Рішення № 12523761, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/33016.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” м. Києва

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” м. Києва,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Бухта Изобилия” м. Києва

про стягнення боргу, ціна позову 924539,01 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Волинський А.В.,

від відповідачів не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” (далі-відповідач 1.) був укладений договір фінансового лізингу № L1817-02/08 від 14 лютого 2008 р.

28 серпня 2009 р. сторонами було укладено угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № L1817-02/08, відповідно до якої первісний договір було викладено в новій редакції, присвоєно йому номер № LC1817-02/08. Згідно умовами цього договору він (лізингодавець) зобов’язався придбати у свою власність і передати відповідачу (лізингоодержувачеві) в тимчасове платне володіння і користування вантажний автомобіль Мерседес-Бенц Атего 1517 з ізотермічним кузовом та ХОУ, 2007 р.в., а відповідач –прийняти та сплачувати позивачу відсотки за фінансування придбання предмету лізингу та поточні лізингові платежі.

Крім того, в рахунок забезпечення виконання відповідачем 1. зобов’язань за вищевказаним договором фінансового лізингу між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бухта Изобилия” (далі-відповідач 2.) був укладений договір поруки від 28 серпня 2009 р., згідно з яким останнє поручилося за виконання відповідачем 1. свого обов’язку перед позивачем.

Всупереч умов договору фінансового лізингу № LC1817-02/08, відповідач не сплатив належні відсотки за придбання обладнання та лізингові платежі за користування ним, заборгувавши 924539,01 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідачів солідарно на його користь суму боргу, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідачі відзиви на позовну заяву не подали, їх представники в судове засідання повторно не з’явився, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 лютого 2008 р. між сторонами по справі укладений договір фінансового лізингу № L1817-02/08.

28 серпня 2009 р. сторонами було укладено угоду про внесення змін до договору фінансового лізингу № L1817-02/08, відповідно до якої первісний договір було викладено в новій редакції, присвоєно йому номер LC1817-02/08.

Згідно умовами договору фінансового лізингу № LC1817-02/08 позивач (лізингодавець) зобов’язався придбати у свою власність і передати відповідачу (лізингоодержувачеві) в тимчасове платне володіння і користування вантажний автомобіль Мерседес-Бенц Атего 1517 з ізотермічним кузовом та ХОУ, 2007 р.в. вартістю 534720 грн., а відповідач –прийняти та до 8 числа поточного місяця оплачувати за користування указаним майном на підставі рахунку, направленого на вказану у договорі електронну адресу або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку до 5 числа поточного місяця відповідач зобов’язаний звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно. В цьому разі відповідач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Умовами розділу 6 додатку № 4 до договору встановлений порядок зміни лізингових платежів.

На виконання умов спірного договору позивач передав відповідачу вантажний автомобіль Мерседес-Бенц Атего 1517 з ізотермічним кузовом та ХОУ, 2207 р.в., що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу від 13 червня 2008 р.

Погоджений додатковою угодою період лізингу встановлений 46 місяців з вересня 2009 до червня 2013 років.

Поясненнями позивача, поданими ним рахунками-фактурами за період вересня 2009-лютого 2010 років стверджується факт заборгованості відповідача по оплаті за спірним договором.

Пунктом 6.1.2 договору встановлено право позивача дострокового розірвання договору у разі несплати відповідачем лізингових платежів з простроченням понад 30 днів.

Порядок і наслідки дострокового розірвання договору передбачені розділом 10 додатку № 4 до договору. Зокрема, передбачено, що в разі направлення лізингодавцем лізингоодержувачу письмового повідомлення про прийняття рішення про дострокове припинення договору, останній повинен сплатити лізингодавцю платежі, передбачені п. 10.3.2 цього додатку.

Листом № 4229-02/10 від 25 лютого 2010 р. позивач повідомив відповідача про прийняте рішення достроково розірвати, зокрема, спірний договір фінансового лізингу з 28 лютого 2010 р. у зв’язку з несплатою останнім належних лізингових платежів понад 30 днів.

Згідно виставленого позивачем 22 березня 2010 р. рахунку-фактури № LС 1817-02/08/г розмір належних з відповідача на користь позивача у зв’язку з достроковим розірванням договору платежів становить 924539,01 грн.

Доказів, які б спростовували розмір проведених позивачем нарахувань, а також сплати виставлених сум суду не надано.

Також встановлено, що 28 серпня 2009 р. між позивачем та відповідачем 2. був укладений договір поруки, згідно з яким відповідач 2. поручився, зокрема, за виконання відповідачем 1. свого обов’язку перед позивачем, що виник з вищезгаданого договору лізингу.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявною у справі копією цього договору.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин з відповідачів солідарно на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 554, 622 ЦК України підлягає стягненню 924539,01 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” м. Києва задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35А, код 32984664) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Бухта Изобилия” (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17, код 36283939) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (04073, м. Київ, пр-т Московський, 9, корпус 5, оф. 101, код 34480657) 924539,01 грн. боргу, 9245,39 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар