Постанова № 12519255, 18.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2010 р. № 2-а- 11671/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Свіргун О.О.

за участі:

представника позивача Чередніченка К.В. (довіреність від 11.11.2010 року)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еспресо Венд" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еспресо Венд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова в якому після доповнень позовних вимог просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001121540/0 від 01.09.2010 року та № 0001121540/1 від 06.10.2010 року з податку на додану вартість на суму 166867,65 грн. (основний платіж в розмірі 111245,10 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 55622,55 грн.).

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що товариство отримавши від постачальника належним чином оформлену податкову накладну, правомірно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ за нею, а висновки відповідача щодо нікчемності правочину укладеного з ТОВ "Рич" не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що ТОВ "Еспресо Венд" було порушено вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та неправомірно віднесено до складу податкового кредиту квітня 2010 року суму ПДВ на загальну суму 111245,10 грн. Вважає, що правомірно прийнято оскаржувані податкові-повідомлення рішення, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надав клопотання про слухання справи за відсутності представника.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Еспресо Венд" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 22.12.2008 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за № 1161.

19.08.2010 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Еспресо Венд" з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні, травні 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Рич" та правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року.

За результатом перевірки складено Акт № 3948/15-409/36224978 від 19.08.2010 року, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "Еспресо Венд" п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" у частині віднесення до складу податкового кредиту квітня 2010 року сум ПДВ на загальну суму 111245,10 грн., які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків і як наслідок не повязані з власною господарською діяльністю, чим занижено ПДВ до сплати за квітень 2010 року на суму 111245, 10 грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0001121540/0 від 01.09.2010 року, яким ТОВ "Еспресо Венд" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 166867,65 грн. (за основним платежем 111245,10 грн. та штрафні (фінансові) санкції 55622,55 грн.).

За результатом адміністративного оскарження ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова винесене податкове повідомлення - рішення № 0001121540/1 від 06.10.2010 року, яким ТОВ "Еспресо Венд" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 166867,65 грн. ( за основним платежем 111245,10 грн. та штрафні (фінансові) санкції 55622,55 грн.).

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова за результатами перевірки правомірності формування ПДВ у квітні 2010 року по взаємовідносинам ТОВ "Еспресо Венд" з ТОВ "Рич".

Так, між ТОВ "Еспресо Венд" та ТОВ "Рич" було укладено договір поставки № 12/04 від 12.04.2010 року, відповідно до якого ТОВ "Рич" (продавець) продає, а позивач (покупець) приймає та оплачує товар, найменування, кількість та вартість якого встановлюється окремими додатками до договору (накладною № РН-VI00009 від 12.04.2010 року на суму 667470, 60 грн. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок продавця протягом 15 календарних днів з моменту виписки накладних, датою відпуску товару вважається дата, зазначена в накладній.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "Рич", відповідно до видаткової накладної № РН-VI00009 від 12.04.2010 року, було поставлено ТОВ "Еспресо Венд" продукти харчування (ристретто в кількості 24000 ящиків, вершки "Лакта" в кількості 420000 ящиків, "несквік" 12000 в кількості ящиків, кава "Буонди престиж" в кількості 30000 ящиків, "комфорт офіс" в кількості 490000 ящиків), на загальну суму 6667470, 60 грн., в точу числі ПДВ 111245, 10 грн. (а.с. 39).

ТОВ "Еспресо Венд" видано на імя кладовщика ОСОБА_2 довіреність № 19 від 12.04.2010 року на отримання від ТОВ "Рич" цінностей за накладною РН-VI00009 від 12.04.2010 року та в свою чергу на виконання умов договору поставки здійснило оплату зазначеного товару, що підтверджується виписками з банківської установи.

ТОВ "Рич" було виписано податкову накладну № 1598 від 12.04.2010 року на суму 667470, 60 грн., в тому числі ПДВ 11245, 10 грн.(а.с. 38)

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні товару ТОВ "Рич", на підставі зазначеної податкової накладної, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за квітень 2010 року.

На підтвердження реальності господарський операцій позивачем надано копію договору, видаткової накладної, довіреності на отримання товарів за видатковою накладною, виписки з банківської установи та податкову накладну.

В судовому засіданні представником позивача надано пояснення, що придбані у ТОВ "Рич" товари доставлялись ТОВ "Еспресо Венд" транспортною організацією ТОВ "Деливери". Надано завірені копії квитанції про прийняття вантажу та Акт отримання багажу від ТОВ "Деливери".

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договору поставки, укладеного з ТОВ "Рич", а тому висновки податкового органу про відсутність реальності здійсненої господарської операції та нікчемності укладеного між позивачем та ТОВ "Рич" договору поставки, не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З матеріалів справи, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно пп.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що одними із видів діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами. Тобто придбання харчових продуктів безпосередньо повязана з його господарською діяльністю.

Таким чином, понесені позивачем витрати на придбання продуктів харчування у ТОВ "Рич" безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю та цілком підтверджені документально, у т.ч. податковою накладною та банківськими документами про перерахування коштів в оплату товарів.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право платника податку на податковий кредит виникає з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, виходячи з зазначених положень Закону "Про податок на додану вартість", суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену позивачем в ціні товару ТОВ "Рич", на підставі податкової накладної № 1598 від 12.04.2010 року.

При цьому, суд не погоджується з твердженнями відповідача, що право ТОВ "Еспресо Венд" на податковий кредит не виникло, оскільки ТОВ "Рич" не задекларувало податкові зобовязання від здійснення правочину з позивачем у перевіряємому періоді, тим самим ухилившись від обовязків по їх сплаті, чим порушило інтереси держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість, виходячи з наступного.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ухилення контрагента - постачальника позивача від сплати податкового зобовязання з ПДВ не може впливати на результати діяльності підприємства - позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість", не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з наведеного аналізу норм права, суд дійшов висновку, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при ухилення від сплати податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Також, суд зазначає, що позивачем було надано завірені копії податкової декларації з ПДВ за 4 місяць 2010 року ТОВ "Рич", поданої до ДПІ у м. Херсоні. На декларації міститься штамп ДПІ у м. Херсоні з вхідним № 86190 від 20.05.2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження нікчемності правочину укладеного позивачем з ТОВ "Рич" та не доведено правомірність прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень № 0001121540/0 від 01.09.2010 року та № 0001121540/1 від 06.10.2010 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст.185, ст. 186 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еспресо Венд" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0001121540/0 від 01.09.2010 року та № 0001121540/1 від 06.10.2010 року - скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 23.11.2010 року.