Рішення № 12526500, 15.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.09 Справа№ 19/229

За позовом: ВАТ “Концерн Хлібпром”, м. Львів;

До Відповідача: ФОП ОСОБА_1, м. Соснівка, Львівської обл.;

Про: стягнення 15675,54 грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: Сало Ю.В.- предст. (дов. б/н від 01.11.2009р.);

Відповідача: не зявився;

Позивачу, який взяв участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ВАТ “Концерн Хлібпром”, м. Львів до Відповідача ФОП ОСОБА_1, м. Соснівка, Львівської обл. про стягнення 15675,54грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 27.10.2009р. судом порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до судового розгляду на 26.11.2009р.

В судове засідання 26.11.2009р. Представник Позивача зявився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.Від здійснення технічного запису судового процесу Позивач відмовився. Ухвалою суду від 26.11.2009р. розгляд справи відкладено на 15.12.2009р. з підстав, викладених в ухвалі.

В судове засідання 15.12.2009р. Представник Позивача зявився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив стягнути з Відповідача 15675,54грн. - основного боргу та покласти на нього судові витрати.

Відповідач в судові засідання двічі не зявився, про причини неявки не повідомляв, вимог ухвал суду не виконав, відзиву та документів, витребовуваних ухвалами суду не подав, правом на захист своїх інтересів не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання (ухвали надсилались на адресу Відповідача рекомендованим листом).

Суд, оглянувши подані Позивачем докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до висновку про те, що у справі достатньо доказів для розгляду справи без участі представника Відповідача.

Справа розглядається, згідно із вимогами ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

за період з 12 серпня 2008 року по 07 жовтня 2008 року ВАТ “Концерн Хлібпром” поставив, а фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 прийнто хлібобулочну продукцію на суму 16043,45грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними на перевезення продукції.

Відтак, у Відповідача виникло зобовязання щодо оплати продукції.

Своє зобовязання по оплаті за одержану продукцію Відповідач виконав частково, таким чином утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем у розмірі 15675,54грн.

Позивачем 05.10.2009р. надіслано Відповідачу вимогу оплатити суму заборгованості у розмірі 15675,54 грн., яка Відповідачем залишена без задоволення та відповіді.

Оскільки на момент подання позову відповідачем не сплачено суми заборгованості - Позивач звернувся до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення Позивача, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усі заходи, необхідні для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що сума заборгованості за одержану хлібобулочну продукцію у розмірі 15675,54 грн. підлягає стягненню.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив.

Судові витрати, а саме, по сплаті державного мита на суму 156,76 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00грн., згідно із ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача у повному обсязі.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 82, 84, 85 ГПК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 627 ЦК України

суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Концерн Хлібпром” (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2; код ЄДРПОУ 05511001; п/р 26002201301928 в ЗАТ “ОТП Банк” в м. Київ, МФО 300528) 15675,54грн.- боргу, а також 156,76грн. - витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя