Рішення № 125221361, 05.02.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №759/12237/20

Провадження №2/752/170/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Дураєвої А.О.,

представника позивача Габрєва В.В.,

представника відповідача Стовбуна О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Гаращенка Володимира Васильовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування реєстрації речових прав,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Габрєв В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (колишня назва - «Альфа-банк»), державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Гаращенка Володимира Васильовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування реєстрації речових прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.04.2007 між ОСОБА_3 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3297 за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 99000 доларів США на строк до 16.04.2022 зі сплатою 12,25% річних.

17.04.2007 з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3279 від 17.04.2007 між ОСОБА_1 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір іпотеки № 02-10/1313.

У зв`язку з наявністю кредитної заборгованості у червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

21.08.2018 постановою Апеляційного суду міста Києва у справі № 759/9059/16-ц у задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» було відмовлено у зв`язку зі зверненням останнім до суду після спливу строку позовної давності.

09.09.2019 державним реєстратором Гаращенко В.В. прийнято рішення про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за АТ «АЛЬФА-БАНК»

Зазначене рішенням державного реєстратора Гаращенко В.В. є незаконними та підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте в період дії мораторію на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 55,3 кв.м використовувалась позивачкою як місце постійного проживання, іншого нерухомого майна у неї немає. Вона не надавала жодної згоди на відчуження цього майна.

Відповідно до п.4.2. договору іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2017 у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.

Позивач, як іпотекодавець, жодних вимог про усунення порушень від іпотекодержателя не отримувала.

Право власності на предмет іпотеки було зареєстроване за банком на підставі неіснуючих на момент реєстрації документів. Так, право власності на спірну квартиру було зареєстроване за банком 09.09.2019 на підставі передавального акту, виданого 15.10.2019, та протоколу загальних позачергових зборів акціонерів АТ «Альфа-банк» від 15.10.2019, рішення єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019.

У представника АТ «Альфа-банк» не було повноважень для подання державному реєстратору заяви для реєстрації за банком права власності на предмет іпотеки, оскільки довіреністю було уповноважено представника представляти інтереси АТ «Укрсоцбанк», а не АТ «Альфа-банк».

Права та обов`язки за договором іпотеки припинились, оскільки 20.10.2008 припинився строк кредитування. У позивачки не виникає будь-яких прав та обов`язків перед відповідачем, як правонаступником АТ «Укрсоцбанк».

Просив:

визнати незаконними дії реєстратора Гаращенко Володимира Васильовича (Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ) щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «АЛЬФА-БАНК»;

скасувати реєстрацію речового права, а саме: права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «АЛЬФА-БАНК» на підставі Договору іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2007, яка вчинена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстратором Гаращенко Володимировим Васильовичем (Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ), індексний номер 48634675 від 11.09.2019 о 19:46:16, номер запису про право власності 33182213;

поновити відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

14.09.2020 постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

23.10.2020 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

06.09.2021 постановлено ухвалу про забезпечення позову.

07.12.2022 постановлені ухвали про заміну відповідача правонаступником та про витребування доказів.

30.03.2023 постановлено ухвалу про витребування доказів.

21.09.2023 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.05.2024 постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження та призначено її до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Дослідивши письмові матеріали справі, суд встановив наступне.

17.04.2007 між ОСОБА_3 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3297 за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 99900 доларів США на строк до 16.04.2022 зі сплатою 12,25% річних.

17.04.2007 між ОСОБА_1 та Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір іпотеки №02-10/1313, предметом якої є квартира АДРЕСА_1 , заставною вартістю 130000 доларів США, за яким ОСОБА_1 виступила як майновий поручитель за зобов`язаннями ОСОБА_2 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №10-29/3279 від 17.04.2007.

Пунктом 4.2. договору іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2017 встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 6.2. договору іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2017 встановлено, що усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датами отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення пошти отримувача.

17.04.2007 реєстратор Гаращенко Володимира Васильовича (Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ) провів державну реєстрацію іпотеки, іпотекодержатель АКБ СР «Укрсоцбанк», боржник ОСОБА_2 , майновий поручитель ОСОБА_1 , строк виконання основного зобов`язання -16.04.2022, розмір основного зобов`язання - 99900 доларів США, особа, права якої обтяжуються - ОСОБА_1 , заборона №1937.

21.08.2018 Апеляційним судом міста Києві прийнято постанову у справі №759/9059/16-ц, згідно з якою відмовлено АТ «Укрсоцбанк» у задоволенні вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.04.2007 №10-29/3279 у зв`язку із застосуванням до вимог позивача строків позовної давності.

06.03.2019 АТ «Укрсоцбанк» склав та направив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 письмову вимоги №567/19 про сплату боргу за кредитним договором в розмірі 219629,78 доларів США та попередження, що в разі невиконання цієї вимоги банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Зазначені вимоги за поштовим штемпелем повернулись 07.03.2019 за закінченням встановленого строку зберігання.

31.07.2019 АТ «Укрсоцбанк» уповноважило ОСОБА_4 на строк 31.12.2019 представляти інтереси банку у взаємовідносинах з суб`єктами державної реєстрації прав та нотаріусами, про що видало довіреність від 31.07.2019.

09.09.2019 реєстратор Гаращенко Володимира Васильовича (Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ) зареєстрував за АТ «Альфа-банк» право власності на квартиру квартира АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності - договір іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2017 (видавник АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 ), підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 48634675, що підтверджується копією витягу сформованого 12.09.2019.

09.09.2019 реєстратор Гаращенко Володимира Васильовича (Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ) зареєстрував за АТ «Альфа-банк» право власності на квартиру квартира АДРЕСА_1 . Підстава реєстрації: договір іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2017 (видавник АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 ), передавальний акт на 11.10.2019, виданий 15.10.2019 (видавник АТ «Укрсоцбанк», АТ «Альфа-банк»), протокол загальних позачергових зборів акціонерів АТ «Альфа-банк» від 15.10.2019, рішення єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019, що підтверджується витягом сформованим 24.06.2020.

15.10.2019 відбулись позачергові загальні збори акціонерів АТ «Альфа-банк», якими був затверджений передавальний акт.

Рішенням єдиного акціонера УТ «Укрсоцбанк» - Ей-Бі-Ейч Холдингс СА від 15.10.2019 затверджений передавальний акт.

15.10.2019 затверджений передавальний акт станом на 11.10.2019 щодо правонаступництва усього майна, майнових прав та обов`язків внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» до АТ «Альфа-банк», яке є правонаступником.

Згідно даних реєстраційної справи №1912253980000 реєстратор Гаращенко Володимира Васильовича (Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ) 09.09.2019 зареєстрував заяву АТ «Укрсоцбанк» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 (додатки до заяви: Статут АТ «Укрсоцбанк», довіреність від 31.07.2019 на ім`я ОСОБА_4 , письмові вимоги АТ «Укрсоцбанк» від 06.03.2019 №567/19, адресовані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з повідомленнями про направленнями рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, договір іпотеки від 17.04.2007 №01-10/1313, договір про надання відновлювальної кредитної лінії від 17.04.2007 №10-29/3297, додаткову угоду №1 від 06.07.2009 до договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 17.04.2007 №10-29/3297).

11.09.2019 реєстратор Гаращенко Володимира Васильовича (Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ), розглянувши заяву від 09.09.2019, прийняв рішення провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за АТ «Укрсоцбанк», що підтверджується витягом сформованим 12.09.2019.

Інших відомостей та документів матеріали реєстраційної справи №1912253980000 не містять.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

У статті 16 ЦК України визначені загальні способи захисту цивільних прав та інтересів. Ці способи захисту є універсальними для всіх правовідносин та можуть бути застосовані особою для врегулювання спірних правовідносин. Застосовувані способи захисту цивільних прав мають відповідати характеру спірних правовідносин та природі спору, що існує між сторонами.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. (ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до ч. 1-3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав ( ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Пунктом 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого поставною КМУ від 17 жовтня 2013 р. № 868 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Порядок) встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Протягом дії цього Закону:

1) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Судом встановлено, що позивач є майновим поручителем ОСОБА_1 за договором іпотеки від 17.04.2007, як позичальника ОСОБА_2 перед АКБСР «Укрсоцбанк» у кредитному договорі від 17.04.2007 №10-29/3279, строк виконання основного зобов`язання - 16.04.2022, розмір основного зобов`язання - 99900 доларів США.

Пунктом 4.2. договору іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2017 встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.

Позичальник порушив свої зобов`язання за кредитним договором від 14.07.2007 №10-29/3279.

З дотриманням вимог п. 6.2. договору іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2017 АТ «Укрсоцбанк» 06.03.2019 склав та направив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 письмові вимоги №567/19 про сплату боргу за кредитним договором в розмірі 219629,78 доларів США та попередження, що в разі невиконання цієї вимоги банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Зазначені вимоги за поштовим штемпелем повернулись 07.03.2019 за закінченням встановленого строку зберігання.

Таким чином, відповідно до п. 6.2. договору іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2017 датою отримання повідомлень вважається дата поштового штемпеля відділення пошти отримувача, тобто 07.03.2019.

Вищенаведене свідчить про не змістовність доводів про те, що позивач, як іпотекодавець, жодних вимог про усунення порушень від іпотекодержателя не отримувала.

З урахуванням застереження в договорі іпотеки від №02-10/1313 від 17.04.2017 є можливою передача іпотекодержателю, тобто АТ «Укрсоцбанк» права власності на предмет іпотеки (спірну квартиру) в рахунок виконання основного зобов`язання шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Аналіз матеріалів реєстраційної справи №1912253980000, яка була надана на вимогу суду, дає підстави для висновку, що набуття банком права власності на спірну квартиру відбулось в порядку, передбаченому договором іпотеки №02-10/1313 від 17.04.2017 та Законом України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

За результатами розгляду заяви представника АТ «Укрсоцбанк» від 09.09.2019 реєстратор Гаращенко Володимира Васильовича (Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», м. Київ) 11.09.2019 прийняв рішення № 48634675 провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за АТ «Укрсоцбанк», що підтверджується витягом сформованим 12.09.2019. Зазначені документи містяться в матеріалах реєстраційної справи та були досліджені судом.

Отже, відповідач вчинив дії, спрямовані на набуття права власності на нерухоме майно в позасудовому порядку на підставі іпотечного договору, укладеного з позивачем. Державний реєстратор у встановленому Законом порядку здійснив реєстраційну дію (виконав визначену законом технічну функцію) щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем.

Зазначене спростовує доводи представника позивача щодо того, що право власності на предмет іпотеки було зареєстроване за банком на підставі неіснуючих на момент реєстрації документів, а у представника банку не було повноважень для подання державному реєстратору заяви для реєстрації за банком права власності на предмет іпотеки, оскільки довіреністю було уповноважено представника представляти інтереси АТ «Укрсоцбанк», а не АТ «Альфа-банк».

Щодо доводів про те, що рішення державного реєстратора Гаращенко В.В. є незаконними та підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте в період дії мораторію на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, суд відзначає наступне.

Дійсно станом на 11.09.2019 (дата, коли реєстратор прийняв рішення №48634675 провести державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за АТ «Укрсоцбанк») діяв Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який забороняв примусове стягнення (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави, якщо воно виступає як забезпечення зобов`язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання майнового поручителя за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно та загальна площа такого житла не перевищує 140 кв. метрів для квартири.

Якщо позивач, який є іпотекодавцем, вважає порушеними свої права на предмет іпотеки (внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем), він може, з огляду на фактичні обставини, вимагати відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб захисту застосовується у випадку вчинення однією із сторін правопорушення, в результаті чого порушені права та законні інтереси іншої сторони. При цьому позивач повинен довести, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено всупереч вимогам закону, тобто з порушенням прав позивача.

Суду не було надано жодних доказів, що спірна квартира, це місце постійного проживання позивача, який є майновим поручителем у кредитному договорі, наданому в іноземній валюті, у позивачки у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що права позивача як власника нерухомого майна банк не порушив, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №02-10/1313 від 17.04.2017 за встановлених судом обставин було правомірним.

Наявність судового рішення про відмову АТ «Укрсоцбанк» у задоволенні вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.04.2007 №10-29/3279 у зв`язку із застосуванням до вимог позивача строків позовної давності не означає, що зобов`язання за кредитним договором у позичальника припинилось, внаслідок чого іпотека також припинилась.

Підстави, встановлені ст. 17 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), судом не встановлені, відомості про припинення іпотеки, зареєстровані у встановленому законодавством порядку шляхом проведення державній реєстрації, також відсутні.

Наведене, на думку суду, дає підстави для висновку про відсутність порушень прав позивачки.

Враховуючи обставини встановлені в судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідачів не відшкодовуються, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12- 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складено 17.02.2025.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Гаращенко Володимир Васильович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 8-А, офіс 406.

Третя особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ж. І. Кордюкова