Рішення № 12521673, 06.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/14706.10.09 За позовом: Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007»

про           стягнення 51 814,54 грн. та зобов’язання вчинити дії

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

Від позивача Полікарпов А.О. за довіреністю № 01/05-79 від 27.03.2009

Від відповідача не з’явився.

У судовому засіданні 06.10.09 суд, керуючись ч.2 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007»про стягнення з Відповідача на користь Позивача грошові кошти у складі заборгованості зі сплати винагороди від управління майном у розмірі 47021,65 грн., індексу інфляції у розмірі 2800,72 грн., пені – 1992,17 грн., про зобов’язання Відповідача повернути Позивачу з управління державне майно –пасажирський причал „Т.Г.Шевченка” з прилеглими берегоукріпленнями, що становлять єдиний причальний комплекс за адресою: м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 77, що був переданий в управління Відповідачу згідно з договором управління майном №85-УП/01-12 від 11.12.07.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не виконує зобов’язань, покладених на Відповідача за Договором, а саме: з червня 2008 року не виконує умов договору щодо сплати вигоди від управління майном, внаслідок чого за ним числиться заборгованість у розмірі 47021,65 грн. Порушення умов договору, як зазначає Позивач, є підставою для застосування штрафних санкцій у вигляді пені. Крім того, відповідно до п. 2.2 Договору, з підстав неотримання вигоди протягом тридцяти банківський днів договір підлягає припиненню. Листом від 27.01.09 за № 01/05-59 повідомлено Відповідача про відмову від подальшої співпраці та - припинення Договору. Відповідь на вказаний лист Відповідачем не надавалась, тому договір, за твердженням Позивача, вважається припиненим, внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, що є підставою для зобов’язання Відповідача повернути Позивачу майно, що передавалось Відповідачу згідно з Договором управління.

В обґрунтування позову керується ст.ст. 625, 1044 ЦКУ, ст.ст. 20, 231 ГКУ та умовами Договору.

Ухвалою суду від 14.04.09 порушено провадження у справі №40/147 за даним позовом та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.05.09.

У судове засідання 14.05.09 з’явився представник Позивача, подав заяву про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача грошові кошти у складі заборгованості зі сплати вигоди від управління майном за Договором управління майном №85-УП/01-12 у розмірі 47021,65 грн., індекс інфляції у розмірі 2800,72 грн., пені –1992,17 грн. та зобов’язання Відповідача повернути Позивачу з управління державне майно –пасажирський причал «Т.Г.Шевченка»з прилеглими берегоукріпленнями, що становлять єдиний причальний комплекс за адресою: м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 77, що був переданий в управління Відповідачу згідно з договором управління майном №85-УП/01-12 від 11.12.07.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку представника, вимоги ухвали суду –не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Зазначене стало підставою у відповідності до ст. 77 ГПК України для відкладення розгляду справи до 02.06.09.

Ухвалою суду від 02.06.09 розгляд справи не відбувся через відсутність Відповідача, що спричинило відкладення слухання у справі до 23.06.09.

23.06.09 у судове засідання з’явились представники сторін. Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить договір №85-УП/01-12 вважати датованим 20 грудня 2007 року.

Крім того, сторони подали спільну заяву про продовження строку вирішення спору у справі №40/147.

Суд задовольнив заяву та керуючись ч.4 ст. 69 ГПК України, продовжити строк вирішення спору у справі №40/147. У судовому засіданні оголосив перерву до 14.07.09

14.07.09 у судовому засіданні Відповідача надав суду відзив на позов, у якому зазначає, що не погоджується із вимогами позивача, оскільки з червня 2008 року Договір за взаємною згодою був тимчасово зупинений, що виключає можливість стягнення за спірний період заборгованості.

У судовому засіданні, з підстав, визначених ст. 77 ГПК України, оголошена перерва до 16.07.09.

У судовому засіданні 16.07.09 Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій доповнив підстави позову прийняти в якості додаткової підстави для припинення договору відмову від даного договору на підставі п.7 ч.1 ст. 1044 ЦКУ.

20.08.09 слухання у справі відкладалось за клопотанням Відповідача до 10.09.09.

У судових засіданнях 10.09.09 та 29.09.09 судом, за клопотанням представника Відповідача, оголошувалась перерва до 29.09.09 та 06.10.09 відповідно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, господарський суд м. Києва, встановив.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №32/193 від 25.04.08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007»до Державного підприємства «Адміністрація річкових портів», що має преюдиційне, в розумінні ст. 35 ГПК України, значення для розгляду спору у справі №40/147, визнано договір управління майном № 85-УП/01-12 від 20.12.2007, що укладений між Державним підприємством «Адміністрація річкових портів»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007», дійсним з дати підписання даного договору.

Згідно з умовами договору управління майном № 85-УП/01-12 від 20.12.2007 установник управління (Позивач у справі) передає управителеві (Відповідачеві у справі) на певний строк державне майно в управління, а управитель зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління, предметом якого є пасажирський причал «Т.Г.Шевченка»з прилеглими берегоукріпленнями, що становлять єдиний причальний комплекс, інвентарний номер 0308, місце розташування м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 77 ( далі - Майно).

Судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі від 01.01.2008, який є невід'ємною частиною договору управління майном № 85-УП/01-12 від 20.12.2007, Державне підприємство «Адміністрація річкових портів»передало Майно в управління Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007».

Вигода від майна, що передане в управління управителю, належить установнику управління. (п. 1.6 Договору).

Базовий розмір вигоди від передачі майна в управління встановлюється у сумі 57 342,7 грн. за рік без ПДВ. Щомісячний розмір вигоди становить 4 778,6 грн. без ПДВ та перераховується управителем до 20 числа місяця, наступного за звітним установнику управління на його банківський рахунок.

Розмір вигоди від управління майном, відповідно до п.1.9 Договору, щомісяця збільшується на офіційно встановлений індекс інфляції.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом існування договірних відносин, позивач належним чином виконав свої зобов'язання перед відповідачем в повному обсязі, тоді як відповідач, всупереч умов договору, свої зобов'язання виконував неналежним чином, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості з несплаченої суми вигоди від управління майном в розмірі 47 021,65 грн. за період червень –грудень 2008.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно змісту ст. ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно змісту ст. ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, в статті 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610 та 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки Відповідач не довів суду належними та допустимим засобами доказування своєї позиції, як і не спростував позицію Позивача про неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором, тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором в розмірі 47021,65 грн. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

При цьому важливо відмітити, що судом не беруться до уваги твердження Відповідача стосовно неможливості здійснення Відповідачем функцій управителя Майна, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог п. 1.7 та п. 1.8 договору управління майном Відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок державного підприємства «Адміністрація річкових портів»вигоду отриману у січні та лютому 2008 року. Також за твердженням Відповідача до червня 2008 року він належним чином виконував умови Договору, а відтак, здійснював функції Управителя Майна за Договором № 85-УП/01-12 від 20.12.2007. Причин неможливості здійснення функцій управителя Майна починаючи з червня 2008 року, які не існували до вказаного періоду, Відповідачем не повідомлено.

Стосовно позиції Відповідача про тимчасове зупинення дії Договору управління №85-УП/01-12 від 20.12.07 з червня 2008 року, у зв’язку із обміном листами № 01/05-351/1 від 18.06.08 на №18/1 від 12.06.08, що, спричинило зупинення виконання зобов’язань згідно з умовами Договору, то судом встановлено, що Відповідач прийшов до такого висновку без врахування вимог ст. 654 ЦКУ та п. 4.3 Договору. Так, у матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами додаткових угод до Договору, що свідчать про зміну умов Договору, в тому числі в частині зміни порядку виконання зобов’язань за Договором, які, відповідно, погоджені із органом управління Майном. З огляду на це, позиція Відповідача про тимчасове зупинення дії Договору не береться судом до уваги.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України також встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як видно з матеріалів справи, пунктом 6.2 Договору передбачалось, що сторони цього договору несуть відповідальність за своїми боргами та іншими зобов’язаннями відповідно до законодавства України.

Відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 992,17 грн. та збитків від інфляції у розмірі 2 800,72 грн. також є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов’язання Відповідача повернути Позивачу з управління державне майно –пасажирський причал «Т.Г.Шевченка»з прилеглими берегоукріпленнями, що становлять єдиний причальний комплекс за адресою: м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 77, що був переданий в управління Відповідачу згідно з договором управління майном №85-УП/01-12 від 20.12.07, то суд вважає зазначити наступне.

Договір, відповідно до п.2.2, підлягає припиненню згідно з процедурою, викладеною у п. 8.1 Договору, в разі неотримання вигоди Установником управління протягом 30 банківських днів від строку, встановленого у п. 1.8 Договору, а у міжнавігаційний період, а саме січень, лютий, березень, Договір підлягає припиненню у разі неотримання вигоди у повному обсязі установником управління протягом 60 календарних днів від строку, встановленого п. 1.8 Договору.

Судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено неотримання вигоди Установником управління протягом строку, встановленого у п. 2.2 Договору, що дало йому підстави у відповідності з п. 1.8 Договору порушити перед управителем питання про припинення Договору.

У разі відмови однієї сторони від договору управління майном вона повинна повідомити другу сторону про це за три місяці до припинення договору, якщо договором не встановлений інший строк (ч. 2 ст. 1044 ЦКУ).

У разі відмови однієї сторони від договору управління майном на підставах, передбачених Договором, вона повинна письмово повідомити про це іншу сторону за три місяці до припинення договору (п. 8.2 Договору).

Листами від 27.01.09 №01/05-59 та від 12.02.09 №01/05-48 Установник управління повідомив управителя про припинення Договору управління майном з 12.05.09.

У разі припинення договору управління майном майно, що було передане в управління, передається установникові управління у порядку, визначеному договором (ч.3 ст.1044 ЦКУ).

А у відповідності до п. 8.3 Договору, у разі припинення цього Договору, майно, що було передане в управління передається установнику управління у порядку, передбаченому п.3.2, п. 3.4 Договору.

Майно, відповідно до п. 3.4 Договору, вважається повернутим з управління з дня підписання сторонами акту приймання-передачі з управління.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

У матеріалах справи відсутній підписаний сторонами акт приймання-передавання Майна з управління, тому Майно, відповідно до п. 3.3 Договору не вважається поверненим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем - не надано належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 536 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007»(04075, м. Київ, вул. Гамарника, 56, ідентифікаційний код 35093628), з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»(04071, м.Київ, вул. Електриків 14, код ЄДРПОУ 33404067, п/р 260080756403 в АБ «Експрес Банк», МФО 322959) Позивача грошові кошти у складі заборгованості зі сплати вигоди від управління майном за Договором управління майном №85-УП/01-12 від 20.12.07 у розмірі 47 021, 65 грн. (сорок сім тисяч двадцять одна грн. шістдесят п’ять коп.), індекс інфляції у розмірі 2 800,72 грн. (дві тисячі вісімсот грн. 72 коп.), пеню у розмірі 1 992,17 грн. (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто дві грн. 17 коп.), державного мита у розмірі 603,10 грн. (шістсот три грн. 10 коп.) та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007»(04075, м. Київ, вул. Гамарника, 56, ідентифікаційний код 35093628) повернути Державному підприємству «Адміністрація річкових портів»(04071, м.Київ, вул. Електриків 14, код ЄДРПОУ 33404067), з управління державне майно - пасажирський причал «Т.Г.Шевченка»з прилеглими берегоукріпленнями, що становлять єдиний причальний комплекс за адресою: м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 77, що був переданий в управління Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрамар 2007»згідно з договором управління майном №85-УП/01-12 від 20.12.07

4. Видати наказ у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 07.10.2009.