Ухвала суду № 125225631, 18.02.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 417/8418/19

2-в/189/4/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 року сел. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючогосуддіЛукінової К.С.,

за участю секретаряКопиці С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні сел. Покровське цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відновлення втраченого судового провадження у справі №417/8418/19, -

ВСТАНОВИВ:

Представник АБ «Укргазбанк» - А. Боката звернулася до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №417/8418/19, якою просила відновити втрачене судове провадження Марківського районного суду Луганської області від 16.09.2019 року у справі №417/8418/19 за позовом АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відновлення тексту рішення Марківського районного суду Луганської області від 16.09.2019 року. У своїй заяві заявником зазначено, що Верховний суд розпорядженням змінив територіальну підсудність судових справ Марківського районного суду Луганської області на Покровський районний суд Дніпропетровської області. Рішенням Марківського районного суду Луганської області від 16.09.2019 у справі №417/8418/19 задоволено позовну заяву АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №040/10/2013/358 від 23 жовтня 2013 року. На даний час вказане рішення суду відповідачами ані добровільно, ані примусово не виконано. Виконавчі листи позивачем не отримувалися. Однак, для отримання виконавчого документа необхідним є відновлення втраченого судового провадження у справі №417/8418/19, з метою чого АБ «Укргазбанк» і звертається до суду з даною заявою. Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник заявника в поданій заяві просила проводити розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження без її участі.

З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, ознайомившись із матеріалами справи, дійшов висновку про наявність підстав для відновлення втраченого судового провадження в частині прийнятого судового рішення з огляду на наступне.

Так, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Марківського районного суду Луганської області на Покровський районний суд Дніпропетровської області.

Судом встановлено, що судові справи Марківського районного суду Луганської області не передавалися Покровському районному суду Дніпропетровської області, отже цивільна справа №417/8418/19 в Покровському районному суду Дніпропетровської області відсутня. Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Нормами статті 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги частину справи, яка зберіглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження. Відповідно до ч. 1, 2 ст.494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження. Враховуючи категорію даної справи, суд на підставі п. 4 ч. 5 статті 12 ЦПК України сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Також, суд при вирішенні даної заяви враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред`явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження. Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.

Частиною 3 ст.6 вказаного вище Закону встановлено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне: - рішення Марківського районного суду Луганської області від 16 вересня 2019 року у справі №417/8418/19. Таким чином, при вирішенні питання щодо можливості відновлення втраченого судового провадження судом врахована наявність судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Суд враховує, що питання про відновлення судового провадження у цивільній справі необхідно для отримання виконавчого документа у даній цивільній справі. Враховуючи наведене, суд з метою захисту прав заявника, приходить до висновку про достатність зібраних судом матеріалів для відновлення втраченого судового провадження в частині відновлення процесуального документа, який міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема: рішення Марківського районного суду Луганської області від 16 вересня 2019 року у справі №417/8418/19. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258-261,489-493 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відновлення втраченого судового провадження у справі №417/8418/19- задовольнити.

Відновити втрачене судове провадження Марківського районного суду Луганської області від 16.09.2019 року у справі №417/8418/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі представника позивача Мартинюка Євгена Володимировича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині відновлення тексту рішення Марківського районного суду Луганської області від 16.09.2019 року, а саме наступного змісту: «Справа №417/8418/19 Провадження №2/417/260/19

РІШЕННЯ

Іменем україни

(ЗАОЧНЕ)

"16" вересня 2019 р. с.Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Рукас О.В.

при секретарі Брюховецькій О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в с.Марківка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі представника позивача Мартинюка Євгена Володимировича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2019 року позивач, в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість в сумі 54373,48 грн. та судовий збір в сумі 1921,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 040/10/2013/358 від 23 жовтня 2013 року, відповідно до умов якого, Банк зобов`язався надати ОСОБА_1 грошові кошти, а останній зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування:

- сума кредиту 53 910,00 грн. (п. 1.1 Кредитного договору).

- процентна ставка за користування кредитом 15,0 % річних. (п. 1.4.1 Кредитного договору).

- за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 20,0 % річних (п. 1.4.2. Кредитного договору).

- строк повернення кредитних коштів, до 22 жовтня 2018 року. (п. 1.3.1 Кредитного договору).

Банк виконав свої договірні зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача - ОСОБА_1 .

В свою чергу, ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк.

Станом на 04 квітня 2019 року відповідачем не сплачено:

- нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014р. по 30.04.2015 р. 6 129,93 грн.;

- заборгованість за кредитом 48 243,55 грн.

Загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 04 квітня 2019 року, складає 54 373,48 грн.

В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №040/10/2013/358/П від 23 жовтня 2013р., за умовами пункту 1.1. якого, ОСОБА_2 зобов`язалась в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання у повному обсязі позичальником зобов`язань по Кредитному договору.

Зважаючи, що пунктом 5.2. Договору поруки передбачено трирічний строк дії поруки, на дату пред`явлення даного позову, порука є чиною та банк в праві вимагати від поручителя виконання забезпечених порукою зобов`язань.

Таким чином, враховуючи невиконання ОСОБА_1 договірних зобов`язань, передбачених Кредитним договором, банк змушений звернутися до суду за захистом порушеного права у спосіб, визначений частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, - шляхом присудження до примусового виконання відповідачами обов`язку в натурі в солідарному порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує (а.с.5).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися - через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" на веб-сайті Марківського районного суду в розділі "Громадянам, що мешкають в зоні АТО", оскільки відповідачі зареєстровані на тимчасовоокупованій території куди підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" не здійснюється доставка поштової кореспонденції (а.с.60). Клопотань чи заперечень суду не надано.

Тому зі згоди позивача суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

16 вересня 2019 року згідно ст.281 ЦПК України, без виходу суду до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи з занесенням до протоколу судового засідання.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 040/10/2013/358 від 23 жовтня 2013 року, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати ОСОБА_1 грошові кошти, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором (а.с.14-18).

Умовами кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування, а саме, п. 1.1 Кредитного договору: сума кредиту 53 910,00 грн.; п. 1.4.1 Кредитного договору: процентна ставка за користування кредитом 15,0% річних; п. 1.4.2. Кредитного договору: за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 20,0% річних; п. 1.3.1 Кредитного договору: строк повернення кредитних коштів, до 22 жовтня 2018 року.

Банк виконав свої договірні зобов`язання за Кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується випискою з позичкового рахунку ОСОБА_1 (а.с.7-13)

ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором та не повернув кредитні кошти у визначений кредитним договором строк. Станом на 04 квітня 2019 року відповідачем не сплачено: заборгованість за кредитом 48 243,55 грн.; нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014р. по 30.04.2015 р. 6 129,93 грн. Загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 04 квітня 2019 року, складає 54 373,48 грн. (а.с.6).

Розрахунок в частині заборгованості зі сплати основної суми кредиту та нарахованих відсотків сумнівів у суду не викликає.

Таким чином, у судовому засіданні було достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за наданим кредитом перед позивачем загальною сумою 54 373,48 грн.

В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №040/10/2013/358/П від 23 жовтня 2013 р., за умовами пункту 1.1. якого ОСОБА_2 зобов`язався в повному обсязі нести солідарну відповідальність перед банком за виконання у повному обсязі позичальником зобов`язань по кредитному договору (а.с.20-21).

Таким чином, враховуючи невиконання ОСОБА_1 договірних зобов`язань, передбачених кредитним договором, банк змушений звернутися до суду за захистом порушеного права у спосіб, визначений частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, - шляхом присудження до примусового виконання відповідачами обов`язку в натурі в солідарному порядку.

Суд вирішуючи спір по суті заявлених вимог використовує наступні норми процесуального та матеріального права виходячи при цьому з наступного.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року роз`яснено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання відповідно до ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання не допускається в силу ст.525 ЦК України, така відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання вказано в ч.2 ст.615 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Відповідно ч.1 ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ч.1,2 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку що позовні вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням від 19.04.2019 року про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн. (а.с.1)

Враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284,354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі представника позивача Мартинюка Євгена Володимировича до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1) заборгованість в сумі 54 373 (п`ятдесят чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 48 коп., яка складається з:

- заборгованість за кредитом 48 243,55 грн.;

- нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.07.2014р. по 30.04.2015 р. 6 129,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1) суму судових витрат у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: 03087, м.Київ, вул.Єреванська, 1) суму судових витрат у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В.Рукас».

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: К.С. Лукінова