Рішення № 12521289, 25.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.10 р.                     Справа № 38/199                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія “ВУСО” м.Донецьк

про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортної події у розмірі 2 527,93грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Петрова Т.Ю.- за дов.№707-1/14 від 25.03.2010р.

від відповідача: Чевикалова І.І. за дов. №б/н від 04.01.2010р.

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія “ВУСО” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортної події у розмірі 2 527,93грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування №19-3393429 від 02.03.2007р., заяву про виплату страхового відшкодування від 31.07.2007р., копію довідки ДАІ №3367 від 01.08.2007р., протокол огляду транспортного засобу від 06.08.2007р, копію страхового акту №81952 від 26.09.2007р., постанову Київського районного суду м.Донецька від 17.08.2007р. по справі №3-11846/2007р., копії платіжного доручення №2465 від 12.09.2007р., платіжного доручення №2671 від 01.10.2007р., акт про автотоварознавче дослідження №1604/07-09 від 10.09.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

19.10.2010р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

19.10.2010р. відповідач надав суду заперечення проти позову №5529 від 18.10.2010р., в яких проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач не звертався до нього з вимогою про здіснення виплати страхового відшкодування; платіжне доручення, надане позивачем в підтвердження виплати страхового відшкодування, не проведено банком; якість фотографій, доданих до акту експертного дослідження, не дозволяє розгледіти деяких пошкоджень.

Крім того, відповідач не погоджується із вимогою позивача щодо відшкодування витрат потерпілого на евакуацію у сумі 200,00грн., витрат на оплату послуг ДАІ по видачі розширеної довідки про ДТП у сумі 34,05грн. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 280,00грн.

Заперечення та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

02.11.2010р. позивач надав суду заяву, в якій просить залучити до матеріалів справи картку рахунку №3611 та платіжні доручення №2465 від 12.09.2007р., №2671 від 01.10.2007р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

02.11.2010р. відповідач надав суду клопотання про відкладення розгляду справи №5864 від 29.10.2010р. через відпустки та зайнятість представників в інших процесах.

Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

10.11.2010р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача, в яких вважає доводи відповідача необґрунтованими.

Заперечення на відзив судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2007р. о 21год.30хвил. у Куйбишевському районі місті Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “ЗАЗ DAEWOO ” (реєстраційний номер – АН 7194 СВ), під керуванням Козака В’ячеслава Івановича та автомобіля “ЗАЗ DAEWOO ” (реєстраційний номер - АН 3093 ВТ) який належить Долгих Денису Юрійовичу, під його керуванням, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль “ЗАЗ DAEWOO ” (реєстраційний номер - АН 3093 ВТ) який був застрахований у ВАТ СК “Гарант-Авто”.

Як вбачається з правовстановлюючих документів позивача, Відкрите акціонерне товариство „Гарант - Авто” змінило назву на Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”.

          Відкрите акціонерне товариство Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” є правонаступником Відкритого акціонерного товариства „Гарант - Авто” по всіх його майнових та немайнових правах та зобов’язаннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є правонаступником страховика.

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Козак В.І. пункту 16.3 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ №3367 від 01.08.2007р.

Постановою Київського районного суду м.Донецька від 17 серпня 2007 року відносно Козак В.І. на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях Козак В.І вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю “ЗАЗ DAEWOO ” (реєстраційний номер - АН 3093 ВТ), були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний Козак В.І.

У зв’язку з настанням страхової події –„збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту № №19-3393429 від 02.03.2007р., на підставі заяви страхувальника – Долгих Д.Ю., страховиком (позивачем) був складений страховий акт №81952 від 26.09.2007р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно умов договору №19-3393429 від 02.03.2007р., акту товарознавчого дослідження від 10.09.2007р. та розрахунку страхового відшкодування, сума страхового відшкодування складає 2 523,88грн.

Крім того, позивачем були компенсовані витрати страхувальника, пов’язані з отриманням довідки ДАІ, в розмірі 34,05грн.

Також, за проведення автотоварознавчого дослідження було сплачено 280,00грн., про що свідчить платіжне доручення №2465 від 12.09.2007р., а також компенсовані витрати за послуги евакуатора в розмірі 200,00грн.

Страхове відшкодування та додаткові витрати сплачені в повному обсязі, про що свідчить копія платіжного доручення №2671 від 01.10.2007р. на суму 2757,93грн.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність Козак В.І. застрахована у ЗАТ „СК „ВУСО” (Поліс ВА/9454418 від 10.06.2007р.) Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

          Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування” та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 2 527,93грн.

З тексту позовної заяви та наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень вбачається, що заявлена позивачем сума завданої матеріальної шкоди 2527,93грн. складається: з суми 2013,88грн. – сума страхового відшкодування з вирахуванням франшизи в розмірі 510,00грн., суми за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 280,00грн., суми за послуги евакуатора у розмірі 200,00грн. та суми пов’язаної з отриманням довідки ДАІ в розмірі 34,05грн.

Відповідно до Полісу №ВА/9454418 від 10.06.2007р. обов’язкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем, безумовна франшиза складає 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, з урахуванням приписів перелічених статей Цивільного кодексу України та Законів України „Про страхування” та “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, з огляду на умови полісу № ВА/9454418 від 10.06.2007р. обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ЗАТ „СК „ВУСО”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 2013,88грн. – сплачене страхове відшкодування за відрахуванням франшизи в сумі 510,00грн., визначеної умовами даного полісу.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 2013,88грн.

Позовні вимоги в частині стягнення суми 280,00грн. - вартість автотоварознавчого дослідження, суми 34,05грн. – вартості довідки ДАІ та суми 200,00грн. – за послуги евакуатора задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено втирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, нормами Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не передбачається відшкодування вартості експертного висновку та вартості довідки ДАІ.

Щодо вимог, про стягнення суми 200,00грн. – за послуги евакуатора суд вважає їх недоведеними та необґрунтованими, оскільки надана позивачем копія товарного чеку від 24.08.2007р. не може бути прийнята судом в якості належного доказу в розуміння ст.ст. 33, 34 ГПК України понесення витрат на евакуацію транспортного засобу до місця стоянки або ремонту.

Як встановлено судом, ДТП відбулось 30.07.2007р., проте вказаний товарний чек датований 24.08.2007р.

Крім того, з товарного чеку від 24.08.2007р. не вбачається, що оплачені послуги по евакуацій автомобіля ЗАЗ DAEWOO ” (реєстраційний номер - АН 3093 ВТ) є саме послугами з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 2013,88грн.

Твердження відповідача, викладені в запереченнях проти позову, судом до уваги не приймаються, оскільки, спростовуються матеріалами справи. Щодо заперечень відповідача про те, що позивач не звертався до нього з вимогою про здіснення виплати страхового відшкодування, суд вважає їх необґрунтованими, оскільки чинне законодавство в сфері страхування не містить прямої норми, з якої б вбачався обов’язок позивача перед звернення з позовом до суду звернутись до відповідача з відповідною вимогою (претензією, тощо).

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, ст. 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія “ВУСО” м.Донецьк про стягнення суми страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 2 527,93грн., задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія “ВУСО” м.Донецьк (83001, м.Донецьк, вул.Постишева,60, ЄДРПОУ 31650052) на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м.Київ (01042, м.Київ, пр.Новопечерський,19/3, ЄДРПОУ 16467237) в особі Донецької філії ВАТ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” м.Донецьк (83086, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 55-в, ЄДРПОУ 24812547) суму страхового відшкодування, сплаченої страхувальнику за завдану матеріальну шкоду при дорожньо-транспортній події у розмірі 2013,88грн., державне мито в сумі 81,26грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 188,00грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.11.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2010р.

Суддя