1 коли у 2008 р. ОСОБА_4 померла ОСОБА_3 , який залишився один, попросив заявницю йому допомагати (готувати, прибирати) на що остання погодилась та стала проживати у нього з кінця 2008р. Вона приходила 2-3 рази на рік, в т.ч. на річницю народження, спочатку до родини Бережних, а в подальшому до ОСОБА_3 та заявниці на їх запрошення. Також вона спілкувалась з останніми по телефону.

У ОСОБА_3 у 2008 р. було захворювання шлунку і у лікарню заявниця зі своєю матір`ю возили йому продукти харчування. Більш пізніше у ОСОБА_3 погіршився зір, він важко ходив, оскільки мав проблеми з ногою. ОСОБА_3 міг виходити з будинку, ходити до магазину за продуктами харчування. Зі слухом у ОСОБА_3 було все добре. ОСОБА_3 навпомацки не ходив, носив окуляри. ОСОБА_3 добре відносився до заявниці, чи бажав залишити ОСОБА_1 спадщину чи звертався з цього приводу до нотаріуса, чи мав намір зареєструвати її у квартирі їй невідомо.

Зі слів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вони разом за спільні кошти купували продукти харчування, побутову техніку та сплачували комунальні послуги. Квитанцій про оплату комунальних послуг вона не бачила, однак за словами ОСОБА_1 ці гроші сплачувала вона. У квартирі були старі шпалери, ремонт не проводився, але в ванній кімнаті було замінено декілька плиток. ОСОБА_3 зазначав, що купили телевізор та пилосос, ОСОБА_1 зв`язала йому светр та шкарпетки, а сама заявниця казала, що телевізор було придбано за сумісні кошти. Сама вона не бачила що б ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 складалися на щось грошима. Яка була пенсія у ОСОБА_3 та заробітна плата у ОСОБА_1 їй невідомо.

У коридорі квартири вона бачила верхній одяг та взуття ОСОБА_1 , а у ванній кімнаті жіночий халат та дві зубні щитки. В двокімнатній квартирі одна кімната (спальня) розташовувалась прямо від входу, а друга (зал) з права від входу. В залі знаходився диван, меблева стінка, стіл з комп`ютером, яким користувався ОСОБА_3 . У спальні знаходилось ліжко, шафа для одягу та трюмо на якому вона бачила прибор для гоління, розчіски, одеколон чи духи. Чиї речі були у шафі, хто в якій кімнаті розташовувався та де було спальне місце ОСОБА_1 їй невідомо. Вона ніколи не залишалася на ніч у цій квартирі та не бачила, щоб ОСОБА_1 купалась.

Мати заявниці - ОСОБА_7 , яка є її двоюрідною сестрою, також приїздила до доньки та ОСОБА_3 та була у них частіше та більше знає про родинні стосунки. Вона також відвідувала на день народження ОСОБА_7 , яка проживає у будинку АДРЕСА_2 , де зареєстрована ОСОБА_1 , яка також була присутня та готувала страви. Чи були речі ОСОБА_1 в цьому будинку не знає. Вона не була присутня на похоронах ОСОБА_3 , оскільки хворіла, а похованням займалися ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_11 показала, що проживає у АДРЕСА_9 , і раніше працювала разом з ОСОБА_4 , з якою склалися дружні відносини. ОСОБА_4 під час своєї хвороби зазначала, щоб на випадок її смерті ОСОБА_1 піклувалась за її чоловіком ОСОБА_3 . У 2008р. ОСОБА_4 померла і в грудні 2008 р. ОСОБА_1 переїхала до ОСОБА_3 . Зі слів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вони вели спільне господарство, купували продукти харчування, займались приготуванням страв, сплачували комунальні послуги, приблизно у 2010 р. купили телевізор та мікрохвильову піч. Документів на техніку вона не бачила, квитанції про сплату комунальних послуг та хто в них розписувався не дивилась. Сама вона не бачила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складаються грошима.

Вона приблизно 3-4 рази на рік відвідувала ОСОБА_3 і ОСОБА_1 за їх запрошеннями, в т.ч. на день народження, спілкувалась з ними по телефону, а також зустрічала на вулиці. ОСОБА_1 проживала у маленькій кімнаті прямо від входу. Також справа була більша кімната, в якій була меблева стінка з шафою для одягу, однак чий одяг там знаходився їй невідомо. В квартирі комп`ютера вона не бачила, був відеомагнітофон. В маленькій кімнаті знаходилось ліжко, шафа для одягу та трюмо з парфумерією. В квартирі вона бачила речі ОСОБА_1 : сукню, халат та капці. В ванній кімнаті засобів гігієни не бачила, чи проводився ремонт та за якою адресою ОСОБА_1 отримувала кореспонденцію не знає. Вона не була сусідкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і ні в ранці ні в ночі у квартирі, яка належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не бачила, оскільки приходила лише вдень на запрошення.

У ОСОБА_3 в 2009р. була операція на шлунку і за словами ОСОБА_1 вона його відвідувала у лікарні. В 2018-2019р. у ОСОБА_3 почалися проблеми з ногами та слухом, він погано бачив на ліве око, але помацки не пересувався.

ОСОБА_3 відносився до ОСОБА_1 як до племінниці, говорив, що все майно дістанеться їй. Вона не знає чи звертався ОСОБА_3 чи ОСОБА_1 до нотаріуса щодо успадкування майна, однак дій щодо спадкування майна чи щодо реєстрації ОСОБА_1 за адресою проживання ОСОБА_3 , останній не робив. ОСОБА_1 була зареєстрована в будинку за адресою проживання своєї матері, яку вона бачила неодноразово на свята у квартирі ОСОБА_3 . У ОСОБА_1 з матір`ю гарні та відкриті стосунки, тому матір ОСОБА_1 більш обізнана щодо фактів сумісного проживання доньки з ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_12 показала, що була сусідкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з якими товаришувала, а заявниця приходила до них в гості. Коли ОСОБА_4 померла, а ОСОБА_3 у 2004 р. захворів, то ОСОБА_1 піклувалась за ним, приходила до лікарні, а з 2006р. переїхала до ОСОБА_3 і проживала у нього два роки до його смерті навесні 2008р.

Вона приблизно раз на тиждень на запрошення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 приходила до них пити чай. ОСОБА_3 , який відносився до ОСОБА_1 як до доньки, почував себе зле, пересувався зі складнощами, погано бачив, тому носив окуляри. Вона бачила як ОСОБА_1 виносила сміття з квартири ОСОБА_3 , а ввечері приносила продукти харчування. Речі ОСОБА_1 знаходились у платтяній шафі, яка знаходилась в маленькій кімнаті (в спальні), також в квартирі був її халат та капці. Вона бачила, що ОСОБА_1 приймала ванну у квартирі. Рано вранці до ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вона не приходила.

Чи жили ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім`єю та хто сплачував комунальні послуги, хто був ініціатором переїзду їй невідомо, також вона не бачила, щоб останні сумісно купляли речі чи робили ремонт у квартирі. Кому належала квартира в якій мешкав ОСОБА_3 та де була зареєстрована ОСОБА_1 їй невідомо. ОСОБА_3 ніколи не зазначав, як бажає розпорядитися квартирою.

ОСОБА_1 в подальшому поховала ОСОБА_3 , а вона на похованні присутня не була. Вона знає матір ОСОБА_1 , яка також приїжджала до заявниці і у якої з матір`ю були гарні стосунки. Матір ОСОБА_1 більше знає щодо сумісного проживання доньки з ОСОБА_3 .

Суд заслухавши доводи заявника, її представника, представника заінтересованої особи, свідків, дослідивши надані докази, кожний окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та матеріали цивільної справи встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копій свідоцтв про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_15 , про що здійснено відповідний запис за №5692, а 01 жовтня 1954 р. - ОСОБА_16 , про що здійснено запис за №548. (а.с.12,13)

Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_15 уклали шлюб 30 червня 1973 р., про що здійснено відповідний запис за №645. Прізвища після укладення шлюбу: ОСОБА_17 та ОСОБА_17 . (а.с.15)

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 26.08.2009 р. ОСОБА_16 12 червня 1981 р. уклала шлюб з ОСОБА_18 , про що здійснено відповідний запис за №949. Прізвища після укладення шлюбу: ОСОБА_19 . (а.с.14)

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 22 січня 1999р. р.№9-99-154979 виданого центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради Бережна Лариса Василівна та ОСОБА_3 мають на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_10 . Зазначена квартира зареєстрована за останніми 25.01.1999р. та записана в реєстрову книгу за №П-9-9524. (а.с.17)

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 61 року, про що здійснено відповідний запис за №16118. (а.с.16)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.05.2009р. виданого державним нотаріусом 1-ї ХДНК Грошевої О.Ю., зареєстрованого в реєстрі за №5-1546 спадкоємцем всього майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_3 , що проживає в АДРЕСА_1 . Спадкове майно складається з частки в праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_10 , яка в цілому складається з двох житлових кімнат, житловою площею 26,0 кв.м., загальною площею 45,6 кв.м. (а.с.18)

За довідкою про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого КП «ХМБТІ»16.06.2009р. ОСОБА_3 є власником частки квартири АДРЕСА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (р.№5-1546) від 22.05.2009р. (а.с.19)

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 72 років, про що здійснено відповідний запис за №25521. (а.с. 20)

Як вбачається з довідки про причину смерті №2152 від 04.12.2021р. ОСОБА_3 , 72 років, помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Причина смерті COVID-19, двобічна пневмонія, гангрена правої стопи. (а.с. 21)

ОСОБА_1 уклала договір замовлення №001055 від 04.12.2021р. на організацію та проведення поховання вартістю послуг 11721 грн.49 коп. і як вбачається з акту КП «Ритуал» від 04.12.2021р. ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 сплатила вартість ритуальних послуг та предметів ритуального призначення в розмірі 4594 грн. 66 коп. за поховання померлого ОСОБА_3 , який відповідно свідоцтва про поховання р.№3040 похований 06.12.2021р. (ділянка № НОМЕР_4 , ряд НОМЕР_5 ) на 8 кладовищі. (а.с.22-24)

Як вбачається з копії паспорту НОМЕР_6 виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання з 23.11.1998 р. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_7 , а з 12.06.2019 р. - за адресою АДРЕСА_2 . (а.с.7,8,76,77)

Згідно відміток в паспорті громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання виїхала за територію України 17.06.2022 р. до Словаччини та повернулась 20.06.2022 р., потім виїжджала 23.09.2022 р. і повернулась 26.09.2022 р., а також виїжджала 18.06.2023 р. та повернулась 23.06.2023 р. (а.с.9,10)

Як вбачається з спадкової справи №9/2024:

15 січня 2024р. до Першої Харківської міської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_8 , що зареєстрована у АДРЕСА_2 з заявою про прийняття спадщини після чоловіка її тітки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Дружина спадкодавця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі не перебував, дітей не мав. На час відкриття спадщини вона ( ОСОБА_1 ) разом зі спадкодавцем зареєстрована не була, заяви про прийняття спадщини не подавала, спадщину не прийняла. Просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом, а в разі неможливості - винести постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Вказана заява зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №31. (а.с.61)

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 15.01.2024 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживав АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (лікарське свідоцтво про смерть №2152 від 04.12.2024р. КНП «Міська клінічна лікарня №17 ХМР»). Заявник ОСОБА_21 , що проживає: АДРЕСА_11 , якому видано витяг про смерть для отримання допомоги на поховання від 04.12.2021р. (а.с.63,64)

Відповідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 15.01.2024 р. після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . державним нотаріусом Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Цукановою О.В. заведено спадкову справу: номер у спадковому реєстрі 71847411, номер у нотаріуса №9/2024. (а.с.66)

За інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 15.01.2024 р. щодо ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 інформація відсутня. (а.с.65,67,68)

Згідно інформаційній довідці з Реєстру територіальної громади міста Харкова 15.01.2024р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.69)

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 15.01.2024р. шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (у свідоцтві про шлюб ОСОБА_23 ) укладено 30 червня 1973 р., про що зроблено відповідний запис за №645. Прізвища після укладення шлюбу ОСОБА_17 та ОСОБА_17 . (а.с. 15,70)

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 15.01.2024р. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що проживала у АДРЕСА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (лікарське свідоцтво про смерть №166 від 01 листопада 2008р. видане міською поліклінікою №22 м. Харкова). Заявник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.72,73)

За інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 15.01.2024р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . (а.с.78)

Постановою завідувача Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Цукановою О.В. від 15 січня 2024р. ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 відмовлено в оформленні спадкових справ після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , як зазначено в заяві, чоловіка тітки, тобто рідної сестри матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. (а.с.79-80)

Як вбачається з зазначеної постанови на момент звернення ОСОБА_1 , а саме 15 січня 2024р. строк встановлений чинним законодавством України, для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 вичерпаний. Згідно інформаційній довідці з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 15.01.2024р. за адресою: АДРЕСА_1 на момент відкриття спадщини був зареєстрований тільки спадкодавець. ОСОБА_1 згідно інформаційній довідці з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 15.01.2024р. та паспорта громадянина України НОМЕР_6 виданого ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України на момент відкриття спадщини була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Тобто вважати, що зазначений спадкоємець прийняв спадщину, підстав, що стверджуються документально, не має. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. Як вбачається з заяви ОСОБА_1 , остання не була зареєстрована разом зі спадкодавцем за однією адресою, та згідно зі ст.ст.1261,1262,1263 та 1265 ЦК України не є спадкоємцем першої, другої, третьої або п`ятої черги, не проживала однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а якщо вважає себе спадкоємцем четвертої черги на підставі ст.1264 ЦК України їй необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили. Тобто ОСОБА_1 не подані документи, необхідні для визнання її спадкоємцем будь якої черги.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1,3 ст.13, ч.1 ст.49 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Сторони користуються рівними процесуальними правами.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76, ч.1,2,3 ст.77,79,80 ЦПК України:

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За ч.1,5,6 ст.81, ст.89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно приписів п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 ст.315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

ЦК України врегульовано порядок здійснення права на спадкування.

Згідно ст.ст.1217,1218 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1265 цього Кодексу.

Згідно ч.1,6 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець який проживав постійно разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову про неї. Малолітня, неповнолітня особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами 2-4 ст.1273 цього кодексу.

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Місцем відкриття спадщини відповідно ст.1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.1999р. №5рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») склад сім`ї складають інші особи, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з відповідною особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб`єктом права на пільги, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Питання про визнання членом сім`ї інших осіб (крім подружжя, дітей, батьків) вирішуються відповідними органами і організаціями, а у спірних випадках - судами загальної юрисдикції, які з`ясовують характер відносин з відповідною особою при розгляді кожної конкретної справи.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявником не доведено обставини на які вона посилається на підставу своїх вимог.

В матеріалах справи відсутні належні, достовірні та достатні докази, які б прямо та беззаперечно підтверджували факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 з 2008р. до часу відкриття спадщини, наявність спільного бюджету, ведення спільного господарства, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах (в т.ч. на утримання житла або його ремонт), надання взаємної допомоги, домовленостей про порядок організації побуту і користування житловим приміщенням, а також інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, що свідчить про недоведеність факту спільного проживання заявника та спадкодавця.

Зазначене узгоджується з постановами Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №754/6012/21, від 08.08.2023 у справі №752/13615/20 ц та від 25.09.2024 у справі №645/4104/21 та правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 у справі №582/18/21.

В обґрунтування вимог ОСОБА_1 надала в копіях: договір замовлення №001055 від 04.12.2021р. на організацію та проведення поховання, акт КП «Ритуал» від 04.12.2021р. щодо сплати ритуальних послуг за поховання померлого ОСОБА_3 в яких зазначена адреса заявника, а саме: АДРЕСА_2 , та свідоцтво про поховання (р.№3040) 8 кладовища де ОСОБА_3 похований.

Посилання ОСОБА_1 на організацію поховання та оплату ритуальних послуг свідчить про те, що дані дії здійснювалися вже після відкриття спадщини, що жодним чином не підтверджує факт спільного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 з 2008 року по 02 грудня 2021р. Власне ставлення позивача до нині померлої особи, яка була особою похилого віку, надання їй допомоги, а згодом і участь у її похованні не є безумовними доказами факту спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, що узгоджується з висновками в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №552/196/20 та від 01.09.2021 у справі №523/9720/17.

Будь яких інших письмових доказів які б підтверджували факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім`єю заявником та її представником не надано.

За усталеною практикою Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду, з врахуванням Сімейного кодексу України для доведення факту спільного проживання зі спадкодавцем необхідно довести, зокрема, сукупність спільного проживання, спільного побуту, наявність спільних витрат. При цьому обов`язок надання доказів покладається на заявника.

Посилання заявника, що вона проживала разом з ОСОБА_3 за його місцем реєстрації, при цьому займала кімнату прямо від входу в квартиру де були її речі, спростовуються показами свідка ОСОБА_7 , яка є її найближчим родичем (матір`ю) та найбільш обізнаною особою, але яка не змогла зазначити правильний номер ані будинку, ані квартири, однак повідомила, що донька займала в квартирі кімнату (зал), яка знаходилась з права і де були особисті речі ОСОБА_1 . Також зазначений свідок спростував покази заявника в частині того, що ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_1 з проханням переїхати до нього та допомагати по господарству, оскільки це була ініціатива її ( ОСОБА_7 ), її чоловіка та доньки. Крім того, ОСОБА_7 стверджувала, що її донька з приводу успадкування майна до нотаріуса не звертались і ОСОБА_3 не просив ОСОБА_1 запитати у нотаріуса як передати спадкове майно, що спростовує покази заявника в цій частині.

Покази свідків, допитаних за ініціативою заявника і які не є сусідами, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_11 не можуть бути достатніми і беззаперечними доказами проживання заявника разом ОСОБА_3 однією сім`єю протягом 13 років до дня відкриття спадщини і не можуть мати вирішального та переважного значення.

Свідок ОСОБА_12 , яка була сусідкою ОСОБА_3 взагалі зазначила, що у 2004р. ОСОБА_3 захворів, ОСОБА_1 піклувалась за ним, з 2006р. переїхала до ОСОБА_3 і проживала у останнього два роки до його смерті навесні 2008р. Чи жили ОСОБА_3 та ОСОБА_1 однією сім`єю, хто сплачував комунальні послуги, хто був ініціатором переїзду їй невідомо. Також свідок не бачила, щоб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 сумісно купляли речі чи робили ремонт у квартирі.

Суд також звертає увагу, що за великий проміжок часу на який посилається ОСОБА_1 (13 років) спадкоємець не здійснив свого волевиявлення щодо розпорядження своїм майном, в т.ч. на користь заявника. Крім того, реєстрація заявника різниться з реєстрацією спадкодавця. При цьому заявник у документах поданих до суду (замовленні на поховання, акт на ритуальні послуги) зазначає свою адресу, а саме АДРЕСА_2 .

В заяві до Першої ХМДНК про видачу свідоцтва про прийняття спадщини від 15.01.2024р. ОСОБА_1 повідомляє, що на час відкриття спадщини вона разом зі спадкодавцем зареєстрована не була, заяви про прийняття спадщини не подавала, спадщину не прийняла. Будь яких посилань на проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю протягом п`яти років до дня відкриття спадщини зазначена заява не містить, що також зазначено у постанові нотаріуса від 15 січня 2024р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про встановлення факту проживання однією сім`єюслід відмовити, оскільки ОСОБА_1 не надано жодних належних та допустимих доказів того, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , були пов`язані спільним бюджетом, побутом, мали взаємні права та обов`язки, спільно несли витрати по утриманню квартири та покупок речей домашнього вжитку.

Оскільки в задоволенні заяви відмовлено, суд в порядку ст.141 ЦПК України не вбачає підстав щодо стягнення сплачених ОСОБА_1 судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись 4, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 211, 259, 263, 264, 265, 293, 315, 273, 315 ЦПК України, ст.ст. 29, 1217, 1220, 1221, 1258, 1264, 1268 ЦК України, ст. ст.3,7,9 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Харківська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2025р.

Сторони по справі:

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_12 ;

Заінтересована особа: Харківська міська рада, що розташована за адресою 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7.

Суддя Л.Г. Проценко