Рішення № 12525642, 05.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р. Справа № 5/104-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укрелеком», м. Київ

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради, м. Ірпінь

про стягнення 273572,60 грн.

за участю представників:

позивача:Петришина С.В. –дов. від 25.01.2010р. № 101

відповідача:не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської обласної філії ВАТ «Укрелеком»(далі –позивач) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі –відповідач) про стягнення 273572,60 грн. з яких 257975,16 грн. понесених витрат, внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 5839,62 грн. пені, 8808,07 грн. інфляційних втрат, 949,75 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він надав телекомунікаційні послуги окремих категорій громадян, які користуються правом на пільги, в зв’язку з чим поніс витрати в розмірі заявленої до стягнення сумі, яки відповідач зобов’язаний відшкодувати відповідно до умов договору про порядок відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету від 02.01.2008р. № 14-11 та положень чинного законодавства.

          Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог від 05.10.2010р. згідно якої в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача понесені витрати, внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за квітень –грудень 2009 рік в розмірі 124651,11 грн.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 124651,11 грн.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 05.10.2010р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 02.09.2010р. в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір про порядок відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету від 02.01.2008 року №14-11 (далі –договір) відповідно до умов якого відповідач - платник зобов’язався за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам відшкодувати, компенсувати позивачу - виконавцю понесені ним втрати по наданню телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян.

Відповідно до підпункту “б” пункту 4 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, державні програми соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

За змістом статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. (далі –Порядок фінансування видатків) передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі; головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання з праці та соціального захисту населення.

Управління праці і соціального захисту населення в п'ятиденний термін з моменту надходження субвенцій на рахунки управління здійснює розрахунки з постачальниками відповідних послуг і веде облік громадян по видах пільг, як це встановлено пунктом 8 Порядку фінансування видатків.

Згідно п. 6 названого порядку фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києва та Севастополя.

Позивачем на виконання умов вищезазначеного договору та вимог законів України, якими встановлені пільги окремим категоріям громадян в квітні-грудні 2009 рік надано телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за пільговими тарифами, у зв’язку з чим він поніс збитки в розмірі 124651,11 грн., які відповідач зобов’язаний відшкодувати.

Зазначена сума понесених позивачем збитків підтверджується розрахунками витрат, пов’язаних з наданням пільг протягом 2009р. та актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги, по наданню пільг, між позивачем та відповідачем. Завірені копії розрахунків та актів залучені до матеріалів справи.

Здійснення відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за рахунок коштів Державного бюджету Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, передбачено статтею 17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, статтею 63 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статтею 1 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, статтею 63 Закону України “Про телекомунікації”, частиною 3 статті 39 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік”, Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету” від 04 березня 2002 року №256.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача грошова сума фактично є втратами підприємства, які воно несе надаючи послуги окремим категоріям громадян за пільговими тарифами, встановленими державою у відповідних Законах України.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо відшкодування позивачу понесені ним втрати по наданню телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян в спірному періоді в розмірі 124651,11 грн. Доказів відшкодування позивачу вказаних втрат відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 124651,11 грн. невідшкодованих втрат понесених під час надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян.

Зважаючи на викладене та враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 124651,11 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ірпінської міської ради (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Дем’яна Попова, 26-Б, код ЄДРПОУ 03317252) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії ВАТ «Укрелеком»(02098, м. Київ, просп. Павла Тичини, 6, код ЄДРПОУ 01184901) 124651 (сто двадцять чотири тисячі шістсот п’ятдесят одну) грн. 11 коп. втрат підприємства, які воно понесло надаючи телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян за пільговими тарифами, 1246 (одну тисячу двісті сорок шість) грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.