Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"17" листопада 2010 р. Справа № 21/155-10
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Агро-Буд», Київська обл., м. Бориспіль
до: 1. Закритого акціонерного товариства «Племінний завод «Агро-Регіон», Київська обл., с. Велика Олександрівка
2. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Київська обл., м. Бориспіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, Київська обл., м. Бориспіль
про визнання права власності на земельну ділянку
за участю представників:
від позивача: Кононов В.В. (довіреність від 05.07.2010р.)
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Агро-Буд»(далі-ТОВ «Стандарт Агро-Буд»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Племінний завод «Агро-Регіон»(далі-ЗАТ «Племінний завод «Агро-Регіон»/відповідач 1) та Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі-відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області (далі-третя особа), про визнання права власності на земельну ділянкою площею 21,6119, на якій розташовані будівлі великої рогатої худоби, та знаходиться в межах Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
Відповідач 1 позов визнав з підстав, викладених у поясненнях на позовну заяву, та просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач 2 позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010р. порушено провадження у справі №21/155-10 та призначено її до розгляду на 28.07.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.07.2010р. у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання судом висновків експертів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2010р. провадження у даній справі поновлено та призначено її розгляд на 01.09.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2010р. апеляційну скаргу відповідача 1 на ухвалу господарського суду Київської області від 28.07.2010р. про призначення експертизи повернуто скаржнику.
03.09.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі у якості відповідача 3 –Колективного сільськогосподарського підприємства «Сеньківське».
Враховуючи, що станом на 28.07.2010р. Колективне сільськогосподарське підприємство «Сеньківське»припинено, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №207697, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення зазначеного підприємства до участі у даній справі у якості відповідача 3.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. апеляційну скаргу відповідача 1 на ухвалу господарського суду Київської області від 28.07.2010р. залишено без задоволення, а зазначену ухвалу без змін.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2010р. розгляд даної справи призначено на 17.11.2010р.
16.11.2010р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення у справі, зі змісту яких слідує, що позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 21,6119 га, яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Перегуди, 65 а згідно наступного каталогу координат:
№ пунктівXУДовжина межі, м
13052.618909.3939.73
37.55
277.81
50.22
73.14
13.93
43.92
57.11
49.59
119.38
20.67
5.39
75.41
41.52
46.84
22.25
65.48
19.58
5.29
57.22
75.20
69.76
69.05
94.90
187.98
23056.838948.90 33058.648986.41 43057.189264.22 53056.929314.44 62983.859317.64 72983.529331.57 82939.609331.44 92933.589388.23 102939.279437.49 112827.549479.55 122807.519484.66 132802.549482.58 142767.099416.02 152743.939381.56 162714.949344.77 172701.469327.07 182746.329279.37 192729.689269.05 202726.919264.54 212696.969215.79 222687.489141.19 232618.109133.94 242549.059134.01 252560.899039.85 262591.568854.39111.21 334.68 18.51 272701.908867.56 283034.228907.25 13052.618909.39 Зазначені уточнення судом прийняті. В судові засідання 28.07.2010р. та 17.11.2010р. представники відповідача 2 та третьої особи не з’явились, витребувані судом документи не надали, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином. Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ: 07.04.2010р. між ЗАТ «Племінний завод «Агро-Регіон»(далі-продавець) та ТОВ «Стандарт Агро-Буд»(далі-покупець укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передав у власність, а покупець набув у власність будівлі ферми великої рогатої худоби відділення №30, а саме: - будівлю телятника (літера Б-І, інв. №0225, загальною площею 782,4 м2); - будівлю телятника (літера В-І, інв. №б/н, загальною площею 401,4 м2); - будівлю зерносховища з прибудовою (літера Г-І, інв. №0101, загальною площею 164,1 м2); - будівлю корівника з прибудовою (літера Д-І, інв. №0211, загальною площею 953,8 м2); - будівлю корівника з прибудовою (літера Е-І, інв. №0213, загальною площею 1650,6 м2); - будівлю корівника (літера Ж-І, інв. №0212, загальною площею 469,3 м2); - будівлю кормоцеху (літера З-І, інв. №б/н, загальною площею 107,9 м2); - будівлю кузні (літера К-І, інв. №0463, загальною площею 104,0 м2); - будівлю будинку тваринника (літера Л-І, інв. №0262, загальною площею 46,6 м2); - будівлю санпропускника (літера М-І, інв. №0265, загальною площею 44,5 м2); що розташовані в селі Перегуди Бориспільського району Київської області по вулиці Леніна за №65 (далі-Договір). Зазначені будівлі ВРХ належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомості (біржової угоди №42-02/12), укладеної у філії «Київська ресурсна палата»товарної біржі «Західно-Українська біржа нерухомості»між ЗАТ «Племінний завод «Агро-Регіон»та КСП «Сенківське»05.12.2002р. (п. 2 Договору). Договір посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мороз О.А. та зареєстровано в реєстрі за №665. На підставі зазначеного договору Комунальним підприємством Бориспільської районної ради Бориспільського районного «Бюро технічної інвентаризації»за позивачем зареєстровано право власності на зазначені об’єкти нерухомості, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26029193 від 05.05.2010р. Посилаючись на те, що Договором не визначено юридичну долю земельної ділянки, на якій розміщено придбане останнім нерухоме майно, позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку, на якій розташовані нежилі приміщення, та яка необхідна для їх обслуговування, а саме площею 21,6119 га, в межах Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області з підстав ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України. Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що продавець передав у власність, а покупець набув у власність будівлі ферми великої рогатої худоби відділення №30.
Приписами ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
На момент укладання 05.12.2002р. між ЗАТ «Племінний завод «Агро-Регіон»та КСП «Сенківське»договору купівлі-продажу будівель ферми ВРХ земельна ділянка під вказаною фермою перебувала в колективній власності останнього, що підтверджується, зокрема технічною документацією із землеустрою щодо складання державного акта на право колективної власності КСП «Сенківське», а також поясненнями відповідача, наданими в судових засіданнях.
Відповідно до положень статті 132 ЦК УРСР (чинного на момент укладання зазначеного договору) приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі не сказано іншого.
Приналежністю є річ, призначена служити головній речі і пов'язана з нею спільним виробничим призначенням. Тобто земельна ділянка під нерухомістю обслуговує цю нерухомість, служить їй, а отже земельна ділянка - це приналежність нерухомості, що на ній знаходиться.
Таким чином, в силу вимог ст. 132 ЦК УРСР, при укладанні 05.12.2002р. договору купівлі-продажу спірних об’єктів нерухомості відповідач 1 окрім права власності на нерухомість також набув право власності на земельну ділянку, на якій вона розміщена.
Частиною 1 ст. 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до п. 4.1.4. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»з огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування.
За таких обставин, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.04.2010р. є підставою для переходу до позивача не лише права власності на об’єкти нерухомості, а й на земельну ділянку на якій розміщена нерухомість, та яка необхідна для її обслуговування (ч. 13 листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010р. «Про узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами»).
Відповідно до п. ґ п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду згідно зі статтею 377 ЦК та ст. 120 ЗК України переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
Частиною 2 п. 18? постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»від 16.04.2004р. №7 визначено, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.
З метою визначення розміру земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування будівель та споруд позивача судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №47/51/10 від 13.08.2010р., складеного судовим експертом Черніну Якову Олександровичу, який діє на підставі свідоцтва судового експерта №803 від 25.10.2003р., загальна площа земельної ділянки необхідної для розміщення та обслуговування будівель і споруд ферми ВРХ, які належать на праві власності ТОВ «Стандарт Агро-Буд»з урахуванням їх технічних, функціональних та експлуатаційних характеристик, а також чинних нормативно-правових актів у галузі будівництва, санітарних норм має бути не менше 21,6119 га. при цьому визначено конфігурацію та межі зазначеної земельної ділянки згідно наступного каталогу координат, а саме:
№ пунктівXУДовжина межі, м
13052.618909.3939.73
37.55
277.81
50.22
73.14
13.93
43.92
57.11
49.59
119.38
20.67
23056.838948.90 33058.648986.41 43057.189264.22 53056.929314.44 62983.859317.64 72983.529331.57 82939.609331.44 92933.589388.23 102939.279437.49 112827.549479.55 122807.519484.66 132802.549482.585.39 75.41 41.52 46.84 22.25 65.48 19.58 5.29 57.22 75.20 69.76 69.05
94.90
187.98
111.21
334.68
18.51
142767.099416.02 152743.939381.56 162714.949344.77 172701.469327.07 182746.329279.37 192729.689269.05 202726.919264.54 212696.969215.79 222687.489141.19 232618.109133.94 242549.059134.01 252560.899039.85 262591.568854.39 272701.908867.56 283034.228907.25 13052.618909.39 У зазначено висновку також зазначено, що позначена територія в матеріалах інвентаризації земель земельної ділянки ТОВ «Стандарт Агро-Буд»в межах Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області, виготовленої у 2010 році КП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»є ідентичною до території позначеної на Плані меж земель колективної власності КСП «Сенківське»в межах Сенківської сільської ради Бориспільського району Київської області, що є додатком до науково-технічної документації по складанню державних актів на право колективної власності та постійного користування землею КСП «Сенківське», яка виготовлена Київським відділенням інституту землеустрою Української академії аграрних наук у 1997 році. Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Приписами ст. 17 ЗК України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Відповідно до довідки №01/05-06/1597 від 17.11.2010р., виданої Державним підприємством «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»земельна ділянка площею 21,6119 га, на якій розміщено будівлі та споруди ВРХ, які належать позивачу на праві власності за наявних архівних планово-картографічних матеріалів знаходиться за межами населених пунктів с. Перегуди та с. Сеньківка. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Бориспільська районна державна адміністрація Київської області є належним відповідачем у даному спорі про визнання права власності на земельну ділянку. Оскільки судом встановлено факт правомірного набуття позивачем права власності на будівлі ферми великої рогатої худоби відділення №30, шляхом укладання 07.04.2010р. відповідного договору купівлі-продажу, який за своєю правовою природою є підставою для набуття позивачем права власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята нерухомим майном, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування, а також враховуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи №47/51/10 від 13.08.2010р., суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 21,6119 га, в межах Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області з підстав ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі. Посилання ж відповідача 2 на те, що визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку порушує права КСП «Сенківське», а також громадян, які були його членами спростовується наступним. В силу приписів ст. 5 ЗК України, в редакції 1992 року та ст. 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»суб’єктом права колективної власності виступає відповідна юридична особа. Втім, судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №207697 КСП «Сеньківське»є припиненим та виключене з державного реєстру. Таким чином, КСП «Сеньківське»з моменту внесення відповідного запису про припинення до ЄДРПОУ (30.10.2002р.) не може виступати носієм права колективної власності, що у свою чергу унеможливлює порушення його прав. При цьому права громадян - власників земельних часток (паї), у разі набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку не порушуються, оскільки згідно п. 1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»паюванню підлягали виключно сільськогосподарські угіддя, в той час коли земельні ділянки під господарським будівлями та дворами позивача відносяться до несільськогосподарських угідь. До того ж судом враховано, що в силу вимог ст. 132 ЦК УРСР, ст. 120 ЗК України після укладання 05.12.2002р. між ЗАТ «Племінний завод «Агро-Регіон»та КСП «Сенківське»договору купівлі-продажу будівель ферми ВРХ у КСП «Сеньківське»припинилось право власності на земельну ділянку, на якій розташовані ці об'єкти. Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки, спір виник у зв’язку з необхідністю визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, суд вважає, що судові витрати, сплачені позивачем, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 1 та відповідача 2, в діях яких відсутні порушення. Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 377, 655 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт Агро-Буд»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35313490) право власності на земельну ділянку площею 21,6119 га, яка знаходиться в адміністративних межах Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області згідно наступного каталогу координат:
№ пунктівXУДовжина межі, м
13052.618909.3939.73
37.55
277.81
50.22
73.14
13.93
43.92
57.11
49.59
23056.838948.90 33058.648986.41 43057.189264.22 53056.929314.44 62983.859317.64 72983.529331.57 82939.609331.44 92933.589388.23 102939.279437.49119.38 20.67 5.39 75.41 41.52 46.84 22.25 65.48 19.58
5.29
57.22
75.20
69.76
69.05
94.90
187.98
111.21
334.68
18.51
112827.549479.55 122807.519484.66 132802.549482.58 142767.099416.02 152743.939381.56 162714.949344.77 172701.469327.07 182746.329279.37 192729.689269.05 202726.919264.54 212696.969215.79 222687.489141.19 232618.109133.94 242549.059134.01 252560.899039.85 262591.568854.39 272701.908867.56 283034.228907.25 13052.618909.39 Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку. Суддя В.А. Ярема Повне рішення складено 19.11.2010р.
Судове рішення № 12526234, Господарський суд Київської області було прийнято 17.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/155-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: