Рішення № 125260788, 13.02.2025, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1854/24

Провадження №2-др/148/5/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудум.Тульчиназаявупредставника позивача,адвокатаЧміль Юлії Володимирівни проухваленнядодаткового рішення вцивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

В провадженні Тульчинського районного суд Вінницької області знаходилась вказана вище цивільна справа. Рішенням суду від 26.09.2024 позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» задоволено.

05.02.2024 представник позивача, адвокат Чміль Ю.В., звернулася в суд з заявою, в якій просить поновити строк для подання доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити додаткове рішення у даній справі та стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7000 грн., оскільки під час ухвалення рішення від 26.09.2024 дане питання не вирішено.

Представник позивача, адвокат Чміль Ю.В., в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. В своїй заяві про ухвалення додаткового рішення просить дану заяву розглядати без її участі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлений належним чином. Причину своєї неявки суду не повідомила.

За змістом ч. 4ст. 270 ЦПК Українинеприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

З огляду на викладене, суд вважав можливим провести розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у відсутність сторін по справі.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Вивчивши доводи та матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, в тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 270 ЦПК України).

За змістом ч. 3ст.270ЦПКУкраїни суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом 10 днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.1ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3ст. 133 ЦПК України).

Зі змісту ч.ч. 1-3ст. 134 ЦПК Українивбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що рішенням Тульчинського районного суд Вінницької області від 26.09.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено (а.с. 92-94).

На виконання вимогст. 134 ЦПК Українипредставником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи, в сумі 20000 грн. (а.с. 2-4).

06.09.2024, до розгляду справи по суті, від представника позивача, адвоката

Чміль Ю.В., до суду надійшлазаява, в якій вона просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. та долучити до справи докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Так, адвокатом Чміль Ю.В. подано до суду копію договору про надання правничої (правової) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023, укладеного між Адвокатським бюро «Юлії Чміль» та ТОВ «Брайт Інвестмент», з якого вбачається, що вартість наданих послуг Бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, відповідно до тарифів, вказаних в додатку №1 до Договору, та виставляє клієнту відповідний рахунок (а.с. 73-74).

Також подано копію додатку №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05 від 01.05.2023 (а.с. 75).

Згідно акту про надання правової допомоги №214 від 03.09.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/05-23 від 01.05.2023 Бюро надало клієнту юридичні послуги у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 , а клієнт прийняв надані послуги. Вартість послуг правової (правничої) допомоги ґрунтується на тарифах, погоджених сторонами в додатку №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023 та становить 7000,00 грн., яка включає в себе: ознайомлення з матеріалами справи за наданим клієнтом пакетом документів, аналіз наданих документів, ознайомлення з судовою практикою та визначення перспективи справи (2 год.) - 3000,00 грн.; складання позовної заяви, у тому числі формування пакету документів для подання позовної заяви з додатками для суду 4000,00 грн. (а.с. 77).

Також до заяви додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Чміль Ю.В. (а.с. 78) та копію ордеру серії АЕ № 1267527 від 03.09.2024 виданого адвокатом Чміль Ю.В. на надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Брайт Інвестмент», на підставі договору про надання правової допомоги №01/05-23 від 01.05.2023 (а.с. 79).

Вказані вище докази подані адвокатом Чміль Ю.В. у строк визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 .11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19), від 08.01.2024 у справі № 642/4993/17 (провадження № 61-3789св23) зроблено висновки, що: «суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг».

Зважаючи на викладені правові висновки Верховного Суду, суд вправі самостійно з власної ініціативи, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивача, адвокат Чміль Ю.В. ознайомилася з матеріалами справи за наданим клієнтом пакетом документів, підготувала позовну заяву з додатками по даній справі та подала її до суду.

Однак, зазначена адвокатом Чміль Ю.В. сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 гривень, на думку суду, є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Так, розгляд справи здійснювався у спрощеному провадженні, зважаючи на те, що справа є незначної складності, участі в судових засіданнях представник позивача не брав. Оцінка дій, що полягали в ознайомленні з матеріалами справи за наданим клієнтом пакетом документів, в складанні позовної заяви в даній справі та поданні її до суду, вказує на їх невідповідність критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 3 ст. 141 ЦПК України з огляду на те, що такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребували вивчення великого обсягу фактичних даних та значних затрат часу, обсяг і складність складених процесуальних документів адвокатом не є значними. Складання позовної заяви не потребувало значних зусиль, оскільки позовна заява в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи, та є шаблонною.

А тому,виходячи ззасад розумногобалансу міжприватними інтересамисторін з урахуванням складності справи, часу, витраченого на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, ціну позову і значення справи для сторін, суд вважає можливим зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу та стягнути їх з відповідача на користь позивача в розмірі 5000 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 133, 137, 141, 265, 270 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,якапроживаєзаадресою: АДРЕСА_1 ,накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», місцезнаходження: вул. Академика Белелюбського, 54, оф. 402, м. Дніпро, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 18.02.2025.

Суддя Л.А.Штифурко