Рішення № 12520662, 25.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.10р.Справа № 30/349-10

За позовом: відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", м. Запоріжжя

До відповідача-1: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

До відповідача-2: відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області

Про: стягнення 604,36 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Дєрябіна Ю.В., довіреність від 06.10.2010 року №18-47, юрисконсульт другої категорії

Від відповідача-1: Шляєв І.В., довіреність від 01.01.2010 року №415, юрисконсульт 1категорії

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" та відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" шкоду в розмірі 604,36 грн., державне мито в розмір 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевезення вантажу (коксового горішку) по залізничній накладній №52648927 зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці було встановлено недостачу коксового горішку на суму 604,36 грн.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України залізниця несе обмежену відповідальність, виходячи з вартості вантажу, а позивач просить стягнути шкоду (суму нестачі), виходячи з ціни постачальника вантажу.

У судове засідання, яке відбулося 25.11.2010 року представник відповідача - 2 не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відзиву на позов відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" до суду не надало.

В судовому засіданні 25.11.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2010 року між відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (покупець) був укладений договір поставки №1001695, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця коксову продукцію (надалі –продукція), а покупець прийняти та оплатити цю продукцію, асортимент, кількість, строки поставки і ціна якої зазначені в Специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною його частиною.

17 вересня 2010 року відкритим акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (відправник) відправлений відкритому акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" (одержувач) згідно накладної №52648927 вантаж –коксовий горішок навалом в кількості 50 600 кг зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.

Зазначений вантаж був оплачений відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" згідно платіжного доручення №161211 від 30.03.2010 року.

При прийнятті вантажу 20.09.2010 року була виявлена нестача вантажу в кількості 800 кг, про що складений комерційний акт АА №019754/493.

Як вбачається з комерційного акту АА №019754/493 від 20.09.2010 року: погрузка у вагоні "шапкою" вище бортів на 20-30 см., вантаж промаркований вапним розчином поперечними полосками. Зліва по ходу потягу над 5, 6, 7 люками порушено маркування, наявні заглиблення довжиною 340 см., шириною 150 см., глибиною 30 см. При повторному перевантаженні вагону виявлено нестачу вантажу в кількості 800 кг.

Акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідачів, проти чого заперечує відповідач-1, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ст. 924 Цивільного кодексу України).

Згідно п.129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (надалі – Статуту) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Як вбачається з комерційного акту АА №019754 від 20.09.2010 року при прийнятті вантажу 20.09.2010 року була виявлена нестача вантажу в кількості 800 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу в сумі 604,36 грн. із розрахунку вартості 1 тони вантажу –2039,00 грн.

Оскільки спірний вагон з коксовим горішком був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу ст. 110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю.

За викладеного, шкода у розмірі 604,36 грн. підлягає стягненню з перевізника –відповідача-1, в задоволенні вимоги до відповідача-2 слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача-1.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд.108, ЄДРПОУ 01073828) на користь відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЗКПО 00186542) шкоду в сумі 604,36 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати, пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу в розмірі 236 грн., про що видати наказ.

В позові до відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 26.11.2010 року