Постанова № 125183415, 17.02.2025, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/392/25

Провадження № 3/375/384/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року селище Рокитне Білоцерківського району Київської області

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Антипенко В. П., розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 та Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 на офіцера служби захисту інформації в автоматизованих системах, військове звання старший лейтенант, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст.172-15 та ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2025 року до Рокитнянського районного суду Київської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення:

-№ А4987/О/3 від 10.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, справа № 375/392/25 (провадження № 3/375/384/25)

-№ 6 від 14.02.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, справа № 375/393/25 (провадження № 3/375/385/25)

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 визначено, що у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Із урахуванням вищенаведеного та зважаючи на те, що два адміністративні протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення підлягають об`єднанню в одне провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 себе повністю визнав винуватим по обом фактам правопорушення за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення. Розкаявся, пояснив, що вживав алкогольні напої перед приїздом до військової частини із відпустки.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ці дані встановлюються:

протоколом про адміністративне правопорушення;

поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.

Згідностатті 252 КУпАПсуддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Щодо ч. 2 ст. 172-15 КУпАП

Адміністративним правопорушенням, в розумінні частини 2 статті 172-15 КУпАП, є недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення № 6 від 14.02.2025, з якого вбачається, що Відповідно до ст.ст. 1,4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указів Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 №303/2014, від 06.05.2014 № 454/2014, від 21.07.2014 № 607/2014, затвердженого Законом України від 22.07.2014 № 1595-VII, від 14.01.2015 № 15/2015, з 18.03.2014 в Україні діє особливий період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Рішення про демобілізацію до теперішнього часу не приймалося.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.11.2024 № 295 старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду офіцера служби захисту інформації в автоматизованих системах цієї ж військової частини, що дислокується поблизу АДРЕСА_1 .

Обіймаючи посаду офіцера служби захисту інформації в автоматизованих системах військової частини НОМЕР_2 старший лейтенант ОСОБА_1 , повинен керуватися вимогами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 4, 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, функціональними обов`язками посадових осіб служби захисту інформації в автоматизованих системах військової частини НОМЕР_2 , затвердженими командиром військової частини НОМЕР_2 від 23.08.2024 та зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, організовувати роботу з попередження, своєчасного виявлення та знешкодження загроз для ресурсів автоматизованих систем, вживати заходи щодо контролю цілісності засобів захисту інформації не вживав, здійснювати контроль за виконанням посадовими особами і користувачами вимог норм, правил, інструкцій з захисту інформації, у тому числі контролю виконання заходів щодо забезпечення режиму секретності під час обробки інформації, що становить державну таємницю, здійснювати контроль за діяльністю будь-якого структурного підрозділу військової частини щодо виконання вимог нормативно-правових актів і нормативних документів із забезпечення безпеки інформації.

Крім того, відповідно до ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, старший лейтенант ОСОБА_2 за своїм військовим званням є начальником для військовослужбовців рядового складу, молодшого сержантського і старшинського складу військової частини НОМЕР_2 .

Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_1 , будучи офіцером служби захисту інформації в автоматизованих системах військової частини НОМЕР_2 , обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно- розпорядчих обов`язків, тобто, відповідно до примітки 1 до ст. 425 КК України, є військовою службовою особою.

Разом з тим, старший лейтенант ОСОБА_1 , являючись військовою службовою особою і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентують його діяльність, став на шлях їх порушень та скоїв адміністративне правопорушення при наступних обставинах.

Так, старший лейтенант ОСОБА_1 , обіймаючи посаду офіцера служби захисту інформації в автоматизованих системах військової частини НОМЕР_2 , дислокованої поблизу АДРЕСА_1 , являючись військовою службовою особою, недбало ставлячись до військової служби в умовах особливого періоду, діючи в порушення вищевказаних вимог законодавства, в період з 8 години до 17 години 10.02.2025 через перебування у стані алкогольного сп`яніння обов`язки офіцера служби захисту інформації в автоматизованих системах військової частини НОМЕР_2 не виконував, роботу з попередження, своєчасного виявлення та знешкодження загроз для ресурсів автоматизованих систем не організував, заходів щодо контролю цілісності засобів захисту інформації не вживав, контролю виконання посадовими особами і користувачами вимог норм, правил, інструкцій з захисту інформації, у тому числі контролю виконання заходів щодо забезпечення режиму секретності під час обробки інформації, що становить державну таємницю не здійснював, чим створив загрозу для порушення правил експлуатації засобів захисту інформації та зниження обороноздатності військової частини НОМЕР_2 , чим вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

поясненнями ОСОБА_1 , який повністю визнав свою вину;

поясненнями свідка ОСОБА_3 , які відповідають змісту протоколу та обставинам справи;

витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 295 від 09.11.2024 про призначення ОСОБА_1 на посаду офіцера служби захисту інформації в автоматизованих системах;

розпорядком дня військової частини НОМЕР_2 на 2025 рік;

функціональними обов`язками офіцера служби захисту інформації в автоматизованих системах, якими передбачено виконання ОСОБА_1 адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій.

За таких обставин суддя вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Щодо ч. 3 ст. 173-20 КУпАП

Диспозиція частини 3 ст.172-20 КУпАП, передбачає відповідальність за: дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП правопорушення встановлена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення № А4987/О/3 від 10.02.2025, з якого вбачається, що 10.02.2025 близько 10.34 ОСОБА_1 було виявлено на території військової частини НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: збудженість, порушення координації рухів, нерозбірлива мова, запах алкоголю з порожнини рота. Після проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння було встановлено, що рівень алкоголю в крові складає 0,89 %;

актом медичного огляду № 18 від 10.02.2025;

поясненнями ОСОБА_1 , який повністю визнав свою вину;

матеріалами відеозапису, на якому зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 медичного огляду.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Наведені вище судом докази є належними та такими, що поза розумним сумнівом доводять наявність подій адміністративних правопорушень та вини ОСОБА_4 у їх вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.

Об`єктом правопорушень, передбачених ч. 2 ст.172-15 та ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби. При цьому кваліфікуючою ознакою правопорушень є їх вчинення в умовах особливого періоду.

У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз`яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період -період функціонуваннянаціональної економіки,органів державноївлади,інших державнихорганів,органів місцевогосамоврядування,сил оборониі силбезпеки,підприємств,установ іорганізацій,а такожвиконання громадянамиУкраїни свогоконституційного обов`язкущодо захистуВітчизни,незалежності татериторіальної цілісностіУкраїни,що настаєз моментуоголошення рішенняпро мобілізацію(крімцільової)або доведенняйого довиконавців стосовноприхованої мобілізаціїчи змоменту введеннявоєнного станув Україніабо вокремих їїмісцевостях таохоплює часмобілізації,воєнний часі часдемобілізації післязакінчення воєннихдій (абзац 5 статті 1 Закону України № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України № 343-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Крім того, 24 лютого 2022 року набрав чинності Указ Президента України № 29/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію». Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на час вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 17220 КУпАП, є особа, яка перебуває на військовій службі.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-15 КУпАП, є військова службова особа.

У частині 9 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Відповідно до примітки 1 ст. 425 КК України, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.172-15 та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 07.01.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.172-20 КУпАП.

Вирішуючи питання про визначення виду і розміру адміністративного стягнення, яке слід застосувати до правопорушника, суддя дійшов до таких висновків.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Найбільш серйозне правопорушення із числа вчинених ОСОБА_1 є правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Отже стягнення має бути накладено у межах санкції цієї частини статті.

Санкцієюстатті ч.3 ст.172-20 КУпАПпередбачено накладення стягнення у виді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі статтею 34 КУпАП, суддею визнається щире каяття.

Обставин, що згідно зі статтею 35 КУпАП, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за ч. 2 ст.172-15 КУпАП суддя вважає вчинення правопорушення в стані сп`яніння, за ч. 3. ст.172-20 повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Враховуючи особу правопорушника, який не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суддя вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України, а саме: у виді штрафу. На переконання судді саме таке покарання є найбільш доцільним та достатнім для виховання особи, її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, оскільки фінансовий тягар виховує особу правопорушника в дусі поваги до законів України та подальшої поведінки у суспільстві, і в більшій мірі є чинником запобігання вчиненню нових правопорушень. Застосування до правопорушника покарання у виді адміністративного арешту є занадто суровим для нього покаранням.

На підставі п.12 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» правопорушника, який є військовослужбовцем від сплати судового збору звільнити.

Керуючись ст.ст.7, 23, 33, 36, ч.3 ст. 172-20, 268, 283-284, 287 КУпАП, суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 375/392/25 (провадження № 3/375/384/25) та 375/393/25 (провадження № 3/375/385/25) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст.172-15 та ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Присвоїти об`єднаній справі загальний номер: 375/392/25 (провадження № 3/375/384/25)

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.172-15 та ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень) грн.

Штраф підлягає стягненню на користь держави (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081100), реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника НОМЕР_3 .

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягується подвійний розмір штрафу у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Суддя В. П. Антипенко

Дата набрання постановою законної сили "____"______2025 р.

Строк пред`явлення постанови до виконання "____"___2025 р.