Постанова № 12518894, 29.11.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8743/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бруклін-Київ” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 21.05.2010 року №0000511520/0,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Бруклін-Київ” (далі ТОВ „Бруклін-Київ”) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі (далі СДПІ), в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення рішення від 21.05.2010 року №0000511520/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 114555,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він подав до СДПІ декларацію та заявив суму бюджетного відшкодування, у тому числі по податковим накладним, які були отримані від постачальників товарів несвоєчасно, оскільки відповідно до п.п. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі Закон України №168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Позивач вважає, що відповідачем в акті перевірки зроблений помилковий висновок стосовно того, що у разі відсутності скарги на контрагента, субєкт господарювання лишається права на податковий кредит за податковими накладними минулих років, так як подача скарги є не обовязком, а правом платника податків. Крім того, він не підпадає під перелік осіб, які згідно пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР не мають права на бюджетне відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у заяві та додаткових поясненнях, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у позовних вимогах позивачу, посилаючись на правомірність проведення перевірки та її висновків встановленим обставинам.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що ТОВ „Бруклін-Київ” зареєстровано Жовтневою райадміністрацією міста Одеси 13.12.2001 року, нова редакція Статуту зареєстрована 15.08.2006 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 261257 (а.с.65-74).На податковому обліку в СДПІ з 17.05.2002 року.

Позивач надав до СДПІ декларації з ПДВ за січень 2010 року 25.02.2010 року вх.№9000450933, за лютий 2010 року 22.03.2010 року, вх. №9000749309.

05.05.2010 року головним державним податковим ревізором інспектором І рангу СДПІ Щербаковою І.В. проведено камеральну невиїзну документальну зазначених податкових декларацій, про що 11.05.2010 року складений акт №285/15-2/31795619/110 «Про результати невиїзної документальної перевірки з питання правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за січень-лютий 2010 року»(а.с.7-11).

В висновку акту зазначено, що в порушення п.п.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР платником ТОВ „Бруклін-Київ” завищена сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів по рядку 25.2: за січень 2010 року на суму 148,0грн., за лютий 2010 року на суму 114408,0грн. (а.с.11).

За результатами перевірки на підставі акту перевірки ДПІ прийняло податкове повідомлення рішення за формою „В1” від 21.05.2010 року №0000511520/0, яким зменшено у ТОВ „Бруклін-Київ” бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за звітний період січень-лютий 2010 року у сумі 114556 грн.(а.с.78).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно з п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такій податковий орган у разі перевищення платником податку заявленої суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

В податковому повідомленні рішенні за формою „В1” від 21.05.2010 року №0000511520/0, яке винесено за наслідками перевірки позивача, зменшено у ТОВ „Бруклін-Київ” бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 114555,00грн. на підставі Акту перевірки та п.п.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5,пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР .

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ „Бруклін-Київ” в деклараціях за січень та лютий 2010 року задекларував податковий кредит на підставі податкових накладних минулих періодів в січні 2010 року в сумі 13251,0грн., в лютому 2010 року в сумі 140742грн. (а.с.8). По податковим накладним минулих періодів отриманим від ТОВ «Пейд»податковий кредит зарахований відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР по даті оплати, оскільки по виписаним податковим накладним з банківського рахунку ТОВ „Бруклін-Київ” в оплату товарів (робіт, послуг) було перераховано в січні 2010 року та лютому 2010 року всього 358411,50грн., в т.ч. ПДВ 59735,25грн. За іншими податковими накладними у підприємства не було права на податковий кредит, оскільки податкові накладні отримані не в звітному періоді, у якому виникло право на нього, яке використане не було згідно з п.п.7.2.6 п.7.2.ст.7 Закону України №168/97-ВР з поданням скарги на постачальника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню та строки проведення розрахунків, встановлений п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР. Відповідно до п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону сума податку що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні розрахованої суми, вона враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку , що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума у вищезазначеному порядку сума має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) попередніх податкових періодів таких товарів (послуг); залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду. Таким чином, в розрахунок суми бюджетного відшкодування враховуються попередні податкові періоди.

Статтею 1 Закону України №168/97-ВР встановлені значення термінів, якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.5,1.6 статті 1 Закону України №168/97-ВР звітний (податковий) період період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоду, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виходячи з вказаних положень Закону України №168/97-ВР відображення як податкових зобовязань так і податкового кредиту в деклараціях повинно відбуватися саме за звітний період, в якому ці податкові зобовязання та право на податковий кредит виникли.

Визначення податкового кредиту як право, а не обовязок, платника податку зменшити податкове зобовязання звітного періоду, передбачає лише одне, що саме в звітному періоді він може скористатися цим своїм правом при підставах, які зазначені в законі. Такими підставами є відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином. Вказана норма - п.п.7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР вимагає від платника податку, якій хоче скористатися правом на податковий кредит в звітний період, отримати податкову накладну від постачальника товарів (послуг), а у разі відмови останнього надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, платник податку все одно може скористатися своїм правом на податковий кредит та зазначити його в декларації за звітний період, але при умові надання скарги на такого постачальника товарів (послуг) з копією розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є також підставою для проведення позапланової перевірки такого постачальника для зясування та повноти нарахування ним зобовязань з цього податку за такою господарською операцією. У вказаний спосіб норми Закону України №168/97-ВР з одного боку захищають платника податків, якій має право на податковий кредит в звітному періоді і хоче таким правом скористатися, з другого боку дають можливість контролювати податковою службою постачальника товарів (послуг), у якого відповідно до ст.7 виникають податкові зобовязання з цього податку та якій у момент виникнення таких податкових зобовязань повинен скласти податкову накладну та надати її покупцю.

Суд не приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування своїх вимог, що наявність права на податковий кредит Закон України №168/97-ВР не повязує з наявністю скарг на постачальника, що подання скарги є правом платника податку, а не його обовязком, оскільки Закон України №168/97-ВР дійсно надає платнику податку право на подання скарги на постачальника, але відповідно до вимог Закону це є обовязковою умовою, якщо платник податку хоче скористатись своїм правом на податковий кредит в звітному податковому періоді, коли це право виникло.

Суд не приймає також до уваги твердження позивача в обґрунтування своїх вимог, що своє право на податковий кредит він може реалізувати у 1095-денний строк, встановлений пп.15.1.1 Закону України №2181, оскільки зазначені доводи є неспроможними, оскільки зазначений підпункт Закону України №2181 встановлює строк позовної давності для податкового органу, не пізніше якого (1095 днів) податковий орган може самостійно визначати податкове зобовязання для субєкту господарювання. Щодо реалізації субєктом господарювання права на податковий кредит воно повинно відбуватися саме за звітний період, в якому це право на податковий кредит виникло.

При таких обставинах суд вважає, що при прийнятті рішення-повідомлення СДПІ діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Бруклін-Київ” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 21.05.2010 року №0000511520/0 - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Бруклін-Київ” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 21.05.2010 року №0000511520/0 - відмовити.

Повний текст постанови складений 29 листопада 2010 року .

/