Ухвала суду № 12519841, 10.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12595/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" листопада 2010 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогосуддіЗемляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувшиувідкритомусудовому засіданнівзалісудуу м..Києваапеляційнускаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання декларації з податку на додану вартість, як податкову звітність,

В СТАНО ВИЛА :

ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»(далі ТОВ «Ніко-Україна») звернулося до суду з позовом про зобовязання Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва (далі відповідач, ДПІ) визнати декларацію з податкі на додану вартість за серпень 2009 року, подану позивачем 18 вересня 2009 року, як податкову звіртість, що оформленна та подана належним чином у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва визнати декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»18.09.2009 року як податкову звітність за відповідний податковий період.

Не погоджуючись зприйнятоюпостановою ДПІ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАСУкраїни, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»подало до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва декларацію з податку на додану вартість за сепень 2009 року.

Державна податковаінспекціяуПечерському районі м. Києвасвоїмлистом № 44529/10/15-411 від 23 вересня 2009 року повідомила підприємство, що подана ним податкова звітність за серпень 2009 року вважається не визнаною як податкова декларація. Зокрема, в листі зазначено, що подана до ДПІ звітна податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2009 року заповнена всупереч вимогам наказу «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 21.01.2009 р. № 8) та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», листа ДПАУ від 21.09.2009 р. № 20400/7/16-1517 «Про розпорядження Уряду від 09.09.2009 р. № 1120-р.

Суд першої інстанції частково задовольнюючи позовні вимоги виходив з того, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва неправомірно відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» у прийнятті податкової декларації за серпень 2009 року, а тому ДПІ слід зобов'язати прийняти податкову декларацію за серпень 2009 року і визнати її як податкову звітність.

З такимрішенням, як відповідним обставинам справи, вимогам матеріального закону, погоджується суд апеляційної інстанції.

Закон України«Про порядокпогашення зобов'язаньплатниківподатків передбюджетамита державними цільовими фондами»№ 2181 єспеціальнимзаконом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пп. 4.1.2 ст. 4 Закону України№ 2181 встановлено, що прийняттяподаткової декларації єобов'язкомконтролюючогооргану. Податковадекларація приймається безпопередньоїперевіркизазначених унійпоказників черезканцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться врозділі 5 вищезазначеного Порядку.

Пунктом 3.4 встановлено, що платникподатку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Розділ 7 Порядкупередбачає:

7.1. Податковідеклараціїприймаються безпопередньоїперевіркизазначених унихпоказників.

7.2. Зареєстрованівподатковійінспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці.

7.3. Зарезультатамиперевіркиробиться відповіднийзаписурозділі IV податковоїдеклараціїтаскладається Актпрорезультатидокументальної невиїзної(камеральної)перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку

7.4. Документальнуневиїзну (камеральну) перевіркуданих,заявлениху податковійзвітностізподатку надоданувартість, податковий органпроводитьпротягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.

Право відіменіплатника подавати податкову декларацію маєпідписуватиособа, якавідповідно до статутнихдокументів юридичноїособиабозакону виступає відїї іменіч. 2 ст. 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців”.

Якщо податковазвітністьне містить обовязкових реквізитів, не підписана відповідними посадовими особамиабо не скріпленапечаткою платника податків, то така звітністьне визнається податковим органом як податкова декларація.

З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація зподаткуна додану вартість містить обовязковіреквізити підприємства, має підпис керівника Гарбар К.В., головного бухгалтера Кравець Л.В. і скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна»ідентифікаційний код 30113927.

Разом з тим, відповідач безпідставно відмовив у прийнятті податкової декларації, так як у листі не зазначив, які на його думку недоліки були підставою для відмови.

За наведенихвище обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ДПІ неправомірно відмовила ТОВ «Ніко-Україна»у прийнятті податкової декларації за серпень 2009 року, а тому ДПІ слід зобов'язати прийняти податкову декларацію за серпень 2009 року і визнати її як податкову звітність.

Крім того суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, щодо зобов'язання ДПІ визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року такою, що подана належним чином, оскільки питання яким чином подана декларація з'ясовується саме податковим органом при отриманні ним податкової звітності, а не судом.

Виходячи знаведеного, судова колегіявважає позовні вимоги ТОВ «Ніко-Україна»підлягають частковому задоволеню.

При цьомуапеляційна скарга не містить посиланняна обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексуадміністративного судочинстваУкраїни, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані вапеляційнійскарзі процесуальні порушенняне призвели до неправильного вирішеннясправи іне єпідставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.4, 8-11, 71, 72, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У ХВАЛИ ЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 15 листопада 2010 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: А.Б. Парінов

І.Й.Петрик