Постанова № 12526983, 15.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2010 № 7/97

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.09.2010

у справі № 7/97 ( .....)

за позовом Прилуцький міжрайонний прокурор Чернігівської області

до СПД - фізична особа ОСОБА_2

Комунальне підприємство "Комунальні послуги"

СПД - фізична особа ОСОБА_1

третя особа позивача

третя особа відповідача Відділ Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції

про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 р. по справі № 7/97 позов задоволено : визнано право власності за Прилуцькою радою на майно: автомобіль ЗІЛ - 130 75-54 ЧНЛ, рік випуску 1973, залишковою вартістю 11 999,08 грн., автомобіль ЗІЛ ММЗ 4502 з газовою установкою 80-20 ЧНН, рік випуску 1980, залишковою вартістю 2617,64 грн., автомобіль ЗІЛ 433362 НОМЕР_3, рік випуску 2003, залишковою вартістю 78391,71 грн.; звільнено з під арешту, накладеного постановою головного державного виконавця ВДВС від 02.07.2010 р. про відкриття виконавчого провадження, прийнятою на виконання наказу господарського суду Чернігівської області № 20/145 від 01.07.2010 р., постановою головного державного виконавця ВДВС від 02.07.2010 р. про відкриття виконавчого провадження, прийнятою на виконання наказу господарського суду Чернігівської області № 17/127/12 від 01.07.2010 р. майно: автомобіль ЗІЛ 130, реєстраційний НОМЕР_4 ЧНЛ, рік випуску 1973, автомобіль ЗІЛ ММЗ 4502 з газовою установкою, реєстраційний НОМЕР_2, рік випуску 1980, автомобіль ЗІЛ 433362, реєстраційний номер НОМЕР_3, рік випуску 2003, що знаходяться на праві господарського відання КП “Комунальні послуги”. З КП “Комунальні послуги” стягнуто на користь Державного бюджету 1 015,08 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач 3 оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення по суті спору місцевим судом не взято до уваги, що згідно наданих суду свідоцтв реєстрації транспортних засобів власниками останніх є КП “Комунальні послуги”. Прилуцькою радою не надано доказів набуття нею права власності на автомобілі. Крім цього, місцевим судом невірно застосовано ч. 4 ст. 78 ГК України, згідно якої з моменту здійснення внеску до статутного фонду (капіталу) комунального підприємства власником майна є підприємство, яке несе відповідальність за заподіяні ним збитки, в т.ч за рахунок такого майна, тощо.

В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю за наведених в скарзі підстав.

Представник позивача та відповідача 2 доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне та обґрунтоване залишити без змін.

Представники прокуратури, відповідача 1 та третьої особи в жодне судове засідання не зявились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належно, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали, отже апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2, 3, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 23.07.2010 р. Прокурор в інтересах держави в особі Прилуцької ради звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до СПД ОСОБА_2, КП “Комунальні послуги”, СПД ОСОБА_1 про визнання за територіальною громадою міста Прилуки в особі Прилуцької ради права власності та звільнення з-під арешту автомобілів: ЗІ-130 75-54 ЧНЛ, рік випуску 1973, залишковою вартістю 11 999,08 грн.; ЗІ-1300 80-20ЧНН, рік випуску 1980, залишковою вартістю 2 617,64 грн.; ЗІЛ МДК-130 073-45 ЧНН, рік випуску 2003, залишковою вартістю 78 391,71 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що постановою від 02.07.2010 р. головного державного виконавця державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чайки В.П. неправомірно накладено арешт на згадані автомобілі, оскільки вони є власністю Прилуцької ради на підставі закону та положень Статуту КП “Комунальні послуги” й знаходяться у останнього на праві користування, тощо.

Відповідач 1 відзиву на позов не надав, проте в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідач 2 в відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги прокурора, просив позов задовольнити.

Позиція відповідача 3 по справі викладена в відзиві на позовну заяву відповідає доводам апеляційної скарги.

Третя особа просила здійснити розгляд за її відсутності.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на ст. 327 ЦК України, згідно якої у комунальній власності є майно, в тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Право комунальної власності може здійснюватись і через комунальні підприємства, установи та організації. Правове регулювання відносин щодо майна комунального унітарного підприємства відбувається на підставі ст. 78 ГК України, згідно якої комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно до положень Статуту КП “Комунальні послуги” Прилуцької міської ради Чернігівської області, зареєстрованого державним реєстратором Прилуцької міської ради 01.07.2010 р. за № 10621050015000187, відповідач 2 є комунальним підприємством, засновником та власником майна якого є територіальна громада м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради (п. 1.1., п. 1.3. Статуту).

Як визначено ч.1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

У відповідності до наведених норм закону, п. 5.2. Статуту КП “Комунальні послуги” майно підприємства, в тому числі внесене в його статутний фонд, перебуває у комунальній власності та є власністю територіальної громади міста Прилуки. Майно підприємства закріплюється за підприємством на праві користування.

До складу майна КП “Комунальні послуги” входять автомобілі: автомобіль ЗІЛ - 130 75-54 ЧНЛ рік випуску 1973, залишковою вартістю 11999,08 грн., автомобіль ЗІЛ ММЗ 4502 з газовою установкою 80-20 ЧНН рік випуску 1980, залишковою вартістю 2617,64 грн., автомобіль ЗІЛ 433362 НОМЕР_3 рік випуску 2003, залишковою вартістю 78391,71 грн..Балансова залишкова вартість автомобілів підтверджується довідкою КП “Комунальні послуги” № 267 від 25.06.2010 р..

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення виконкому Прилуцької міської ради “Про передачу майна” № 234 від 16.04.2002 р. в процесі реформування КП “Комунальник” затверджено акти прийому передачі майна з балансу КП “Комунальник” на баланс КП “Ритуальні послуги”, дозволено передачу майна з балансу КП “Комунальник” на баланс КП “Ритуальні послуги”. Згідно переліку майна, яке передається з балансу КП “Комунальник” на баланс КП “Ритуальні послуги” і є додатком до рішення виконкому Прилуцької міської ради № 234 від 16.04.2002 р., в переліку майна зазначено автомобілі ЗІЛ 130, 1973 р. випуску, державний НОМЕР_4 та ЗІЛ 130, 1980 р. випуску, державний НОМЕР_2.

За рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 284 від 14.05.2002 р. КП “Ритуальні послуги” перейменовано у КП “Комунальні послуги”.

Автомобіль ЗІЛ 433362 державний номер НОМЕР_3 рік випуску 2003 був придбаний КП “Комунальні послуги” за рахунок бюджетних коштів Прилуцької міської ради згідно рішення Прилуцької міської ради від 22.01.2004 р. (13 сесія 24 скликання) “Про використання вільного залишку коштів міського бюджету станом на 01.01.2004 р.” та листа дозволу Управління житлово комунального господарства Прилуцької міської ради № 4 від 26.01.2004 р. на використання КП “Комунальні послуги” суми 139 300 грн. для придбання автомобіля ЗІЛ згідно рішення Прилуцької міської ради від 22.01.2004 р.

Автомобіль ЗІЛ 433362 державний номер НОМЕР_3 рік випуску 2003 знаходиться на балансі КП “Комунальні послуги” залишковою вартістю 78 391,71 грн. згідно довідки КП “Комунальні послуги” № 267 від 25.06.2010 р.

Державна реєстрація спірних автомобілів з видачею свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу проведена за КП “Комунальні послуги”, яке ними володіє, користується і розпоряджається (з обмеженням правомочності розпорядження) на праві господарського відання.

З огляду на наведене, автомобіль ЗІЛ 130, реєстраційний НОМЕР_4 рік випуску 1973, автомобіль ЗІЛ ММЗ 4502 з газовою установкою, реєстраційний НОМЕР_2 рік випуску 1980, автомобіль ЗІЛ 433362, реєстраційний номер НОМЕР_3 рік випуску 2003 є власністю територіальної громади м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради.

Постановами головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції від 02.07.2010 р. про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на все майно, що належить КП “Комунальні послуги”. Таким чином, на думку місцевого суду, зцими постановами ДВС неправомірно накладено арешт на спірні автомобілі, які фактично є власністю територіальної громади м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 р. (з відповідними змінами) (далі Закон № 606) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

З огляду на наведене, місцевий суд вважав, що позовні вимоги прокурора про визнання права власності на спірні автомобілі за Прилуцькою радою та звільнення їх з-під арешту підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню, тощо.

Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду за таких обставин.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Прилуцької ради про визнання права власності на вищезгадані автомобілі за територіальною громадою міста Прилуки.

Як вище згадувалось, згідно ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, в тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи (ч. 3 ст. 8 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно ч. 3 ст. 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою (ч. 4 ст. 78 ГК України).

Як вбачається з п. 5.2. Статуту КП “Комунальні послуги” (в редакції зареєстрованій 01.07.2010 р.) майно підприємства, в тому числі внесене в його статутний фонд, перебуває у комунальній власності та є власністю територіальної громади міста Прилуки. Майно підприємства закріплюється за підприємством на праві користування.

Таким чином, вищенаведеними нормами законодавства та Статутом КП “Комунальні послуги” закріплено положення щодо належності майна даного підприємства територіальній громади міста Прилуки. Законом передбачено передачу майна комунальним підприємствам на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Оскільки закріплення за підприємством на праві користування чинним законодавством не передбачено, тому з врахуванням попередньої редакції Статуту КП “Комунальні послуги” (зареєстровано 22.09.2009 р.), зокрема п. 5.2, апеляційний суд вважає, що майно перебуває у комунальній власності та є власністю територіальної громади міста Прилуки й закріплено за КП “Комунальні послуги” на праві господарського відання.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Прокурором в позовній заяві не зазначено і не обґрунтовано обставин, які б наводили в чому полягало порушення, оспорення чи невизнання права власності територіальної громади міста Прилуки відповідачами і зокрема, КП “Комунальні послуги”. Вимоги апеляційного суду про зобовязання прокурора нормативно обґрунтувати підстави подачі позову про визнання права власності за територіальною громадою міста Прилуки в особі Прилуцької міської ради на відповідне майно за наявності п. 5.2 Статуту КП “Комунальні послуги”, а також щодо наявності фактів порушень відповідачами прав чи охоронюваного законом інтересу позивача в розумінні ст. 1 ГПК України, прокурором залишено без виконання.

З огляду на вищенаведене, апеляційний суд вважає ці позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Крім цього, згідно ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999 р. (з відповідними змінами) (далі Закон № 606) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Отже наведене положення закону передбачає наявність права у третьої особи на майно, яке її належить, і на яке помилково було накладено арешт, як на належне боржнику.

Як вбачається з матеріалів справи постановами ДВС від 02.07.2010 р. відкрито виконавче провадження по виконанню наказів № 20/145 від 01.07.2010 р. та № 17/127/12 від 01.07.2010 р. й одночасно накладено арешт на майно КП “Комунальні послуги”. Як встановлено апеляційним судом за наявними матеріалами справи акт опису майна не складався.

Згадані постанови, як і дії органу ДВС оскаржено в судовому порядку не було, що підтверджено листом ВДВС № 03-40/18688 від 08.11.2010 р. та поясненнями представників позивача та відповідачів 2, 3 в судовому засіданні апеляційної інстанції. Таким чином, апеляційним судом встановлено, що постанови є чинними та прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема Закону № 606.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні належні докази перебування автомобілів : ЗІ-130 75-54 ЧНЛ, рік випуску 1973, залишковою вартістю 11 999,08 грн.; ЗІ-1300 80-20ЧНН, рік випуску 1980, залишковою вартістю 2 617,64 грн.; ЗІЛ МДК-130 073-45 ЧНН, рік випуску 2003, залишковою вартістю 78 391,71 грн. на балансі КП “Комунальні послуги”.

Посилання місцевого суду на те, що на підставі рішення виконкому Прилуцької міської ради “Про передачу майна” № 234 від 16.04.2002 р. в процесі реформування КП “Комунальник” затверджено акти прийомупередачі майна з балансу КП “Комунальник” на баланс КП “Ритуальні послуги”, дозволено передачу майна з балансу КП “Комунальник” на баланс КП “Ритуальні послуги”, а згідно додатку до цього рішення -Переліку майна, яке передається з балансу КП “Комунальник” на баланс КП “Ритуальні послуги” (рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради № 284 від 14.05.2002 р. КП “Ритуальні послуги” перейменовано у КП “Комунальні послуги”) передано автомобілі ЗІЛ 130, 1973 р. випуску, державний НОМЕР_4 та ЗІЛ 130, 1980 р. випуску, державний НОМЕР_2, апеляційний суд вважає помилковими, адже вищезгаданий Перелік містить лише один автомобіль ЗІЛ 130, 1980 р. випуску, державний НОМЕР_2. Стосовно двох інших автомобілів, то належних доказів їх передачі в господарське відання КП “Комунальні послуги” матеріали справи не містять, не надано таких позивачем й на вимогу апеляційного суду. Крім цього, згідно рішення Прилуцької ради № 2 від 29.04.2010 р. зменшено статутний фонд відповідача 2 та згадані автомобілі передано на баланс КП “Послуга”.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що підстави для звільнення зпід арешту майна - вищезгаданих автомобілів КП “Комунальні послуги”, яке перебуває в останнього на праві господарського відання відсутні.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові повністю.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити, рішення господарського суду Чернігівської області від 09.09.2010 р. по справі № 7/97 скасувати.

Прийняти нове рішення: в позові Прилуцького міжрайонного прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, Комунального підприємства “Комунальні послуги”, Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту відмовити повністю.

Стягнути з Прилуцької міської ради (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул.. Незалежності, 82, код ЄДРПОУ 24842867, р/р 35415019000769 в УДК ГУДКУ в Чернігівській області, м. Прилуки, МФО 853592) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р НОМЕР_5 в Укрсоцбанк, МФО 35014) 507 (пятсот сім) грн. 54 коп. держмита, сплаченого за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Матеріали справи № 7/97 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді

18.11.10 (відправлено)