Постанова № 12519187, 15.11.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15.11.2010 р. справа № 2а- 12964/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання Міхно А.О.,

за участі представників :

позивача - Якуша Н.В.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова

до Відкритого акціонерного товариства "Імтокс"

простягнення заборгованості, - встановив:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, ВАТ «Імтокс»заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в сумі 10.208,67 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджено постановою Правління ПФУ № 21-1 від 19.12.2003р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663; далі за текстом - Інструкція). Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (згідно з додатками до Інструкції № 6 та № 7), які надсилаються підприємствам. Повідомлення формуються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з Додатком № 8 до Інструкції №21-1.Підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Внаслідок невиконання вимог діючого законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам: ОСОБА_2, ОСОБА_3 за періоди: червень - вересень 2010 року у відповідача склалась заборгованість перед Пенсійним фондом України в сумі 10.208,67грн., яку позивач просив стягнути у судовому порядку.

Відповідач, ВАТ «Імтокс»до судового засідання уповноваженого представника не направив, письмових заперечень до суду не надіслав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причини неявки суду не повідомив.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, ВАТ «Імтокс»пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 22611939, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ті фізичні особи, відносно яких позивачем здійснено розрахунок суми заборгованості, дійсно працювали у відповідача.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що спірна сума заборгованості структурно складається з витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам: ОСОБА_2, ОСОБА_3 за періоди: червень - вересень 2010 року .

Як з'ясовано судом пенсії переліченим громадянам були призначені у зв'язку з наявністю виданих відповідачем довідок, уточнюючих особливий характер роботи, що підтверджується протоколами призначення пенсій.

Визначена позивачем в розрахунках частка плати відповідача по пенсіях відповідачем в ході розгляду справи склала по пенсіонерам: ОСОБА_2, який працював на підприємстві відповідача в період з 01.09.1982 по 30.03.2001 р., з 25.06.2009 року була призначена пенсія на підставі п.п. «б»-«з»13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (протокол призначення пенсії № 522 від 05.09.2009р.), за період з червня по вересень 2010 року сума яка підлягає відшкодуванню складає 5927,20 грн.; ОСОБА_3, який працював на підприємстві відповідача в період з 01.09.1982 по 04.09.1986 р., з 13.10.2009 року була призначена пенсія на підставі п.п. «б»-«з»ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (протокол призначення пенсії № 703021 від 02.02.2010р.). За період з червня по вересень 2010 року сума яка підлягає відшкодуванню складає 4281,47 грн.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (абз.1 п.2).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд відмічає, що до набрання чинності Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” питання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто пенсій, призначених застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, було унормовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п.1 ст.1 згаданого закону відповідач віднесений законодавцем до кола осіб, які є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а в силу ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для відповідача є, зокрема, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За таких обставин, відповідач обтяжений обов'язком відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати по доставці та виплаті пенсій, що були призначені особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах і внаслідок цього набули та реалізували право на отримання пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" або відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з п.п. 6.4. п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663; далі за текстом - Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Приєднані до справи копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції.

За матеріалами справи загальна сума заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у спірних правовідносинах складає 10.208,67грн.

Доказів оплати спірної суми заборгованості відповідач до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не виявлено.

За таких обставин, заявлена в позові вимога є обґрунтованою, а відтак, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7- 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Імтокс" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Імтокс" (ідентифікаційний код - 22611939; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, вул. Пушкінська, буд.109) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Харкова (ідентифікаційний код - 22682017; місцезнаходження - Україна, Харківська область, місто Харків, вул.Демченка, буд.6/8, поштовий індекс 61002; р/р - 256053122089 у ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823) заборгованість в сумі 10208 (десять тисяч двісті вісім) грн. 67коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19.11.2010р.

Суддя Сліденко А.В.