Ухвала суду № 125233525, 12.02.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6556/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року Подільський районний суду міста Києва у складі головуючої судді Будзан Л.Д., за участю секретаря судового засідання Губенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Савчак Ярослава Олеговича про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Заявою № 2001230148301 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 22 січня 2019 року в сумі 72086 (сімдесят дві тисячі вісімдесят шість) грн. 77 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савчака Ярослава Олеговича залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року залишено без змін.

У січні 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - Савчак Ярослав Олегович звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на скрутне матеріальне становище відповідача та перебування на її утриманні малолітньої дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2025 року головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року заяву прийнято до розгляду та призначено справу до судового розгляду.

Представник Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, у заяві просили проводити розгляд справи без їх участі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Заявою № 2001230148301 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 22 січня 2019 року в сумі 72086 (сімдесят дві тисячі вісімдесят шість) грн. 77 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савчака Ярослава Олеговича залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 липня 2024 року залишено без змін.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18 червня 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві у ОСОБА_1 є малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на її утриманні.

Відповідно до виписки по картковому рахунку за період з 01.08.2024 по 20.01.2025 ОСОБА_1 має офіційну роботу із певним рівнем відносно стабільного доходу.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

У відповідності до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У відповідності до ч. 4-5 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, зважаючи на суму заборгованості за судовим рішенням, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дотримуючись балансу інтересів обох сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи на майновий стан відповідача, з огляду на відсутність заперечень з боку представника позивача (стягувача), суд дійшов висновку про можливість розстрочення виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на строк 9 місяців шляхом сплати щомісячних платежів протягом дев`яти місяців у розмірі 8278,80 грн, починаючи сплату з 19 лютого 2025 року по 19 жовтня 2025 року включно, у зв`язку з чим заява представника відповідача ОСОБА_1 - Савчак Ярослава Олеговича підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 260, 261, 353-355, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Савчак Ярослава Олеговича про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 29 липня 2024 року у справі № 758/6556/24 за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, строком на 9 місяців зі сплатою ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» по 8278 (вісім тисяч двісті сімдесят вісім) грн 80 коп., щомісячно, починаючи сплату з 19 лютого 2025 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, буд. 4;

відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Леся БУДЗАН