Постанова № 125252082, 14.02.2025, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/542/25

Провадження № 1-кс/309/99/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2025 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025071050000003, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 року, до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Дубове Тячівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з не повною середньою освітою, працюючого по найму, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Хустського районного суду Закарпатської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025071050000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, діючи умисно з метою протиправного збагачення, без передбаченого законом дозволу, визначеного п.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, травматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, (далі Інструкції), незаконно придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб три корпуси ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом), два предмети з маркуванням «УЗРГМ» і один предмет з маркуванням «УЗРГМ-2», які є засобами для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ (виготовлені промисловим способом) та УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) які відноситься до категорії вибухових пристроїв, добре усвідомлюючи незаконність своїх дій, незаконно, з метою подальшого збуту зберігав при собі до моменту продажу 25 січня 2025 року особі під легендованими анкетними даними ОСОБА_7 .

Так, 25 січня 2025 року ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням часі без передбаченого законом дозволу, що визначений п.12 Інструкції, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, а також їх суспільну небезпечність, перебуваючи в м.Хуст по вул. Німецька, маючи на меті корисливий мотив, збув за грошові кошти в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень громадянину під легендованими анкетними даними ОСОБА_7 зазначені три корпуси ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлені промисловим способом) два предмети з маркуванням «УЗРГМ» і один предмет з маркуванням «УЗРГМ-2», які є засобами для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ (виготовлені промисловим способом) та УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) які відноситься до категорії вибухових пристроїв.

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-25/1050ВТХ від 12.02.2025 року, зазначені корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запал для ручної гранати з маркуванням «УЗРГМ» у конструктивному поєднанні придатні для вибуху.

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-25/1056ВТХ від 12.02.2025 року, зазначені корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запал для ручної гранати з маркуванням «УЗРГМ» у конструктивному поєднанні придатні для вибуху.

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-25/1058ВТХ від 11.02.2025 року, зазначені корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запал для ручної гранати з маркуванням «УЗРГМ-2» у конструктивному поєднанні придатні для вибуху.

Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, діючи умисно з метою протиправного збагачення, без передбаченого законом дозволу, визначеного п.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, травматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, (далі Інструкції), незаконно придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб корпус гранати М-67 (виготовлений промисловим способом), засіб ініціювання вибуху запал М-213 (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв та є засобом для ініціювання вибуху, корпус ручної бойової гранати РГН (виготовлений промисловим способом) та предмет який є засобом для ініціювання вибуху запал УДЗ, а саме ударно-дистанційним запалом (виготовлений промисловим способом) та відноситься до категорії вибухових пристроїв, корпус гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом) один предмет з маркуванням «УЗРГМ» який відноситься до категорії вибухових пристроїв який є засобом для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ (виготовлений промисловим способом), добре усвідомлюючи незаконність своїх дій, незаконно, з метою подальшого збуту зберігав при собі до моменту продажу 13 лютого 2025 року особі під легендованими анкетними даними ОСОБА_7 .

Так, 13 лютого 2025 року ОСОБА_4 у невстановленому досудовим розслідуванням часі без передбаченого законом дозволу, що визначений п.12 Інструкції, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, а також їх суспільну небезпечність, будучи в м.Хуст по вул. Німецька, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи на меті корисливий мотив, повторно збув за грошові кошти в сумі 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень громадянину під легендованими анкетними даними ОСОБА_8 зазначені корпус гранати М-67 (виготовлений промисловим способом), засіб ініціювання вибуху запал М-213 (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв та є засобом для ініціювання вибуху, корпус ручної бойової гранати РГН (виготовлений промисловим способом) та предмет який є засобом для ініціювання вибуху запал УДЗ, а саме ударно-дистанційним запалом (виготовлений промисловим способом) та відноситься до категорії вибухових пристроїв, корпус гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом) один предмет з маркуванням «УЗРГМ» який відноситься до категорії вибухових пристроїв який є засобом для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ (виготовлений промисловим способом).

У вчиненні вище зазначених кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_4 . Повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України вручено останньому 14.02.2025 року.

Слідчий стверджує, що ОСОБА_4 будучи обізнаним про міру покарання за скоєне ним кримінальне правопорушення зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові злочини про що свідчить його попередня діяльність та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також приймаючи до уваги, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, ніж тримання під вартою не зможе запобігти наведеним вище ризикам, виникла необхідність обрання ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задоволити з підстав, зазначених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечили щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вивчивши надані матеріали клопотання, пояснення прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до чч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що у провадженні СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження № 12025071050000003, внесене до ЄРДР 02.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Підозрюваним у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_4 .

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.

Слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу бере до уваги, що кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є умисним, тяжким злочином. Крім цього, суд враховує тяжкість покарання.

Підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знаючи та намагаючись уникнути відповідальності за вчинене діяння, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вказаного злочину, може в подальшому перешкоджати повному та всебічному досудовому розслідуванню даного кримінального провадження іншим чином, зокрема впливати на свідків, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, що дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності такої поведінки підозрюваного, що у відповідності до вимог ст. 177 КПК України є ризиками та підставами для обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку суду не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності не зменшують ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення. Застосування більш м`якого запобіжного заходу унеможливить прояв встановлених ризиків та не буде ефективним і доцільним в рамках даного кримінального провадження та свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, якими обґрунтовуються доводи сторони обвинувачення, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних. ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи фактичні обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали внесеного клопотання містять достатньо обставин вважати, що клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам закону та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Суд приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави в межах розміру, передбаченого законом.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182-183, 331, 376 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволити.

Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні № 12025071050000003, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025 року, строком на 60 днів, починаючи із дня затримання 18 год. 00 хв. 13 лютого 2025 року до 18 год. 00 хв. 13 квітня 2025 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний спеціальний (депозитний) рахунок отримувача: UA198201720355209001000018501; МФО (код банку отримувача) - 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; одержувач коштів ТУ ДСА України в Закарпатській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали вручити підозрюваному, слідчому та прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня виготовлення її повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.

Повний текст ухвали виготовлено 19 лютого 2025 року.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1