Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-7740/09/8/0170
30.09.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіДугаренко О.В.,
суддів Дадінської Т.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 24.11.09 по справі №2а-7740/09/8/0170
за позовом Приватного підприємства "Метагросервіс 2015" (Московське шосе, 11 км.,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2009 позовні вимоги Приватного підприємства "Метагросервіс 2015" задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств Приватному підприємству "Метагросервіс 2015" № 0013882301/0 від 27.10.2008 в сумі 27158,10грн., № 0013882301/1 від 30.12.2008 в сумі 27158,10грн., № 0013882301/2 від 23.03.2009 в сумі 27158,10грн., № 0013882301/3 від 18.06.2009 в сумі 27158,10грн., № 0017342301/1 від 30.12.2008 в сумі 17,70 грн. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
У судове засідання 30.09.2010 представники сторін не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що у період з 30.09.2008 по 13.10.2008 Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Метагросервіс 2015»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2008.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 7626/23-7/34057751 від 16.10.2008, довідка про загальну інформацію щодо Приватного підприємства «Метагросервіс 2015»та результати його діяльності за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 та довідка про результати проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності Приватного підприємства «Метогросервіс»за період з 01.07.2007 по 30.06.2008.
Встановлені порушення позивачем підпункту 4.1.1, 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 від 22.05.1997, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 20693,00грн., в тому числі: 3 квартали 2007р. 2015,00грн., 2007р. 3096,00грн., 1 квартал 2008р. 15058,00грн. та 1 півріччя 2008р. 17597грн.
Позивач, не погодившись з вказаними висновками акту перевірки, надіслав до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі заперечення за вих.№ 4 від 20.10.2008.
За результатами розгляду заперечень відповідач зробив висновок, що вони необґрунтовані та про відповідність викладених в акті планової виїзної перевірки № 7626/23-7/34057751 від 16.10.2008 висновків відповідача законодавству України, про що повідомив позивача листом за вих.№ 59320/10/23-7 від 23.10.2008.
Вказані висновки акту перевірки були покладені в основу податкового повідомленнярішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі № 0013882301/0 від 27.10.2008, яким підприємству позивача визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних (фінансових) санкцій.
30.12.2008 Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі за скаргою позивача № 5 від 03.11.2008, винесено податкове повідомлення-рішення № 0013882301/1 про визначення Приватному підприємству «Метогросервіс 2015»податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також податкове повідомлення-рішення № 0017342301/1 від 30.12.2008 про визначення Приватному підприємству «Метогросервіс 2015»податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 17,70грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами повторної скарги до Державної податкової адміністрації Автономної Республіки Крим, 23.03.2009 Державна податкова інспекція у місті Сімферополі винесла податкове повідомлення-рішення № 0013882301/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Вбачається, що позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України з повторною скаргою вих. № 2 від 30.03.2009, за результатами розгляду якої винесено Рішення «Про результати розгляду повторної скарги»за вих. № 5154/6/25-0515 від 03.06.2009, яким повторна скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Сімферополі № 0013882301/0 від 27.10.2008 та рішення Державної податкової адміністрації Автономної республіки Крим за № 636/10/25-0 від 12.03.2009, прийняте за розглядом повторної скарги без змін.
Державна податкова інспекція у місті Сімферополі винесла податкове повідомлення-рішення № 0013882301/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27158,10грн., в тому числі 20693,00грн. основного платежу та 6465,10грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Так, спірні податкові повідомлення-рішення винесені за порушення позивачем підпункту 4.1.1, 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 від 22.05.1997, з наступними змінами та доповненнями,
В акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2007 по 30.06.2008 встановлено його заниження всього на суму 20693,00грн., в тому числі: 3 квартали 2007р. 2015,00грн., 2007р. 3096,00грн., 1 квартал 2008р. 15058,00грн. та 1 півріччя 2008р. 17597грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в підпункті 3.1.1, 3.1.2 розділу 3 акта перевірки.
У підпункті 3.1.1, 3.1.2 розділу 3 акта перевірки зазначено, що позивач відповідно до актів списання від 31.03.2008 та від 30.06.2008 списав придбані у серпні 2007 року червні 2008 року ТМЦ на суму 67551,67грн. (дизельне паливо, селітра аміачна, ячмінь, суперагро) на проведення сільськогосподарських робіт, що підтверджується актами виконаних робіт СТОВ «Планета». Крім того, податковим органом зазначено, що у порушення Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, Товариство відобразило зазначені витрати на виробництво сільськогосподарської продукції не на рахунку 23 «Виробництво», а списало на рахунок 92 «Адміністративні витрати»та субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»(Дт 92 «Адміністративні витрати»та субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»(Дт 92 «Адміністративні витрати»- Кт 203 «Паливо», Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» - Кт 281 «Товари на складі»). Як зазначено в акті перевірки, згідно з наданими позивачем документами до перевірки, не встановлено отримання ним готової продукції за період липень 2007р. червень 2008р. За даними перевірки, сальдо по рахунку 23 «Виробництво»повинно складати: станом на 01.04.2008р. 55726,67грн.; станом на 01.06.2008р. 55726,67грн., станом на 01.06.2008р. 55726,67грн., станом на 30.06.2008р. 67551,67грн.
Таким чином, перевіркою згідно пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на підставі даних бухгалтерського обліку Приватного підприємства «Метагросервіс 2015»(головні книги, звіти матеріально відповідальних осіб, оборотно-сальдові відомості по відповідним рахункам) здійснено перерахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів за липень 2007 року червень 2008 року, за результатами якого встановлено: заниження приросту (валового доходу) за 3 квартали 2007 року на 8000,00грн., за 1 квартал 2008 року на 15349,00грн.; завищення приросту (валового доходу) за 2007 рік на 5177 грн.; завищення убутку (валових витрат) за 1 квартал 2008 року на 45590грн., за півріччя 2008 року на 70386грн.
Отже, висновки Державної податкової інспекції у місті Сімферополі про порушення позивачем пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є помилковими.
Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку і в розмірах, передбачених цим Законом, за підсумками звітного податкового року.
Відповідно до пункту 5.9 статті 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Так, для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 вказаного Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.
Платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).
Встановлено, що протягом перевіреного періоду основною діяльністю позивача була діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції, у звязку з чим суд вважає, що не отримання ним готової продукції за період липень 2007 року червень 2008 року, не може бути підставою для незастосування до позивача положень пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо податкового періоду, який дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.
Також, відповідно до пункту 16.4 статті 16 вказаного Закону підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду, за формою, що встановлюється центральним податковим органом України.
Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу.
Якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку.
Також, згідно пункту 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону визначає, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Вичерпний перелік витрат, які не можуть бути віднесені до складу валових витрат, зазначено у підпункті 5.3-5.7 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», проаналізувавши положення яких суд доходить висновку, що спірні витрати до цього переліку не відносяться.
Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, правомірним є віднесення позивачем понесених ним витрат на проведення сільськогосподарських робіт у першому півріччі 2008 року до валових витрат, що підтверджується : - Актом списання № Мс-0000001 від 31.03.2008 про списання на посівні заходи селітри аміачної, суперагро та ячменю на загальну суму 27800,00грн., - Актом №Пл-0000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.04.2008 про виконання таких робіт як оранка, дискування, культивація, внесення добрив, посів, прикатування на загальну суму 21600,00грн.
Крім того, згідно бухгалтерської довідки, при проведенні посівних робіт у березні-квітні 2008 року вартість посівних робіт насіння ячменю склала 6400,00грн.
Отже, встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Оскільки спірні витрати підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, то згідно вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вказані витрати правомірно віднесені позивачем до складу валових.
Згідно з Актом обстеження посівів ярового ячменю від 27.06.2008 комісією у складі Богдасаряна В.Л., Гарматько Н.П., Нижник В.І. здійснено огляд ярового ячменю. В результаті комісія дійшла висновку, що в результаті пізніх строків засіву, а також недостатньої норми висіву посіви не вийшли. Також посіви не були оброблені гербіцидом та не витримають конкуренції з боку бурянів. Приблизна врожайність склала 1,5 ц/га. Комісія дійшла висновку, що економічно недоцільно здійснювати збирання, а посіви необхідно заорати, витрати - віднести на збитки підприємства.
Проте, відповідач не прийняв до уваги вказаний акт обстеження з огляду на його невідповідність вимогам первинного документу бухгалтерського обліку, передбаченим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»через відсутність в цьому акті найменувань посад осіб, які його підписали.
Так, норми статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
Жодна з норм вказаного Закону не визначає, що відсутність у документі будь-якого з вищенаведених реквізитів свідчить про його нікчемність.
Також, з наказів Приватного підприємства «Метагросервіс 2015»вбачається, що згідно з наказом від 19.01.2006 Богдасарян В.Л. є директором підприємства, згідно з наказом № 4-к від 01.02.2006 Гарматько Н.П. прийнято на посаду заступника директора підприємства, а згідно з наказом № 3-к від 01.02.2006 Нижник В.І. прийнято на посаду кладовщиці підприємства.
Всі вказані особи є відповідальними за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, тому у Державній податковій інспекції у місті Сімферополі були відсутні підстави не приймати вказаний акт до уваги при розгляді заперечень на акт перевірки та при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень.
Вказаний акт обстеження зявився підставою для відображення позивачем витрат на виробництво сільськогосподарської продукції не на рахунку 23 «Виробництво», а списання на рахунок 92 «Адміністративні витрати»та субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності», що відповідач визнав неправомірним внаслідок неприйняття до уваги вищевказаного акту від 27.06.2008 та дійшов висновку про порушення позивачем пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Суд першої інстанції правомірно зробив висновок, що неприйняття відповідачем до уваги акту обстеження від 27.06.2008 призвело до помилкового висновку про порушення позивачем пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», адже з урахуванням вказаного акту віднесення понесених витрат на проведення сільськогосподарських робіт до рахунку 23 «Виробництво»суперечить чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Отже, позивач правомірно відобразив вказані витрати у списанні на рахунок 92 «Адміністративні витрати»та субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності», внаслідок чого правильно визначив приріст (убуток) балансової вартості запасів згідно з пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що свідчить про неправомірне донарахування позивачу податку на прибуток підприємств та застосування штрафних санкцій.
Також є безпідставними і доводи відповідача про те, що відповідно до висновків довідки № 467/23-1/32080459 від 29.10.2008р. про результати проведення невиїзної документальної перевірки СТОВ «Планета», вказане товариство не надавало землю в оренду Приватному підприємству «Метагросервіс 2015»і не здійснювало на замовлення останнього сільськогосподарські роботи відповідно до акту виконаних робіт № Пл-0000007 від 14.04.2008.
Вказані доводи спростовуються матеріалами справи, а саме: типовим договором оренди землі, укладеним між СТОВ «Планета»(Орендодавець) та ПП «Метагросервіс 2015»(Орендар) від 01.02.2008, Актом приймання-передачі земельної ділянки № 1 від 01.02.2008 та Актом №Пл-0000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.04.2008, недостовірність чи підробку яких, а також одержання їх з порушенням закону, суду не доведено.
Також, в Акті про результати позапланової виїзної перевірки СТОВ «Планета»з питань дотримання вимог податкового законодавства, а також валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, за № 141/23-1/32080459 від 07.05.2009, складеному Державною податковою інспекцією в Совєтському районі Автономної Республіки Крим, зазначено, що СТОВ «Планета»надає послуги з тимчасового користування землею Приватному підприємству «Метагросервіс 2015»площею 80 га і фактичне надання послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт на загальну суму 80000,00грн., в т.ч. ПДВ 13333,33грн..
В акті перевірки зазначено, що ПП «Метагросервіс 2015», у порушення підпункту 4.1.1 та 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включило до складу валового доходу за 2007 рік і за 1 півріччя 2008р. доход, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 17500грн. і відсотки в сумі 62грн., отримані по залишках на поточних рахунках, про що зазначено у пункті 3.1.1 «Валовий дохід»акту перевірки.
Встановлені у п.3.1.1 акту перевірки порушення підпункту 4.1.1 та 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»про невключення до складу валового доходу за 2007 рік і за 1 півріччя 2008 року доходу, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 17500грн. та відсотків в сумі 62грн., отриманих по залишках на поточних рахунках, не узгоджуються з даними декларацій позивача про податок на прибуток підприємств за період 01.07.2007-30.06.2008, які й перевірялася в ході перевірки.
Так, до суми відхилення, встановленого податковим органом, не включається виявлене порушення у вигляді невключення до складу валового доходу за 2007 рік і за 1 півріччя 2008 року доходу, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 17500 грн. та відсотків в сумі 62 грн., що дає підстави суду стверджувати про те, що дані порушення повязані з епізодом про неправомірне на думку відповідача включення до валових витрат сум затрат по матеріальним рахункам виробництва, що за висновками відповідача призвело до заниження податкових зобовязань згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Інших доказів на підтвердження виявлених перевіркою порушень про невключення до складу валового доходу за 2007 рік і за 1 півріччя 2008 року доходу, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг) на суму 17500грн. та відсотків в сумі 62грн., відповідачем не надано та не доведено обґрунтованість позовних вимог у вказаній частині.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.11.2009 у справі № 2а-7740/09/8/0170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 05 жовтня 2010 р.
Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко
Судді підпис Т.В. Дадінська підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко
Судове рішення № 12529035, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.09.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7740/09/8/0170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: