Рішення № 12455396, 17.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/47917.11.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»

До Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»

Про стягнення 14739,13 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Гресько О.П. - представник (дов. у справі);

Від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 14739,13 грн. в порядку регресу та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.10.2010 порушено провадження у справі №47/470, розгляд якої призначено на 28.10.2010.

Ухвалою від 28.10.2010, у звязку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 17.11.2010.

Представник позивача в судове засідання 17.11.2010 зявився. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-0104966 від 19.12.2007, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 14739,13 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Відповідач в судові засідання своїх представників не направив. Вимог суду викладених в ухвалах суду від 13.10.2010 та від 28.10.2010 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 28.10.2010 та 17.11.2010 був повідомлений належним чином.

З метою уникнення затягування строку розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відповідності з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17.11.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2007 між позивачем ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»як страховиком та ОСОБА_3 як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-0104966, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/0613367 від 12.04.2008, між відповідачем ЗАТ “Страхова компанія “Галактика”, як страховиком та гр. ОСОБА_1, як страхувальником, було укладено договір обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 12.04.2008 по 11.04.2009, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 25500,00 грн., франшиза 0,00 грн., забезпечений транспортний засіб автомобіль марки Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно з Довідкою ГУ ДАІ МВС України у м. Києві, 23.11.2008 на вул. Н. Лугова в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_1, під його керуванням.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 17.12.2008 у справі № 3-36481/2008, гр. ОСОБА_1, визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту з визначення розміру матеріального збитку №1/3243 від 22.12.2008, складеного спеціалістом Горобець В.В., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 17562,91 грн.

Відповідно до страхового акту №57769 від 20.01.2009, та розрахунку розміру страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яке сталося 23.11.2008 на вул. Н. Лугова в м. Києві в ДТП за участю вищенаведеного транспортного засобу, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_1, під його керуванням, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 14739,13 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 2233 від 31.03.2009.

30.12.2009 позивач на адресу відповідача надіслав регресну вимогу за вих.№669/57769 від 11.12.2009, яку відповідач, відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення поштової установи, отримав 19.01.2010.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-0104966 від 19.12.2007, перерахував страхове відшкодування в розмірі 14739,13 грн., оскільки згідно довідки ГУ ДАІ МВС України у м. Києві, 23.11.2008 на вул. Н.Лугова в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Volkswagen Polo, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить гр. ОСОБА_1, під його керуванням та відповідно до страхового акту №57769 від 20.01.2009, позивачем дану подію визнано страховим випадком.

Також, враховуючи те, що відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 17.12.2008 у справі № 3-36481/2008, гр. ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в обсязі 25 500,00 грн. у відповідача, визнано винним у правопорушенні, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 14739,13 грн. в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»(код ЄДРПОУ 30026143, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Котельникова, 23) на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(код ЄДРПОУ 16467237, місцезнаходження: 01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3) в особі Київської філії «Сіті»(код ЄДРПОУ 24580961, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 35) 14 739 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять девять) грн. 13 коп. в порядку регресу, а також 147 (сто сорок сім) грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р.Станік

дата складання повного тексту рішення: 22.10.2010