Рішення № 125202757, 17.02.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6666/24

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , інспектор взводу №2 роти №3 батальйону Управління Національної поліції в Кіровоградській області, Стерпул Катерина Ігорівна (вул.Садова, 43, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25011) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), через представника адвоката Мазуренко Наталії Юріївни, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , інспектор взводу №2 роти №3 батальйону Управління Національної поліції в Кіровоградській області, Стерпул Катерина Ігорівна, про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника від 06.10.2024 серії АА № 302064, винесений щодо позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 28.11.2024, крім того, до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначений вище терміновий заборонний припис винесений всупереч мети існування інституту попередження домашнього насильства, без жодних на те правових підстав та всупереч законодавчо встановленому порядку.

Ухвалою суду від 28.11.2024р. (а.с.45) розгляд справи відкладено до 12.12.2024 за клопотанням представника ОСОБА_3 (а.с.42), а також у зв`язку із заміною неналежного відповідача Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області на Департамент патрульної поліції, за клопотанням відповідача (а.с.34,35).

06.12.2024р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що оскаржуваний терміновий заборонний припис є законним та складеним з урахуванням норм діючого законодавства за результатами оцінки ризиків (а.с.53-60).

12.12.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.12.2024 (а.с.83,84).

24.12.2024 в судовому засіданні продовжено перерву до 10.02.2025 (а.с.94,95).

В період з 17.01.2025 до 03.02.2025 справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

10.02.2025 представниками учасників справи подано клопотання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

06.10.2024р. інспектором взводу №2 роти №3 батальйону Управління Національної поліції в Кіровоградській області Шаровим Денисом Васильовичем винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника Серія АА №302064 (а.с.14).

Припис винесено стосовно ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 у зв`язку зі скоєнням ним 06.10.2024 об 09-00 год. за адресою: АДРЕСА_4 , домашнього насильства стосовно постраждалої особи ОСОБА_3 (подружжя).

Цим приписом встановлено такі заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника як заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком на десять діб з 11:51 год. 06.10.2024 та діє до 11:51 год. 16.10.2024.

Припис містить підпис працівника уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України, який виніс заборонний припис стосовно кривдника, ОСОБА_2 та підписи постраждалої особи ОСОБА_3 та кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 .

Позивач, вважаючи зазначений терміновий заборонний припис стосовно кривдника протиправним, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229 від 07.12.2017 (далі - Закон №2229), згідно статті 1 якого під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону №2229 кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Частиною 1 ст.10 Закону №2229 визначено, що до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Таким чином, інспектор взводу №2 роти №3 батальйону Управління Національної поліції в Кіровоградській області Шаров Денис Васильович є уповноваженим працівником підрозділу органу Національної поліції України, на якого покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та винесення заборонного припису.

Згідно із п.16 ч.1 ст.1 Закону №2229 терміновим заборонним приписом стосовно кривдника є спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Статтею 25 Закону №2229 визначено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Згідно з ч.11 ст.25 Закону № 2229 терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

01.08.2018 року Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ №654, яким затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654), який визначає процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Згідно з п.1-2 Розд. ІІ Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Таким чином, терміновий заборонний припис виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю та здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Такий припис може бути прийнятий як за заявою постраждалої особи, так і за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції, але за результатами здійсненої ним оцінки ризиків.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків домашнього насильства, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року № 369/180 (далі - Порядок №369/180).

Розділом ІІ «Процедура оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» Порядок №369/180 визначено, що оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції «Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров`ю постраждалої особи» форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них.

У зв`язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов`язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.

Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Дві відповіді «Так» на запитання з № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді / Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Отже, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції, навіть за умови оцінки рівня небезпеки постраждалої особи на рівні низький або середній, враховуючи можливі ризики, має повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено пунктом 7 Порядку № 369/180.

Така позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 17.02.2022р. №380/952/20.

В даному випадку ОСОБА_3 , яка залучена до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, особисто в судовому засіданні надала пояснення та підтвердила факт домашнього насилля стосовно неї з боку позивача.

З матеріалів справи вбачається, що спірний терміновий заборонний припис винесено на підставі заяви ОСОБА_3 (а.с.70), після надання нею пояснень (а.с.68,69), на підставі «Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» (а.с.63, 64) та протоколу про адміністративне правопорушення від 06.10.2024 (а.с.71).

При цьому суд зазначає, що посилання позивача на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.12.2024 №405/6964/24 (а.с.88-92), якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-1 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, є безпідставним зважаючи на те, що правовою підставою для винесення тимчасового заборонного припису є ст. 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", а не санкції ст. 173-1 КУпАП, а тому закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не може бути самостійною підставою для визнання протиправним та скасування тимчасового заборонного припису.

Крім того, суд враховує, що станом на дату ухвалення рішення у справі, яка наразі розглядається судом, у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо набрання постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 05.12.2024 №405/6964/24 законної сили.

Обставини щодо складання спірного термінового заборонного припису зафіксовано записами з нагрудних камер співробітників поліції, які були викликані до помешкання за адресою: АДРЕСА_4 батьком ОСОБА_3 (а.с.78).

Записи були оглянуті в судовому засіданні та на підставі яких суд дійшов висновку про дотримання співробітниками поліції, при складанні спірного термінового заборонного припису, вимог Порядку проведення оцінки ризиків домашнього насильства, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року № 369/180.

Отже, інспектор взводу №2 роти №3 батальйону Управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_2 , оцінивши рівень небезпеки постраждалої особи та можливі ризики, мав повноваження винести терміновий заборонний припис стосовно кривдника на свій розсуд, як це визначено п.7 Порядку № 369/180, таким чином реалізувавши свої дискреційні повноваження.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Разом з тим, відповідно статей 50 «Невідкладне реагування, запобігання та захист», 51 «Оцінка ризиків та управління ризиками», 52 «Нагальні заборонювальні приписи» Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами» 20 червня 2022 року №2319-IX, визначено, що сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб відповідальні правоохоронні органи негайно та належним чином реагували на всі форми насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції, шляхом надання належного та невідкладного захисту жертвам.

Сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб відповідальні правоохоронні органи негайно та належним чином здійснювали запобігання всім формам насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції, та захист від усіх таких форм, у тому числі застосування профілактичних оперативних заходів та збір доказів.

Сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб оцінка летального ризику, серйозності ситуації та ризику повторення насильства здійснювалася всіма відповідними органами для управління ризиком та, якщо необхідно, для забезпечення скоординованої безпеки та підтримки.

Сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб оцінка, зазначена в пункті 1, належним чином ураховувала на всіх стадіях розслідування та застосування захисних заходів те, що особи, що вчинили акти насильства, які підпадають під сферу застосування цієї Конвенції, мають вогнепальну зброю або мають доступ до неї.

Сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення того, щоб компетентним органам надавалися повноваження видавати приписи в ситуаціях безпосередньої небезпеки про те, щоб особа, що вчинила домашнє насильство, звільнила місце проживання жертви або особи, яка знаходиться в ситуації ризику, на достатній період, та заборонити правопорушнику заходити до місця проживання жертви або особи, яка знаходиться в ситуації ризику, або контактувати з жертвою або особою, яка знаходиться в ситуації ризику. Заходи, ужиті відповідно до цієї статті, надають пріоритет безпеці жертви або особи, яка знаходиться в ситуації ризику.

За вказаних обставин, враховуючи пріоритетність безпеки постраждалої особи та наявність дискреційні повноваження у поліцейських уповноваженого підрозділу поліції на винесення відповідного припису, навіть за умови низького рівня оцінки небезпеки постраждалої особи, суд вважає обґрунтованими дії інспектора взводу №2 роти №3 батальйону Управління Національної поліції в Кіровоградській області Шарова Дениса Васильовича, який після встановлення рівня небезпеки постраждалої особи ОСОБА_3 , склав терміновий припис, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволені позову повністю.

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК