Рішення № 125283077, 20.02.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/29/25 2/335/940/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Ігнатенко Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулося до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено про те, що 13.08.2019 АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 уклали договір про надання кредиту №501172800 за умовами якого АТ «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 29 100,83 грн. строк кредиту 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 21,99%. Договір укладено з відповідачем в електронній формі. АТ «Альфа-Банк» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 29100,83 грн., в свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованості.

22.02.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК ФОРТ» було укладено договір факторингу, за умовами якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».

23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та позивачем укладено Договір факторингу, у відповідності до якого ТОВ «ФК ФОРТ» відступив ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» прийняв належні ТОВ «ФК ФОРТ» права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 13.08.2019 №501172800.

Станом на 23.01.2021 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 501172800 від 13.08.2019 становить 51 136,23 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 29 100,83 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 20435,40 грн., 1 600,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 09 січня 2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляд справи у судове засідання не з`явився, разом з тим в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, остання відома адреса місця проживання (перебування) якої знаходиться на тимчасово окупованій території України, викликалась в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку, передбаченому ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» в редакції, чинній на момент розгляду справи. Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталась.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.08.2019 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) було укладено угоду про надання кредиту №501172800, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

13.08.2019 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, в якому визначені істотні умови кредитного договору: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

За умовами договору АТ «АЛЬФА-БАНК» надав відповідачу кредит у сумі 29100,83 грн., строком на 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 21,99%.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по особовим рахункам за період з 13.08.2019 року по 22.02.2021 року.

Відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, у встановлений договором строк кредит не повернув, не сплатив проценти за користування кредитом, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість загальним розміром 51136,23 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 29 100,83 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 20435,40 грн., 1 600,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до ст.ст.626,628 Цивільного кодексу України(даліЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1054ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з умовами укладених кредитних договорів, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки, передбачені вказаними умовами.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першоюстатті 530 ЦК Українизобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогамистатті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Судом встановлено, що 22.02.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФОРТ» укладено договір факторингу № 1, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ФОРТ» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 13.08.2019 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту від 22.02.2021 приймання-передачі реєстру боржників від 22 лютого 2021 року до Договору Факторингу №1 від 22.02.2021 клієнт передав, а Фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку №1-1 до Договору.

Відповідно до Виписки з додатку до договору факторингу №1 від 22.02.2021 Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами ТОВ «ФК «ФОРТ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №501172800 від 13.08.2019 в сумі 51136,23 грн., з яких: 29100,83 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 20435,40 грн. сума заборгованості по відсотках, 1 600,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

В подальшому 23.02.2021 між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу №01-23-02/21 на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 13.08.2019 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Акту від 23.02.2021 приймання-передачі реєстру боржників від 22 лютого 2021 року до Договору Факторингу №1-23-02/21 від 23.02.2021 клієнт передав, а Фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в Додатку №1-1 до Договору.

Відповідно до виписки з додатку до договору факторингу №01-23-02/21 від 23.02.2021 Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором №501172800 від 13.08.2019 в сумі 51136,23 грн., з яких: 29100,83 грн. сума заборгованості по тілу кредиту; 20435,40 грн. сума заборгованості по відсотках, 1 600,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до вимог ст.514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1ст.516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за кредитним договором від 13.08.2019 у розмірі 51136,23 грн., суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаними договорами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 статті 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).

Відповідач доказів належного виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів суду не надав, розрахунок заборгованості, складений представником позивача, не спростував.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання ним правової допомоги позивачеві підтверджено договором про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024, Актом приймання-передачі наданих послуг, який місить детальний опис наданих послуг та їх вартість, на загальну суму 9 200,00 грн., платіжною інструкцією №4953 від 01.10.2024 про сплату ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» на користь адвоката Литвиненко Оксани Ігорівни винагороди за надану правничу допомогу за договором про наданняправничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 на загальну суму 9 200,00 грн., копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю скрія КС №9438/10.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 910/4881/18, від 03.04.2020 у справі № 920/653/19.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що відповідач з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача до суду не звертався, наявні у матеріалах справи докази у повному обсязі доводять реальність та обґрунтованість витрат на правову допомогу, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу в розмірі 9 200,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 12, 13, 19, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість кредитним договором №501172800 від 13.08.2019 у розмірі 51 136 (п`ятдесят одна тисяча сто тридцять шість) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 200 (дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченомустаттею 272ЦПК України.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача,поданою протягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач маєправо оскаржитизаочне рішеннядо Запорізькогоапеляційного судушляхом поданняапеляційної скаргипротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2025 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» (Код ЄДРПОУ 40340222, адреса: 03035, м.Київ, вул.Солом`янська, 2).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко