Ухвала суду № 12529167, 16.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р.Справа № 2-а-3931/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Рєзнікової С.С.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача: Веретун Н.І.

представника відповідача: Лавренчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 р. по справі №2-а-3931/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант-М"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант-М", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Червоно заводському районі м. Харкова, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002281702/0 від 06.10.2009 року, № 0002281702/1 від 21.12.2009 року, № 0002281702/2 від 03.02.2010 року, № 0002281702/3 від 02.04.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант-М" задоволено.

Визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 002281702/0 від 06.10.2009 року, № 0002281702/1 від 21.12.2009 року, № 0002281702/2 від 03.02.2010 року, № 0002281702/3 від 02.04.2010 року.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 19, 129 Конституції України, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11, п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант-М", надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авант-М" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.07.20007 року.

Взято на податковий облік в органах державної служби 03.07.2007 року за № 8256, на дату перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

У період з 17.08.2009 року по 26.08.2009 року фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі направлень від 17.08.2009року №618, від 25.08.2009року № 628, наказу від 21.08.2009 року № 623 про продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки проведено виїзну позапланової перевірку ТОВ "Авант-М" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.07.2007 року по 30.06.2009 року та валютного законодавства за період з 03.07.2007 року по 30.06.2009 року.

За результатом перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова складено акт № 3988/23/35245379 від 31.08.2009 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "Авант-М", зокрема, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходу фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003 року. Перевіркою донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 3300,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0002281702/0 від 06.10.2009 року, яким ТОВ "Авант-М" за порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходу фізичних осіб" визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 9900,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 3300,00 грн., штрафні (фінансові) санкції- 6600,00 грн.

ТОВ "Авант-М", не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, здійснило процедуру адміністративного оскарження., звернувшись послідовно із скаргами до ДПІ у Червонозаводського району м. Харкова, ДПА у Харківській області, ДПА України. Рішеннями про результати розгляду скарги податкове повідомлення - рішення № 0002281702/0 від 06.10.2009 року, яким ТОВ "Авант-М" визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 9900,00 грн. залишено без змін, а скаргу ТОВ "Авант-М" без змін.

За результатом адміністративного оскарження ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0002281702/1 від 21.12.2009 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 9900,00 грн. (в тому числі за основним платежем 3300,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 6600,00 грн.);

- № 0002281702/2 від 03.02.2010 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 9900,00 грн. (в тому числі за основним платежем 3300,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 6600,00 грн.);

- № 0002281702/3 від 02.04.2010 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 9900,00 грн. (в тому числі за основним платежем 3300,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 6600,00 грн.)

Також встановлено, що відповідно протоколу установчих зборів ТОВ "Авант-М" від 27.06.2007 року та акту прийому - передачі №б/н від 27.06.2007 року, громадянка ОСОБА_5 внесла до статутного фонду ТОВ "Авант-М" майно, оцінене в 2200,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, керуючись приписами п.п. 9.6.2. п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", виходив з того, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у її власності) до статутного фонду юридичної особи є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у звязку з наступним.

Як свідчить протокол установчих зборів ТОВ "Авант-М" від 27.06.2007 року та акт прийому - передачі № б/н від 27.06.2007 року, громадянка ОСОБА_5 внесла до статутного фонду ТОВ "Авант-М" майно, загальною вартістю 22000,00 грн. (а.с.86,87).

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"№ 889-IV від 22.05.2003 року, річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до п.п 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Відповідно до п.п. 9.6.2. п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003 року, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

-обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; - повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються, також, операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Отже, вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у її власності) до статутного фонду юридичної особи є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону.

При здійсненні вказаної операції не виникає об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб у вигляді інвестиційного прибутку у разі, коли вартість придбаного фізичною особою інвестиційного активу дорівнює вартості майна, внесеного до статутного фонду юридичної особи, що має підтверджуватися сумою витрат, понесених фізичною особою у зв'язку з придбанням такого майна, або його грошовою оцінкою, здійсненою згідно з чинним законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ "Авант-М" не є податковим агентом щодо майна в сумі 22000,00 грн., внесеного ОСОБА_5 до статутного фонду Товариства.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати до суду докази, які свідчать про правомірність його дій.

Однак, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність, законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень та не надав ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження законності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

А тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог ч.2 ст. 71 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що позивач виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України, надавши до суду докази на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що дії відповідача при прийнятті оскаржуваних податкових-повідомлень рішень не кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст.. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції від 17 червня 2010 року відповідає вимогам ст.. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167,195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 р. по справі№2-а-3931/10/2070 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Авант-М"доДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харковапро визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Бенедик А.П.

Судді<підпис >

<підпис >Рєзнікова С.С. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 22.11.2010 р.