Рішення № 12525291, 29.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2010 р. Справа № 8/113-10

29 жовтня 2010 рокусправа №8/113-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 09700, АДРЕСА_1

до відповідача: виконавчого комітету Богуславської міської ради, ідентифікаційний код: 05408830, місцезнаходження: 09700, Київська обл., Богуславський р-н, м. Богуслав, вул. Шевченка, 40,

про стягнення 281640,69 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 05.10.2010 року;

від відповідача: не зявився, -

Обставини справи:

20.09.2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі за текстом: Позивач) до виконавчого комітету Богуславської міської ради (далі за текстом: Відповідач) про стягнення 281640,69 грн.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав своїх зобов»язань за договором про проведення робіт по поточному ремонту доріг від 21.11.2007 року за № 7 (далі за текстом: Договір), внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість в сумі 215760,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2010 року порушено провадження у справі №8/113-10 та призначено останню до розгляду на 07.10.2010 року.

07.10.2010 року в засідання з»явився представник Позивача, який на виконання вимоги суда долучив до матеріалів справи завірені копії документів, які у нього витребовувались ухвалою суду від 21.09.2010 року, та просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача не з»явився та до суду 07.10.2010 року через канцелярію за вхідним № 11872 надійшов лист Відповідача від 01.10.2010 року за №2169, згідно якого Відповідач вимоги Позивача не визнавав і просив суд відкласти розгляд справи, в зв»язку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2010 року розгляд справи відкладено на 14.10.2010 року.

14.10.2010 року в засідання з»явився представник Позивача, який позов підтримав в повному обсязі. Представник Відповідача не з»явився, в зв»язку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2010 року розгляд справи відкладено на 20.10.2010 року.

20.10.2010 року Відповідач у судове засідання не з»явився, вимог ухвал суду від 21.09.2010 року, від 07.10.2010 року та від 14.10.2010 року не виконав, відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. В дане засідання з»явився Позивач, який скориставшись встановленим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правом уточнив розмір позовних вимог шляхом подання суду відповідної заяви.

Разом з тим, відповідно до поданого разом із позовної заявою розрахунку суми позову, станом на 29.10.2010 року, заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором про проведення робіт по поточному ремонту доріг від 21.11.2007 року за № 7 складає 281640,69 грн. (двісті вісімдесят одна тисяча шістсот сорок гривень 69 коп.), з якої: - 215760,00 грн. (двісті п»ятнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.) сума основної заборгованості; - 47898,72 грн. (сорок сім тисяч вісімсот дев»яносто вісім гривень 72 коп.) сума інфляційних нарахувань; - 17981,97 (сімнадцять тисяч дев»ятсот вісімдесят одна гривня 97 коп.) сума 3-х процентів річних за весь час прострочення.

Згідно з розясненнями президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.1997 року №02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначену у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, то суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача та дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Цей же Кодекс у ч.1 ст. 844 передбачає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Порядок проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затверджений Наказом Держжитлокомунгоспу України від 23.09.2003 року за N 154, у п.п.1.2, 1.3, 2.2, 2.6, 2.9 передбачає, що здійснення поточного ремонту об»єктів благоустрою у вигляді доріг та тротуарів здійснюється без складання проектно-кошторисної документації балансоутримувачем або за допомогою підприємства, установи чи організації, залучених балансоутримувачем до проведення поточного ремонту на договірних умовах.

Цей же Порядок в п.п.4.1, 4.25, 7.1, 7.2 передбачає, що здійснення поточного ремонту об»єктів благоустрою та їх прийняття після такого ремонту оформляється Дефектним актом, який складається комісією, призначеною власником об»єкту благоустрою, до складу якої включається балансоутримувач.

21.11.2007 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст. 202 Цивільного кодексу України, був укладений договір про проведення робіт по поточному ремонту доріг за № 7. Вивченням даної угоди суд приходить до висновку, що остання за своєю природою являється договором підряду, сторони за яким наявність кошторису не передбачали.

Згідно п.п. 1.1., 4.1., 8.1. Договору, Позивач (Підрядник) зобовязується виконати роботу з виконання поточного ремонту доріг на вулицях Пушкіна та Гагаріна у м. Богуслав протягом 30 робочих днів з моменту підписання даного Договору, а Відповідач зобов»язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Договір у п.п.2.1., 3.1. передбачає, що площа, на якій потрібно виконати поточний ремонт доріг на вулицях Пушкіна та Гагаріна у м. Богуслав, складає 2320 кв. м. (дві тисячі триста двадцять квадратних метрів), та вартість цих робіт становить 215760,00 грн. (двісті п»ятнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.).

Цей же Договір в п.п.5.1., 6.2.1. передбачає, що Відповідач зобов»язаний прийняти виконану Позивачем роботу за актом протягом 3-х робочих днів з моменту повідомлення Позивачем Відповідача про готовність до приймання виконаної роботи.

Відповідно до умов п. 6.2.2. Договору, Відповідач зобов»язаний перерахувати Позивачу грошові кошти за виконані роботи на розрахунковий рахунок Позивача (підрядника) протягом 15 робочих банківських днів з моменту підписання Дефектного акту.

В ході розгляду справи суд вивчивши Договір від 21.11.2007 року за № 7 приходить до висновку, що сторони при укладенні цієї угоди під терміном акт, за яким здійснюється прийняття робіт, розуміли Дефектний акт, про що свідчать п.п. 5.1., 6.2.2. Договору, та з приводу узгодження такого терміну визначення документу, потрібного для фіксування прийняття виконаних робіт, досягли згоди шляхом підписання Договору при відсутності будь-яких зауважень щодо його змісту, умов та визначень. При цьому суд приходить до висновку про те, що сторони в Договорі не передбачали те, що прийняття робіт та їх оплата здійснюється згідно акту за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, в зв»язку з тим, що у зазначеному п.п.5.1., 6.2.2. Договору встановлено порядок оплати виконаних робіт після складання Дефектного акта, який використовувався для фіксування умов і вартості виконання робіт у випадку не складання проектної документації, зокрема у випадку поточного ремонту, згідно спільного листа Державного комітету України з будівництва та архітектури та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 24.02.2005 року за N 7/8-134, N 4/3-260, яким затверджена форма дефектного акта та який на час виконання договору являвся чинним.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Господарський кодекс України в ч. 8 ст. 193 передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до вимог ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання. Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. Позивач з дотриманням вимог п.п.1.1., 2.1., 6.1.1., 6.1.2. Договору виконав в межах 30-ти денного терміну з моменту підписання Договору поточний ремонт доріг на вулицях Пушкіна та Гагаріна у м. Богуслав, площа яких склала 2320 кв. м. (дві тисячі триста двадцять квадратних метрів), після чого надав Відповідачу для підписання Дефектний акт з метою засвідчити факт прийняття Відповідачем виконаних робіт з поточного ремонту доріг в обсягах та вартістю, визначених в цьому акті.

Даний Дефектний акт Відповідачем з дотриманням вимог ст. 853 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 193 Господарського кодексу України та п.п.4.1, 4.25, 7.1, 7.2 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України від 23.09.2003 року за N 154, був прийнятий, підписаний і 06.12.2007 року затверджений без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю та обсягом виконаної Позивачем роботи.

Проте, Відповідач після підписання та затвердження Дефектного акта, яким засвідчив факт прийняття виконаних Позивачем за Договором ремонтних робіт, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.6.2.2. Договору не перерахував Позивачу грошові кошти в якості оплати за Договором, в зв»язку з виконанням Позивачем роботи з поточного ремонту доріг. У зв»язку з цим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Договором в сумі 215760,00 грн. (двісті п»ятнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. Відповідач при розгляді справи не довів суду за допомогою доказів порушення Позивачем (Підрядником) його прав, як Замовника, в ході виконання Договору від 21.11.2007 року за № 7, зокрема допущення Позивачем недоліків роботи під час їх виконання.

Одночасно встановлено, що Відповідач не відмовлявся від виконання Договору від 21.11.2007 року за № 7. Доказів оплати Відповідачем виконаних Позивачем робіт за Договором від 21.11.2007 року за № 7 суду не надано.

З огляду на те, що Відповідачем не було виконано зобовязання щодо оплати виконаних Позивачем робіт з поточного ремонту доріг, передбачених Договором, то Позивачем на адресу Відповідача в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст.6 Господарського процесуального кодексу України, направлено 25.08.2010 року претензію за №2/3 з вимогою виконати зобов»язання за Договором шляхом перерахування Позивачу коштів в якості оплати виконаних робіт. На дану претензію Відповідач відреагував шляхом надання Позивачу відповіді від 24.09.2010 року за №2124, згідно якої Відповідач вимоги Позивача не визнає, в зв»язку з тим, що Позивач не надав Відповідачу акт за формою №КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, внаслідок чого у Відповідача відсутні підстави для оплати виконаних Позивачем за Договором робіт через відсутність документального їх підтвердження.

Суд вивчивши зазначену відповідь Відповідача на вказану претензію Позивача приходить до висновку, що Відповідач умисно ухиляється від оплати виконих Позивачем за Договором робіт під приводом відсутності документів, які підтверджують факт виконання робіт з поточного ремонту доріг, в зв»язку з тим, що сторони за Договором згідно положень п.п. 5.1., 6.2.2. Договору досягли згоди про те, що прийняття виконаних Позивачем робіт здійснюється за допомогою складання та підписання Дефектного акта, який Відповідачем підписаний та затверджений 06.12.2007 року.

Станом на 29.10.2010 року сума основної заборгованості за Договором Відповідачем не погашена.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії, які знаходяться в матеріалах справи, договору про проведення робіт по поточному ремонту доріг від 21.11.2007 року за № 7, Дефектного акта, який Відповідачем підписаний та затверджений 06.12.2007 року, претензії від 25.08.2010 року за №2/3 та відповіді Відповідача на претензію Позивача у формі листа від 24.09.2010 року за №2124 можуть вважатися письмовим доказом неналежного виконання Відповідачем зобовязання, взятого ним, відповідно до договору від 21.11.2007 року за № 7.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем.

Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з оплати виконаних за Договором робіт у сумі 215760,00 грн. (двісті п»ятнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.).

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не зявлявся, мотивованого відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобовязань судом встановлений, в зв»язку з чим дані вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача на його користь коштів основного боргу за Договором в сумі 215760,00 грн. (двісті п»ятнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.) визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь 3-и проценти річних за весь час прострочення в сумі 17981,97 грн. (сімнадцять тисяч дев»ятсот вісімдесят одна гривня 97 коп.) та інфляційні нарахування в сумі 47898,72 грн. (сорок сім тисяч вісімсот дев»яносто вісім гривень 72 коп.).

Господарський кодекс України в ст. 216 встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Цивільний кодекс України в ст. 610 передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Цей же Кодекс в ч. 1 ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії Відповідача є порушенням договірних зобовязань, внаслідок чого Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 16.05.2006 року у справі №10/557-26/155).

Відповідно до п.п.2, 3 Розяснень вищого арбітражного суду України «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№02-5/223 від 12.05.1999 року, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції. При цьому, належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову.

Враховуючи наведені у позовній заяві та доданих до неї документах розрахунки сум 3-х процентів річних від простроченої суми і інфляційних нарахувань за весь час прострочення останні на 07.10.2010 року становлять: - 3-и проценти річних у сумі 17981,97 грн. (сімнадцять тисяч дев»ятсот вісімдесят одна гривня 97 коп.); - інфляційні нарахування в сумі 47898,72 грн. (сорок сім тисяч вісімсот дев»яносто вісім гривень 72 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним.

Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань ґрунтуються на Законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобовязання і протилежного не довів, то позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3-х процентів річних у сумі 17981,97 грн. (сімнадцять тисяч дев»ятсот вісімдесят одна гривня 97 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 47898,72 грн. (сорок сім тисяч вісімсот дев»яносто вісім гривень 72 коп.) визнаються судом обґрунтованими, про що свідчать матеріали справи, в зв»язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 288,00 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 288,00 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у зв»язку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та підлягають стягненню на користь Позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до виконавчого комітету Богуславської міської ради про стягнення заборгованості за договором від 21.11.2007 року за № 7 у сумі 281836,00 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з виконавчого комітету Богуславської міської ради, ідентифікаційний код: 05408830, місцезнаходження: 09700, Київська обл., Богуславський р-н, м.Богуслав, вул.Шевченка, 40, на користь фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 09700, АДРЕСА_1 за договором від 21.11.2007 року за № 7 основний борг у сумі 215760,00 грн. (двісті п»ятнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.), суму 3-х процентів річних за весь час прострочення у сумі 17981,97 грн. (сімнадцять тисяч дев»ятсот вісімдесят одна гривня 97 коп.), інфляційні нарахування у сумі 47898,72 грн. (сорок сім тисяч вісімсот дев»яносто вісім гривень 72 коп.), державне мито в сумі 288,00 грн. (двісті вісімдесят вісім гривень 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення підписано 03.11.2010 року