Вирок № 125268945, 19.02.2025, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/983/24

Номер провадження 1-кп/298/64/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний матеріали кримінального провадження №12024071070000071, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28.03.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стужиця Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, що на утриманні має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог ст. ст. 13, 66 Конституції України, ст.ст.7, 67, 69 Лісового кодексу України, ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, незаконно, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом, виданим уповноваженим органом, у період з близько 15 год. 00 хв. до близько 20 год. 00 хв. 27.03.2024, перебуваючи в лісовому масиві неподалік с. Стужиця Ужгородського району Закарпатської області, в кварталі 5 виділі 12 Жорнавського ПНДВ Ужанського НПП (урочище Жидувський), що являється охоронюваною територією природно-заповідного фонду, шляхом повного відокремлення стовбура дерева від кореня до ступеня припинення росту у спосіб спилювання, за допомогою бензопили «Sturm GC 99458», здійснив незаконну порубку на пні 10 дерев породи «Смерека» (з діаметрами пнів у корі біля шийки кореня 14 см., 14 см., 14 см., 14 см., 15 см., 15 см., 16 см., 16 см., 17 см., 12 см.), чим спричинив навколишньому природному середовищу, в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів, майнову шкоду на загальну суму 75 041,4 гривень, яка відповідно до примітки до ст. 246 КК України, є істотною шкодою.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 246 КК України, яке полягає в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду на території природо-заповідного фонду.

До початку підготовчого судового засідання 19 лютого 2025 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024071070000071 від 28.03.2024, та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості, укладену 19.02.2025 між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , підтвердив в суді, що обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав обвинувачення в повному обсязі та погодився на призначення вказаного в угоді покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому обумовлену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому роз`яснено судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити мінімальний іспитовий строк.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого та наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості, зазначивши, що така укладена добровільно, просив угоду затвердити та призначити ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання та застосувати до обвинуваченого мінімальний іспитовий строк.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні проти затвердження угоди про визнння винуватості не заперечив, вказавши, що така може бути затверджена.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Так, відповідно до ст. 468 КПК України передбачено можливість у кримінальному провадженні укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

На підставі пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Дане кримінальне правопорушення є тяжким злочином.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зі змісту угоди вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження, обвинувачений беззастережно у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненому діянні.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена і його дії вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у лісах, що заподіяло істотну шкоду на території природо-заповідного фонду.

Також сторонами визначено узгоджене ними покарання за ч. 3 ст. 246 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. Крім того, сторонами узгоджено застосування до ОСОБА_4 звільнення від покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України із покладенням на нього обов`язків відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

В угоді зазначено, що вищевказаним кримінальним правопорушенням завдано шкоду в розмірі 75041, 40 грн., які ОСОБА_4 зобов`язався відшкодувати впродовж шести місяців з моменту вступу вироку в законну силу.

За змістом угоди до речових доказів, на які ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01.04.2024 накладено арешт, а саме: трактор червоного кольору без маркувальних та номерних позначень; причіп без номерних позначень; деревину породи «смерека» у кількості 15 шт., загальною кубомасою близько 0,5 м. куб.; бензопилу марки «Sturm GC 99458», слід відповідно до ст. 96-1 КК України застосувати спеціальну конфіскацію.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст обвинуваченому яких роз`яснено.

Судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання визначена в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 246 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням наявності обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутності обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України. Підстав неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань не встановлено.

Відтак, підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених в ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який є одруженим, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, тимчасово не працюює, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, враховуючи, що в судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги, передбачені в ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання та встановити йому мінімальний іспитовий строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Питання долі речових доказів між обвинуваченим та прокурором узгоджено у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Відповідно до п. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:

- гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);

- гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

- гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.

Враховуючи наведене суд застосовує щодо речових доказів справі, а саме знаряддя вчинення кримінального правопорушення та незаконно зрубаної деревини, спеціальну конфіскацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відтак судові витрати у зв`язку з проведенням судової експертизи в розмірі 3029,12 грн., що підтверджено довідкою про витрати на проведення економічної експертизи від 18.04.2024 № СЕ/19/107-24/3951-ЕК у вказаному кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314, 368 - 370, 371, 374, 376, 473 - 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 лютого 2025 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024071070000071 від 28.03.2024, та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на засудженого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на засудженого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Процесуальні витрати в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 12 коп. за проведення судової експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 01.04.2024 по справі № 298/641/24 (провадження № 1-кс/298/55/224), скасувати.

Речові докази у справі:

- деревину загальною кубомасою 0,5 м. куб. породи «Смерека», у кількості 15 штук, з яких 3 шт. по 10 м., 6 штук по 6 м. та 6 шт. по 3 м., передані на відповідальне зберігання інспектору з охорони ПФЗ І категорії Жорнавського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_7 , конфіскувати у власність держави;

- трактор червоного кольору без маркувальних та номерних позначень, переданий на відповідальне зберігання інспектору з охорони ПФЗ І категорії Жорнавського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_7 , конфіскувати у власність держави;

- причіп без номерних позначень, передані на відповідальне зберігання інспектору з охорони ПФЗ І категорії Жорнавського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_7 , конфіскувати у власність держави;

- бензопилу марки «Sturm GC 99458» конфіскувати у власність держави.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча ОСОБА_1