Рішення № 12525573, 02.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2010 р. Справа № 10/208-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/208-10

за позовом                     асоціації міжнародних автомобільних перевізників України,

м. Київ

до                               приватного підприємства «Капітал-Логістик», м. Вишневе

про                               стягнення 127326,44 грн.

Представники:

від позивача:           Житний І.О. - довіреність б/н від 23.07.2009 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (далі-позивач) звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства «Капітал-Логістик»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 127326,44 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань згідно з умовами Договору безвітсоткової поворотної фінансової допомоги від 22.01.2009 р., у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 110000,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 6617,26 грн. пені, 8250,00 грн. інфляційних втрат та 2459,18 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.09.2010 р., на підставі ст. 17 ГПК України, матеріали справи № 12/97(10) направлено за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2010 р. справу № 12/97(10) прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., присвоєно їй № 10/208-10 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В судових засіданнях 19.10.2010 р. та 02.11.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 19.10.2010 р. та 02.11.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення щодо ухвали суду від 28.09.2010 р. та відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 19.10.2010 р., направленої на адресу відповідача, вказану у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців серії АД № 357555 (наявний у матеріалах справи).

Вимоги ухвал суду від 28.09.2010 р. та від 19.10.2010 р. відповідач не виконав, відзив на позов до суду не надіслав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2009 р. між позивачем (Асоціація) та відповідачем (Підприємство) укладено Договір безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 5.1 якого Асоціація, в порядку та на умовах, передбачених договором, в строк до 26.01.2009 р. зобов’язується надати Підприємству поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі - 120000,00 грн., а Підприємство в порядку на умовах, передбачених договором, в строк до 26.07.2009 р. зобов’язується повернути Асоціації надану фінансову допомогу.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання за умовами договору, перерахувавши на рахунок відповідача 120000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжного доручення № 94 від 27.01.2009 р. та виписки з особистого рахунку позивача від 27.01.2009 р.

Проте, в порушення взятих на себе зобов’язань згідно з умовами договору, відповідач, у встановлений договором строк, повернення фінансової допомоги не здійснив, перерахувавши 29.09.2009 р. лише 10000,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія виписки з особистого рахунку відповідача, залишок наданої позивачем фінансової допомоги у сумі 110000,00 грн. залишений відповідачем не повернений.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

За своїми ознаками Договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 22.01.2009 р., укладений між позивачем та відповідачем, містить позикові відносини сторін, які зумовлені характером обов’язку боржника у грошовому зобов’язані, що існує між позикодавцем і позичальником, а отже зазначений договір вважається укладеним як договір позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

03.06.2010 р. (вих. 1401/8) позивач звернувся до відповідача з претензією № 1, в якій вимагає повернути фінансову допомоги у сумі 110000,00 грн. з урахуванням нарахованих позивачем пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, повернення грошових коштів та сплату нарахованих пені, інфляційних втрат та 3 % річних не здійснив.

В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки на час прийняття рішення відповідачем у строк, передбачений Договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 22.01.2009 р., не здійснено повернення фінансової допомоги, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованість у сумі 110000,00 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд, у зв’язку із порушенням відповідачем строків повернення фінансової допомоги, стягнути інфляційні втрати у сумі 8250,00 грн., нараховані від суми заборгованості за період з 01.10.2009 по 30.06.2010 р.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 6930,00 грн., які перераховані судом за вказаний період, згідно з рекомендаціями щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.10.2009 - 30.06.20101100001.0636930.00116930.00 Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача встановлені законом, за порушення строків виконання зобов’язань 3 % річних у сумі 2459,18 грн., нарахованих від суми заборгованості за період з 01.10.2009 по 30.06.2010 р.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем 3 % річних та дійшов висновку про задоволення зазначеної вимоги за розрахунком позивача, доданим до позовної заяви.

Також, позивач звертається з вимогою про стягнення з відповідача пені у сумі 6617,26 грн., яка нарахована за період з 27.07.2009 р. по 27.01.2010 р. від суми наданої фінансової допомоги за договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки при вчинені правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені з погодженням її розміру, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6617,26 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Капітал-Логістик»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 51-А; код ЄДРПОУ 34028846) на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (03150, м. Київ, вул. Щорса, 11; код ЄДРПОУ 16307261) 110000,00 грн. заборгованості, 6930,00 грн. інфляційних втрат, 2459,18 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 1193,89 грн. - державного мита та 221,29 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І.Привалов

Повне рішення складено - 10.11.2010 р.