Рішення № 12521579, 30.11.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 р. Справа № 27/36

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В.

при секретарі судового засідання Осудар І. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня", вул. Пекарська, 3, м. Івано-Франківськ, 76018;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018, (поштова адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 62, 76018);

про стягнення боргу та штрафних санкцій по договору поставки в сумі 28 829, 63 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Галик Р.П. - (довіреність № 46 від 19.10.2010р., паспорт НОМЕР_1, виданий Івано-Франківським МУВСМВС в Івано-Франківській обл. від 25.06.97р.)

Від відповідача: представники не з'явилися.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня", далі позивач, звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення боргу та штрафних санкцій по договору поставки в сумі 28 829, 63 грн. Крім того, позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на кошти відповідача в розмірі заявлених позовних вимог та покласти судові витрати на ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит".

01.11.2010 року представником позивача подано заяву № 50 про зменшення позовних вимог. Вимоги викладено в наступній редакції: стягнути з ТзОВ "Торгова мережа "Фаворит" на користь ТзОВ "Залізнична пекарня" основного боргу в сумі 18 346, 98 грн., 1 591, 03 грн. - 3% річних, 6 391, 61 грн. - інфляційних втрат, оскільки після подання позовної заяви відповідачем в добровільному порядку погашено частину боргу, шляхом перерахування на поточний рахунок позивача коштів в сумі 2 500,00 грн., що підтверджується витягами із банківського реєстру позивача від 08.10.2010 року та 15.10.2010 року, які долучено до матеріалів справи.

Заяву про зменшення позовних вимог прийнято судом до розгляду, справа розглядається відповідно до зменшених позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою суду від 05.10.2010 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 19.10.2010 року.

В судовому засіданні 19.10.2010 року відмовлено в задоволенні вимоги щодо забезпечення позову, з огляду на те, що вимога є необґрунтованою.

Ухвалами суду від 19.10.2010 року, 02.11.2010 року, 16.11.2010 року розгляд справи відкладався на 02.11.2010 року, 16.11.2010 року та 30.11.2010 року, відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що, свідчать поштові повідомлення, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами 15.04.2008 року укладено договір поставки товару № 0218/08А(105), згідно п. 1.1 якого в порядку на та умовах, визначених цим договором, постачальник зобовязується систематично поставляти і передавати у власність (повне господарське відання) покупцю визначений цим договором товар, а покупець - приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору.

Покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації. Ціна в специфікації зазначені з урахуванням ПДВ (п. 5.1 та п.5.2 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на р/р постачальника. Оплата покупцем за поставлений товар здійснюється щоденно, з відтермінуванням платежу на 19 календарних днів з моменту реалізації покупцем.

Згідно протоколу розбіжностей від 16.04.2008 року, складеного сторонами до договору поставки № 0218/08А від 15.04.2008 року, пункт 6.1 викладено в наступній редакції: розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на р/р постачальника. Оплата покупцем за поставлений товар здійснюється щоденно, з відтермінуванням платежу на 7 календарних днів з моменту одержання кожної окремої партії товару.

Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі (п. 6.2 Договору).

На підставі накладних, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, у строки та розмірі обумовлені умовами договору поставки. Даний факт підтверджують акти звірки розрахунків, складені сторонами станом на 01.09.2008 року та 01.10.2008 року.

Однак, в порушення договірних зобовязань відповідач не провів розрахунки за поставлений товар в повному обсязі.

Матеріали справи містять акт звірки розрахунків, підписаний та скріплений печатками сторін, з огляду на який станом на 01.12.2009 року борг відповідача перед позивачем становить 20 846, 98 грн.

Згідно витягів з банківського реєстру ТзОВ "Залізнична пекарня" від 08.10.2010 року та 15.10.2010 року, відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем в сумі 2 500, 00 грн. Несплаченим залишився борг в сумі 18 346, 98 грн.

За прострочення виконання грошового зобовязання, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідачу нараховано 3% річних в сумі 1 591, 03 грн. за період з 21.08.2008 року по 30.09.2010 року та 6 391, 61 грн. - інфляційних втрат за період з 01.09.2008 року по 31.08.2010 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

В силу ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня предявлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Слід визнати обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 1 591, 03 грн. за період з 21.08.2008 року по 30.09.2010 року та 6 391, 61 грн. - інфляційних втрат за період з 01.09.2008 року по 31.08.2010 року, враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі в межах позовних вимог заявлених у відповідності до заяви про зменшення позовних вимог від 29.10.2010 року № 50 (Вх. № 8397 від 01.11.2010 року), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 18 346, 98 грн. - основного боргу за поставлений товар, 3% річних в сумі 1 591, 03 грн. та 6 391, 61 грн. - інфляційних втрат. Оскільки у відповідності до п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення чи збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" (вул. Пекарська, 3, м. Івано-Франківськ, 76018) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018, поштова адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 62, 76018) про стягнення боргу та штрафних санкцій по договору поставки в сумі 26 329, 62 грн. - задовольнити.

Стягнути зТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018, поштова адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 62, 76018, ідентифікаційний код 31524633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізнична пекарня" (вул. Пекарська, 3, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 32076992) - 26 329, 62 гривні (двадцять шість тисяч триста двадцять девять гривень шістдесят дві копійки), з яких 18 346, 98 грн. - основного боргу за поставлений товар, 1 591, 03 грн. - 3% річних, 6 391, 61 грн. - інфляційних втрат, а також 288,30 гривень (двісті вісімдесят вісім гривень тридцять копійок) - державного мита та 236,00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяМихайлишин В. В.

Повне рішення складено 30.11.2010 року