Ухвала суду № 125259122, 19.02.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1706/19

№ 2-з/183/18/25

У Х В А Л А

19 лютого 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Сороки О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кучер Аліна Анатоліївна про визнання недійсним та скасування акту, визнання недійсним договору, визнання незаконними дії та зобов`язання вчинити певні дії, та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Піщанської сільської ради, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Міхеєва Тетяна Миколаївна про визнання договору дарування земельної ділянки, державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними.

18 лютого 2025 року представник позивача звернулася до суду з заявою про забезпечення позову та просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:03:013:0016, яка розташована у АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:03:013:0401, яка розташована у АДРЕСА_1 , а саме розпоряджатися і користуватися ними у будь-який спосіб, зокрема, але не виключно: відчужувати (продавати, дарити, міняти тощо), передавати на зберігання третій особі, передавати в найм (оренду), здійснювати будь-які будівельні роботи, знищувати і псувати, змінювати цільове призначення, проводити будь-які реєстраційні діі (реєстрація прав, обтяжень, змін тощо).

Заява мотивована тим, що після звернення Позивача до суду із вказаною Позовною заявою відбулися події, які вимагають негайного вжиття заходів забезпечення позову у даній справі. Так, первісний відповідач, ОСОБА_7 , будучі достовірно обізнаною, що земельна ділянка 1223285500:03:013:0016 є предметом спору 16.04.2021 уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки 1223285500:03:013:0016 з ОСОБА_8 . Крім того, земельна ділянка за кадастровим номером 1223285500:03:013:0401, на яку до речі ухвалою Амур-Нижньодніпровського суду м.Дніпропетровська від 19.12.2018 року (справа 199/8769/18) накладено арешт, на даний час не обліковується в Державному земельному кадастрі як така, що належить ОСОБА_1 , що дає підстави позивачу побоюватися, що з даною земельною ділянкою також були проведені незаконні реєстраційні дії.

На думку представника позивача незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 ч.1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується, крім іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Матеріалами позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданими до неї додатками підтверджено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу якого подано позов, та заяву про забезпечення позову.

У позовній заяві позивач просить визнати недійсним та скасувати акт, визнати недійсним договір, визнати незаконними дії та зобов`язати вчинити певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з чим необхідним є запровадження заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію предмету спору шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки.

Разом з цим, вжиття судом такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не матиме правового зв`язку з предметом позовних вимог (визнання недійсним та скасування акту, визнання недійсним договору, визнання незаконними дії та зобов`язання вчинити певні дії).

Водночас, слід зазначити, що представником позивача не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а також не доведено, що відчуження земельних ділянок, на які просить накласти арешт представник позивача, унеможливить виконати рішення суду щодо визнання недійсним та скасування акту, визнання недійсним договору, визнання незаконними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги, заявлені позивачем, є вимогами немайнового характеру, а отже такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно не є співмірним з предметом спору в цій справі.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України у справі № 910/16800/20 від 29.03.2021, такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися тільки у справі, в якій заявлено майнову вимогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що подане клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.12, 13, 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.

Суддя Сорока О.В.