Рішення № 12526365, 24.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.10                                                                                           Справа№ 14/76

За позовом Міського комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», м. Кам»янка-Бузька, Львівської області

до відповідача: Кам»янка-Бузької міської ради, м. Кам»янка-Бузька, Львівської області

Про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 139226,20 грн, різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обгрунтованими витратами на їх виробництво за перше півріччя 2008 року.

суддя С.Б.Кітаєва

                                                                                 при секретарі Хороз І.Б.

За участю представників:

від позивача: не з»явився

від відповідача: Карпій Р.М. –представник (довіреність №10 від 14.01.2010 р)

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України представнику відповідача роз»яснено. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області подано позов Міським комунальним підприємством «Управління житлово-комунального господарства», м. Кам»янка-Бузька, Львівської області, до Кам»янка-Бузької міської ради, м. Кам»янка-Бузька, Львівської області про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 139226,20 грн, різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за перше півріччя 2008 року.

Ухвалою від 03.04.2009 року (суддя Кітаєва С.Б.) порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду на 26.05.2009 року.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 25.05.2009 року , у зв”язку із перебуванням судді Кітаєвої С.Б. у відпустці, справа №14/76 передана для розгляду судді Деркач Ю.Б.

В судовому засіданні 26.05.09 р розгляд справи відкладався на 18.06.09 р.

Розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 29.05.09 р , у зв”язку із виходом судді Кітаєвої С.Б. з відпустки, справа №14/76 повернута для розгляду судді Кітаєвій С.Б.

З підстав зазначених в ухвалі від 18.06.09 р розгляд справи відкладався на 29.07.09 р на 12 год.30 хв .

З мотивів, наведених в ухвалі від 29.07.2009 року провадження у даній справі було зупинено до вирішення пов»язаної із нею справи за №4/171.

З мотивів, наведених в ухвалі від 29.10.10 р поновлено провадження у справі № 14/76 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24.11.2010 року. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі.

22.11.10 р в канцелярію суду поступила від позивача телеграма про відкладення розгляду справи на грудень місяць , у зв»язку із відсутністю юриста.

23.11.10 р в канцелярію суду поступило від відповідача клопотання за №1257 від 18.11.2010 року, у якому повідомлено про те, що господарський суд Львівської області 20.10.2009 року прийняв рішення у справі №9/159(4/171), відповідно до якого у задоволенні позову Міського комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»до Кам»янка-Букзької міської ради про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 114884,40 грн, різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за 2-е півріччя 2007 року, відмовлено повністю. Повідомляє, що вказане рішення господарського суду Львівської області від 20.10.2009 року по справі №9/159(4/171) позивачем не оскаржувалось та набрало законної сили, у порядку визначеному ст.85 ГПК України. Одночасно у зазначеному клопотанні відповідач повідомив суд про те, що позивачем не заявлялись у встановленому законом порядку вимоги про визнання неправомірними дії чи бездіяльності Кам»янка-Бузької міської ради щодо перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги. Просить у позові відмовити. До клопотання долучено копію рішення господарського суду Львівської області від 20.10.2009 року по справі №9/159(4/171).

В судове засідання 24.11.2010 року забезпечив явку повноважного представника лише відповідач.

В судовому засіданні представника відповідача ознайомлено зі змістом телеграми позивача, у якій останній просить відкласти розгляд справи на грудень місяць 2010 року. Представник відповідача проти відкладення розгляду справи заперечує, оскільки вважає що у позивача було достатньо часу на укладення договору про надання юрпослуг позивачу у даній справі та з тих підстав, що позивачем не було представлено будь-яких додаткових доказів по справі (заперечення проти відкладення розгляду справи представник відповідача висловив письмово, на звороті зазначеної телеграми).

Розглянувши клопотання позивача у телеграмі про відкладення розгляду справи, вислухавши заперечення представника відповідача проти задоволення цього клопотання, господарський суд, з урахуванням обставин даної конкретної справи, враховуючи положення ч.1 ст.69 ГПК України та відсутність клопотання від будь-якої із сторін ( в т.ч. від позивача) про продовження строків вирішення спору (ч.3 ст.69 ГПК) не вбачає підстав та можливості для відкладення розгляду справи за клопотанням позивача, згідно надісланої телеграми. При цьому суд також виходить з того, що позивач, як учасник судового процесу, у зв»язку із обставинами які наводить у телеграмі ( відсутність юриста) не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь в судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов»язаних з ним трудовими відносинами. Окрім того, судом взято до уваги також і ту обставину, що додаткових доказів до справи позивач не подав і про наміри подати такі додаткові докази до справи не покликається у надісланій до суду телеграмі.

Відтак, розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, висловлене у телеграмі, заслухавши доводи представника відповідача щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи,виходячи із обставин даної конкретної справи,суд приходить до висновку розглядати дану справу при відсутності представника позивача, який був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, представники позивача, які приймали участь у попередніх судових засіданнях, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовільнити, стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 139226,92 грн., різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за 1-ге півріччя 2008 року та судові витрати, частково виконали ухвалу суду від 26.05.09 р., подали письмові спростування на відзив відповідача, не надали суду жодних доказів про прийняття відповідачем рішення (ухвали тощо) на звернення позивача до відповідача за № 344 від 23.07.2007р. про затвердження нових економічно обґрунтованих розрахункових тарифів станом на січень 2008 року з метою передбачення в міському бюджеті на 2008р. коштів для покриття збитків внаслідок дії збиткового тарифу за 2006р. Окрім того , позивачем не подано належних та допустимих доказів того, що ним у встановленому законом порядку заявлялись вимоги про визнання неправомірними дій чи бездіяльності Кам»янка-Бузької міської ради щодо перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги, в т.ч. , що такі дії (бездіяльність) відповідача були визнані неправомірними, не підтверджено протиправність поведінки відповідача та наявність зв»язку між такою протиправною поведінкою відповідача та збитками, не поджано письмового, уточненого та обґрунтованого з посиланням на норми чинного законодавства, розрахунок заявленої до стягнення суми та не обґрунтовано відповідність наданих розрахунків порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р №560.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив, просить в позові відмовити повністю, в судовому засіданні пояснив, що затвердження нових економічно обґрунтованих розрахункових тарифів станом на січень 2008 року з метою передбачення в міському бюджеті на 2008р. коштів, в т.ч. для покриття збитків внаслідок дії збиткового тарифу за 2006р., відноситься до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, а Кам”янка-Бузька міська рада, згідно звернення позивача від 23.07.2007р. за № 344, протягом 2007-2008р., жодних рішень не приймала, а тому немає законних підстав стверджувати про затвердження відповідачем тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, а відповідно про обов»язок відповідача відшкодувати з відповідного місцевого бюджету різницю між затвердженим розміром тарифів на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Відповідач повідомив про те, що позивачем не заявлялись у встановленому законом порядку вимоги про визнання неправомірними дії чи бездіяльності Кам»янка-Бузької міськох ради щодо перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги. Рішення Виконавчого комітету Кам»янка-Бузької міської ради від 28.11.2006 р №338, яким затверджено тарифи є чинним; вважає, що позивач перш ніж звертатися до господарського суду з позовом про стягнення коштів в сумі 139226,20 грн повинен був скасувати рішення виконавчого комітету Кам»янка-Бузької міської ради від 28.11.2006 р №338, яким затверджено тарифи, та зобов»язати відповідача прийняти рішення або вчинити певні дії, зокрема заявити вимоги про визнання неправомірними дій чи бездіяльності Кам»янка-Бузької міської ради щодо перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги, обґрунтувати наявність зв»язку між протиправною поведінкою відповідача ( якщо така мала місце) та збитками, однак позивач таких дій не вчинив, а в матеріалах справи такі докази відсутні, вважає позовні вимоги позивача передчасними, а тому з підстав наведених у відзиві, наданих суду поясненнях в засіданні, про які йдеться вище, просить у позові відмовити повністю.

В ході розгляду справи по суті встановлено:

Позивач (Міське комунальне підприємство “Управління житлово-комунального господарства”) є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 22358311, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацвію юридичної особи Серія А00 №337294, Довідкою АБ № 092058 з Управління статистики у Кам”янка-Бузькому районі, Статутом, який зареєстровано в установленному законом порядку . Відповідно до п.1.1 Статуту позивача –Кам»янка-Бузьке міське комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства»м.Кам»янка-Бузька, створене ухвалою Кам»янка-Бузької міської ради №25 від 30.04.98 р (надалі власник) і підпорядковане виконкому міської ради.( копії зазначених документів долучено до матеріалів справи).

Позивач звернувся з позовом до Кам”янка-Бузької міської ради, про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 139226,92 грн., різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за 1-ге півріччя 2008 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням виконавчого комітету Кам”янка –Бузької міської ради № 338 від 28.11.2006р. “Про затвердження розміру тарифів квартирної плати по МКП “УЖКГ”м. Кам”янка-Бузька”були затверджені розміри тарифів квартирної плати по житловому фонду ( п. 1 Рішення) та зобов”язано МКП “УЖКГ”м. Кам”янка-Бузька ввести в дію розмір нових тарифів квартирної плати (п. 2 Рішення).

Як стверджує позивач у позовній заяві, дані тарифи розраховано відповідно до вимог постанови КМ України № 560 від 12.07.2005р. “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій”.

Однак, як стверджує позивач у позові, в подальшому виявилося, що розмір тарифів на житлово-комунальні послуги, які затверджено відповідачем є нижчим від економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, що підтверджує розрахунками: 1) Доходи підприємства у першому півріччі 2008 року на суму 219239,57 грн. та 2) Видатками підприємства у першому півріччі 2008р. –на суму 358466,49 грн. .

Відтак, вважає різницю між видатками підприємства у першому півріччі 2008р. та доходами підприємства у цей же період, збитками від тарифу на суму 139226,92 грн та просить їх стягнути з відповідача на користь позивача. Розрахунок : 339980,05-219239,57+7499,60+10986,84=139226,92 грн (а.с.32-33).

Підставою для стягнення зазначених коштів, позивач посилається на те, що він звертався до відповідача 23.07.2007р. листом за № 344, з доданими до нього економічними обґрунтуваннями, про затвердження нових розрахункових тарифів станом на 01.01.2008р., а також у цьому листі позивач просив міську раду, у випадку не затвердження нових тарифів, передбачити в міському бюджеті на 2008 рік кошти, для покриття збитків внаслідок дії збиткового тарифу.

Зазначений лист № 344 від 23.07.2007р. був залишений відповідачем без реагування.

04.07.2008 року підприємство подало до відповідача на затвердження розроблені та економічно обґрунтовані нові тарифи ( лист №525 від 04.07.08 р додається).

Оскільки нові тарифи, які були направлені відповідачу, останнім не були затверджені, 14.10.2008 року за №774 позивачем була направлена відповідачу претензія про відшкодування різниці між фактичними витратами та діючим тарифом на житлово-комуннальні послуги в сумі 139226,92 грн. Однак зазначена претензія, як стверджує позивач, була залишена відповідачем без відповіді.

Позивач стверджує, що відповідачем позивачу заподіяно збитки унаслідок невиконання останнім обов”язку щодо затвердження нових тарифів на житлово-комунальні послуги у першому півріччі 2008 року, внаслідок чого, позивач, вимушений був надавати житлово-комунальні послуги за старими тарифами і зазнав збитків у сумі 139226,92 грн. (різниця між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво житлово-комунальних послуг), які підлягають відшкодуванню.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві, просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача, які були надані у попередніх судових засіданнях, та представника відповідача, оглянувши та дослідивши подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів даної справи, не заперечується ні позивачем, ні відповідачем, рішення Виконавчого комітету Кам”янка –Бузької міської ради № 338 від 28.11.2006р. “Про затвердження розміру тарифів квартирної плати по МКП “УЖКГ”м. Кам”янка-Бузька”, яким були затверджені розміри тарифів квартирної плати по житловому фонду та зобов”язано МКП “УЖКГ”м. Кам”янка-Бузька ввести в дію розмір нових тарифів квартирної плати, яким, як стверджує позивач, занижено розмір тарифів на житлово-комунальні послуги від економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво - не скасоване, не відмінене, не визнано недійсним та/або незаконним, тобто є чинним на час розгляду даної справи в господарському суді.

Відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України), місцеве самоврядування є правом територіальної громади –жителів села чи добровільного об”єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста –самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (частина перша статті 140 Конституції України).

Виходячи з цих конституційних положень у системному зв”язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 26 березня 2002 року визначив політико-правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов”язані передусім з життєдіяльністю громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України (пункти 4, 5 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 у справі про охорону трудових прав депутатів місцевих рад).

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого самоврядування, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов”язковими до виконання на відповідній території, зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов”язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144).

На основі цього положення Конституції України, в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”(№ 280/97-ВР –з наступними змінами і доповненнями) визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59 цього Закону, тобто приймають нормативні та ненормативні акти.

До нормативних актів належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб”єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001.

Виходячи із вищенаведеного, рішення виконавчого комітету Кам”янка –Бузької міської ради № 338 від 28.11.2006р. “Про затвердження розміру тарифів квартирної плати по МКП “УЖКГ”м. Кам”янка-Бузька”, яким були затверджені розміри тарифів квартирної плати по житловому фонду, яке не скасоване, не відмінене, не визнано незаконним, є обов”язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144).

Цивільним кодексом України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений чинним законодавством.

Частиною 2 статті 16 ЦК України, передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів.

В матеріалах даної справи відсутні, сторонами не надано належних та допустимих доказів, що рішення виконавчого комітету Кам”янка –Бузької міської ради № 338 від 28.11.2006р., яким, як стверджує позивач, затверджено занижені розміри тарифів на житлово-комунальні послуги порівняно з економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво у першому півріччі 2008 року, та завдано позивачу збитків в сумі 139226,92 грн, було предметом оскарження у суді, не надано доказів, що вказане рішення виконавчого комітету Кам”янка-Бузької міської ради визнано незаконним, недійсним з мотивів його невідповідності Конституції або законам України, тобто в судовому порядку ( ч. 6 ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”).

Як вбачається з судового рішення від 20.10.2009 року у справі №9/159(4/171) за позовом Міського комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», м.Кам»янка-Бузька, про стягнення з відповідача ( Кам»янка-Бузької міської ради) на користь позивача коштів в сумі 114884,40 грн різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за 2-е півріччя 2007 року, яким у задоволенні позову відмовлено позивачу повністю, суд в ході розгляду зазначеної справи та відповідно до наведеного ВГСУ у постанові від 02.07.2009р. у справі № 4/171, визнав за необхідне з”ясувати, чи заявлялися позивачем в установленному законом порядку вимоги про визнання неправомірними дій чи бездіяльності Кам”янка-Бузької міської ради щодо перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги, в т.ч. чи були визнані дії ради неправомірними.

В ході розгляду справи № 9/159(4/171) господарським судом було встановлено, що позивач звертався до господарського суду з позовом відшкодувати з місцевого бюджету різниці між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за друге півріччя 2007р. (справа № 6/107А), та заявою у справі № 6/107А, про уточнення позовних вимог про визнання неправомірними дій посадових осіб суб”єкта владних повноважень –Кам”янка-Бузької міської ради, про відмову у відшкодуванні з місцевого бюджету на користь позивача коштів 114884,40 грн., різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за 2-ге півріччя 2007 року та зобов”язати відповідача, протягом місяця, після набрання чинності постанови суду, прийняти рішення, через ВДК у Кам”янка-Бузькому районі, про відшкодування з місцевого бюджету на користь МКП “УЖКГ”коштів в сумі 114884,40 грн.

За наслідками розгляду справи № 6/107А, господарським судом Львівської області постановлено ухвалу від 13.10.2008р. у справі № 6/104 А, якою відповідно до статей 157, 165 КАС України, закрито провадження у справі.

Ухвала господарського суду Львівської області від 13.10.2008р. у справі № 6/107 А набрала законної сили відповідно до статті 254 КАС України, а відповідно до статті 124 Конституції України, є обов”язковою до виконання на всій території України. .

Станом на час розгляду даної справи, ні позивачем, ні відповідачем не надано суду жодних доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що позивачем в установленному законом порядку, заявлялися вимоги про визнання неправомірними дій чи бездіяльності Кам”янка-Бузької міської ради, виконавчого комітету цієї ради, та/або визнавалися неправомірними дії чи бездіяльність посадових осіб органу місцевого самоврядування щодо перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги.

Не надано доказів, що позивачем в установленному законом порядку, заявлялися вимоги про: зобов”язати відповідача –суб”єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Дії чи бездіяльність Кам”янка-Бузької міської ради, її органів, та/або дії чи бездіяльність посадових осіб органу місцевого самоврядування (Кам”янка-Бузької міської ради) щодо перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги, станом на час розгляду даної справи в господарському суді - не визнані неправомірними. Доказів зворотнього суду не надано.

Закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування.

В Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ради (стаття 25, частина 4 статті 59).

В інших положеннях Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”також визначено право ради скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни, про що зазначено, зокрема у пункті 36 частини першої статті 26, пунктах 23, 24, 28, 29, 35 частини першої статті 26 Закону.

В Основному Закону України передбачено право направляти письмові звернення або особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, які зобов”язані розглянути звернення (стаття 40).

Так, Законом України “Про звернення громадян”встановлено право органів місцевого самоврядування скасовувати або змінювати оскаржувані рішення (абзац п”ятий частини першої статті 19).

Аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право самостійно вирішувати питання місцевого самоврядування шляхом прийняття рішень, що є обов”язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб”єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування (Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зр.).

Можливість широкого застосування судової форми захисту грунтується, насамперед, на положеннях ст.ст. 55, 124 Конституції України, рішень Конституційного Суду України щодо тлумачень положень ч. 1 та ч. 2 ст. 55 Конституції України та постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”від 01.11. 1996 року № 9. Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.

Тобто в силу положень цивільного законодавства предметом судового розгляду та вирішення можуть бути будь-які правовідносини, включаючи ті правовідносини, підстави виникнення, зміни та припинення яких передбачені правовими нормами, так і не передбачені ними, але в силу загальнодозвільного принципу регулювання приватноправових відносин породжують правові наслідки.

Окрім загального конституційного права на судовий захист цивільним законодавством передбачаються і конкретні спеціальні норми, які передбачають можливість звернення до суду особи, яка вважає свої права порушеними, невизнаними чи оспореними.

У разі виявлення порушень, на які посилається позивач у позовній заяві –заподіяння збитків унаслідок невиконання відповідачем обов”язку щодо затвердження нових тарифів на житлово-комунальні послуги у першому півріччі 2008 року, внаслідок чого позивач вимушений був надавати житлово-комунальні послуги за старими тарифами і зазнав збитків у сумі 139226,92 грн (різниця між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво житлово-комунальних послуг), особа, яка вважає, що її право та інтереси порушені, має право на судовий захист, відповідно до статті 16 ЦК України.

Цивільним кодексом України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений чинним законодавством.

Окрім того, як встановлено рішенням господарського суду від 20.10.2009 року у справі №9/159(4/171) предметом розгляду якої була вимога поро стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 114884,40 грн, різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за 2-е півріччя 2007 року (тобто за період, що є попереднім до періоду який досліджується у даній справі) , станом на час розгляду даної справи, Виконавчим комітетом Кам”янка-Бузької міської ради прийнято рішення № 1 від 29.01.2009 року “Про затвердження розміру тарифів на послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій МКП “УЖКГ”м. Кам”янка-Бузька”.

Як випливає із вступної частини цього рішення, воно прийнято на підставі листа МКП “УЖКГ”м. Кам”янка-Бузька від 07.12.2008р. № 871, з урахуванням погодження Львівського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 08.12.2008р. № 13/04-2263.

Зазначеним рішенням Виконавчого комітету Кам”янка-Бузької міської ради № 1 від 29.01.2009р. вирішено, затвердити перелік послуг, які надаються на підставі укладених договорів (додаток № 1) (п.п. 1.1. п. 1 рішення), тарифи на послуги з утримання житлових будинків та прибудинкових територій по комунальному житловому фонду індивідуально по кожному будинку окремо (додаток № 2), які надаються МКП “УЖКГ”м. Кам”янка-бузька (п.п. 1.2. п. 1 Рішення), перелік послуг з утримання будинків в прибудинкових територій, які можуть надаватися комунальними підприємствами за додатково укладеними договорами з фізичними та юридичними особами і оплачуються за фактично виконані роботи (п.п. 1.3. п. 1. Рішення).

Зобов”язано МКП “УЖКГ”забезпечити розміщення даного рішення у засобах масової інформації (п. 2 Рішення) та рекомендувати мешканцям будинків створити об”єднання співвласників багатоквартирних будинків (п. 3 рішення).

Судом у справі №9/159(4/171) проведено аналіз рішення Виконавчого комітету Кам”янка-Бузької міської ради № 1 від 29.01.2009 року та встановлено, що цим рішенням не скасовано, не відмінено рішення Виконавчого комітету даної ради за № 338 від 28.11.2006р., жодним пунктом рішення виконавчого комітету Кам”янка-Бузької міської ради № 1 від 29.01.2009р. не вирішено питання щодо відшкодування коштів в сумі 114884,40 грн. (різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за 2-ге півріччя 2007 року), як і відсутні посилання на те, що даним рішенням № 1 від 29.01.2009р., взято до уваги та вирішуються клопотання позивача згідно листа за № 344 від 23.07.2007 року, листа позивача від 02.01.2008р. за № 01, претензія позивача за № 145 від 20.02.2008 року з вимогою про відшкодування різниці між фактичними витратами та діючим тарифом на житлово-комунальні послуги в сумі 114,9 тис. грн

При розгляді даної справи суду не надано доказів того, що виконавчим комітетом Кам»янка-Бузької міської ради було прийнято рішення, яким скасовано, відмінено рішення за №338 від 28.11.2006 року; яким би було вирішено питання щодо відшкодування коштів в сумі 139226,92 грн (різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за 1-ге півріччя 2008 року), яким би було взято до уваги та вирішувалось клопотання позивача згідно листа за № 344 від 23.07.2007 року, претензія позивача за № 774 від 14.10.2008 року з вимогою про відшкодування різниці між фактичними витратами та діючим тарифом на житлово-комунальні послуги в сумі 139226,92 грн.

За загальними правилами про відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв”язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Досліджуючи зазначені обставини справи, судом встановлено, наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 7, 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”від 24.06.2004 р. № 1875 до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово- комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

За приписами ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”виконавці /виробники/ здійснюють розрахунки економічно —обґрунтованих витрат на виробництво житлово - комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов”язаний відшкодувати, з відповідного місцевого бюджету виконавцям /виробникам/ різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Видатки на відшкодування втрат підприємства, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.

МКП “УЖКГ”створений Кам'янка - Бузькою міською радою з метою забезпечення експлуатації житлового фонду, проведення ремонту житлових будинків, здійснення благоустрою міста, що вбачається зі змісту статуту позивача , копія якого знаходиться у справі.

За результатами розгляду листа МКП“УЖКГ”від 27.11.2006р. та розрахунку економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово- комунальних послуг, виконаного позивачем відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМ України від 12.07.2005 р. № 560, виконавчий комітет Кам'янка - Бузької міської ради рішенням від 28.11.2006 р. № 338 затвердив розміри тарифів квартирної плати по МКП “УЖКГ”, яке як зазначено вище у цьому рішенні, не скасовано, не відмінено, не визнано нечинним.

Тобто рішенням виконавчого комітету Кам'янка - Бузької міської ради від 28.11.2006 р. № 338 затверджено тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Отже, на дату прийняття названого рішення, виконавчий комітет не вирішував і не повинен був вирішувати питання про відшкодування з відповідного місцевого бюджету різниці між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Предметом даного спору є відшкодування з місцевого бюджету різниці між затвердженим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за перше півріччя 2008 р. у сумі 139226,92 грн.

В силу ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”від 24.06.2004 р. № 1875, обов'язок органу місцевого самоврядування відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям /виробникам/ різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг виникає лише у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Як встановлено в судовому засіданні, зазначено вище у цьому рішенні, встановлено господарським судом Львівської області у рішенні від 20.10.2009 року №9/159(4/171), не заперечується позивачем у позовній заяві, в 2007 - 2008 р. відповідач взагалі не приймав рішень про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги.

Дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування, дії чи бездіяльність посадових осіб Кам”янка-Бузької міської ради щодо неприйняття відповідних рішень на звернення позивача, ним в установленому порядку не оскаржувалися, не були предметом судового розгляду вимоги позивача про: зобов”язати суб”єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити дії, є чинним, не скасовано, не відмінено, не визнано незаконним Рішення виконавчого комітету Кам”янка-Бузької міської ради від 28.11.2006р. № 338 “Про затвердження розміру тарифів квартирної плати по МКП “УЖКГ”м. Кам”янка-Бузька”, за таких обставин, є недоведеними належними та допустимими доказами: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв”язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.

Відшкодування витрат позивача, що пов'язані із затвердженням тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, можливе за умови наявності самого факту затвердження таких тарифів.

Відшкодування шкоди, завданої органом місцевого самоврядування при здійсненні ним своїх владних повноважень, можливе лише за наявності такого елементу складу цивільного правопорушення, як протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду.

Належним та допустимим доказом протиправної поведінки особи, що завдала шкоду, в даному випадку, було б рішення місцевого господарського суду про визнання неправомірним дій чи бездіяльності Кам'янка - Бузької міської ради (виконавчого комітету) щодо перегляду тарифів на житлово-комунальні послуги.

Таких позовів позивач до відповідача не заявляв, про що зазначено вище у цьому рішенні, а тому нема такого елементу складу цивільного правопорушення, як вина.

З огляду на вищенаведене відсутні правові підстави для застосування до відповідача ст. ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 139226,92 грн.

Розрахунок збитків позивачем визначається як різниця між видатками підприємства у першому півріччі 2008р. та доходами підприємства у першому півріччі 2008р.

До складу доходів підприємства (219239,574 грн.) позивачем включено: оплату населенням комунальних послуг, пільги, субсидії, кошти отримані від проведення капітальних ремонтів, кошти отримані від інших робіт.

У свою чергу до складу видатків підприємства (358466,49 грн.) у першому півріччі 2008р. позивачем включено: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизації та інші видатки, сплата підприємством штрафів, пені.

При цьому розмір видатків і доходів позивача у першому півріччі 2008 р. не підтверджується ніякими письмовими , належними та допустимими ,доказами по справі.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.

Оскільки, рішення виконавчого комітету Кам”янка-Бузької міської ради від 28.11.2006р. № 338 “Про затвердження розміру тарифів квартирної плати по МКП “УЖКГ”є чинним, не скасовано, не відмінено, не визнано недійсним, інших рішень в 2007 - 2008 р. відповідач про затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, взагалі, не приймав, що підтверджується матеріалами справи, відсутні підстави для призначенні судово-економічної експертизи.

Судом звернено увагу на те, що позивачем у позові стверджується, що рішенням виконавчого комітету Кам”янка-Бузької міської ради № 338 від 28.11.2006р. відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”були затверджені розміри тарифів квартирної плати … , “Дані тарифи розраховано відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 12.07.2005 року “Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд прибудинкових територій”, відтак відсутні підстави для призначенні судово-економічної експертизи, оскільки на час прийняття цього рішення, воно відповідало постанові КМ України від 12.07.2005 р. № 560, якою затверджено “Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”.

Виходячи з наведеного вище у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 139226,92 грн., різниці між затвердженим розміром тарифів квартирної плати та економічно обґрунтованими витратами на їх виробництво за 1-е півріччя 2008 року .

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством ( частина перша статті 19 Конституції України).

При вирішенні спору судом враховано положення частини 2 статті 14 Цивільного кодексу України, відповідно до яких особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов”язковим для неї.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 4-7, 12, 15, 18, 32, 33, 34,35, 36, 43, 82,84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 24.11.10 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення складено 29.11.10 р.

Суддя